Ухвала суду № 137977298, 18.06.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1371/26

2/532/1063/2026

Ухвала

Іменем України

18.06.2026 м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

за участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки цивільну справу за позовом адвоката Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенернозбут» про стягнення заборгованості,

Встановив:

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 травня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 18 червня 2026 року.

11 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пелих О.В. подав заяву про відмову від позову та закриття провадження в справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки після пред`явлення позову ТОВ «Полтаваенернозбут» повністю задовольнив вимоги позивача, сплативши ОСОБА_1 борг у сумі 11030,34 гривень за квітень 2026 року, що підтверджується долученою відповідачем до матеріалів справи платіжною інструкцією № 1567 від 02.06.2026 року. Крім того, адвокат Пелих О.В. прохав суд стягнути з ТОВ «Полтаваенернозбут» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 4659,92 гривень.

11 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ТОВ «Полтаваенернозбут» Гержан В.Д. подав клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, в якому прохав зменшити розмір витрат на правничу допомогу з огляду на відсутність складності процесуальних документів, поданих адвокатом Пелихом О.В., складних розрахунків заборгованості по даній справі та завищеного часу на виготовлення процесуальних документів, а також факт повного погашення боргу.

Суд, розглянувши подану представником позивача заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що представник позивача подав заяву про закриття провадження в зв`язку з його відмовою від позову, що не суперечить вимогам цивільно-процесуального кодексу, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження по даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин 1-3 статті 137 ЦПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 , надано договір про надання правової допомоги № 0545 від 05.02.2025 року, доручення про надання правової допомоги від 26.05.2026 року, рахунок-фактуру від 27.05.2026 року, розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від 27.05.2026 року (а.с.11-14).

Згідно цих документів, розмір витрат на правову допомогу складає 4659,92 гривень.

У рахунку-фактурі зазначено, що згідно п. 3.2 Договору про надання правової допомоги № 0545 від 05.02.2025 року, сторони погодили, що 4659,92 гривень Соколенко А.М. сплачує протягом п`яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням про відшкодування таких витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 .

У розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від 27.05.2026 року зазначено, що розмір витрат визначається як добуток витраченого адвокатом часу на надання такої допомоги і почасового тарифу, визначеного в договорі на надання правової допомоги (п. 3.1 Договору).

Адвокатом Пелихом О.В. було витрачено 14 годин на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , а саме:

1) 6 годин - отримання від клієнта інформації, що має правове значення; ознайомлення з наявними в клієнта документами; з`ясування бажаного результату; вивчення обставин справи на предмет наявності фактичних і правових підстав для одержання бажаного для клієнта результату (попередній аналіз справи); узгодження з клієнтом правової позиції в справі (надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань);

2) 8 годин - підготовка (складення) та подання позовної заяви.

Погодинний тариф становить 332,80 гривень (10 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (на 1 січня року проведення розрахунків), за годину надання правової допомоги) (п. 3.1 Договору).

14 год. 00 хв. х 332,80 грн. = 4659,92 гривень.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, включає такі критерії: 1) складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); 2) час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсяг наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, в положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Представник відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Слід зазначити, що адвокат Пелих О.В. неодноразово звертався до Кобеляцького районного суду Полтавської області з аналогічними позовними заявами до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості за отриману від позивача електроенергію згідно договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Крім того, представник позивача не здійснював власних розрахунків, а сума заборгованості 11030,34 гривень визначена провідним фахівцем Кобеляцького відділення ТОВ «Полтаваенергозбут» в акті купівлі-продажу електричної енергії № 4 від 30.04.2026 року.

Також суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що витрачений представником позивача час на надання правової допомоги є явно завищеним.

Тому суд вважає зменшити 14 годин до 6 годин, у зв`язку з чим розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу становить 1996,80 гривень (6 годин х 332,80 грн.).

На підставі викладеного вище, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись статтями 49, 133, 137, 255 ЦПК України, суд,-

Постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пелиха Олега Віталійовича про відмову від позову - задовольнити.

Провадження в цивільній справі за позовом адвоката Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенернозбут» про стягнення заборгованості - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1996,80 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість грн. 80 коп.) гривень.

В іншій частині - відмовити.

Роз`яснити сторонам, що в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Сторони:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ;

відповідач - ТОВ «Полтаваенергозбут», ЄДРПОУ 42223804, юридична адреса: 36022, м. Полтава вул. Панянка, 65б.

Суддя