Рішення № 137977210, 06.07.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 554/18576/25

Провадження № 2/526/768/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 липня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Киричка С.А.,

з участю секретаря Широколави О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 554/18576/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

16 січня 2026 року відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Полтави цивільна справа № 554/18576/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана за підсудністю до Гадяцького районного суду Полтавської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.202026 року головуючим суддею визначено суддю Киричка С.А.

Позов мотивує тим, що 06.12.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 5160357 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі 5 000,00 грн на строк 360 днів: з 06.12.2024 по 01.12.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 5 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 . Однак остання не виконала умов кредитного договору, не сплатила кредит та проценти за користування ним у розмірі та порядку, визначеному договором.

У період з 06.12.2024 по 31.07.2025 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами в сумі 9 748 грн 05 коп.

У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 0,03 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у мумі 1407,22 грн.

У подальшому, 31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 31/07/2025, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна»» передає ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржника.

Всупереч умовам договору, відповідач не виконала свого зобов`язання у повному обсязі, тому має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за договором №5160357 від 06.12.2024 у розмірі 23 398 грн 02 коп, з яких 4 999 грн 97 коп - тіло кредиту; 9 748 грн 05 коп - нараховані проценти первісним кредитором; 6 150 грн 00 коп - нараховані позивачем відсотки за 123 календарних дні; яку разом із судовим збором у розмірі 2 422 грн 40 коп та витратами на правову допомогуу розмірі 10 000 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Гадяцького районного суду від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав 25.02.2026, у позовній заяві звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала, 12.03.2026.

Від відповідача відзиву на позов, зустрічного позову, будь-яких клопотань, заяв чи доказів не надходило.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від відповідача не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, встановив наступне.

Судом встановлено, що 06.12.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем було укладено договір №5160357, відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна" надало відповідачу кредит в розмірі 5 000,00 грн, строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 23 000,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 22 257,50 грн., що також, підтверджується паспортом споживчого кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 78247.

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Окрім того, 06.12.2024 відповідачем також було підписано Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №5160357 від 06.12.2024, де міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Згідно із листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 01.08.2025 №20250801-481, підтверджено успішне перерахування грошових коштів 06.12.2024 у розмірі 5 000,00 грн на картку , ЕПЗ 4149609004057974, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» - 51603571733472788, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 7d609d49-d50d-4fa6-8177-c681b2bad637 .

Таким чином, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало та перерахувало на платіжну карту ОСОБА_1 грошові кошти. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання в повному обсязі за договором не виконала, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» за договором №5160357 від 06.12.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.07.2025 становить 17 248,02 з яких: 4 999,97 грн заборгованість за тілом кредиту, та нараховані проценти за користування грошовими коштами в сумі 9 748,05 грн., 2 500,00 грн. штрафні санкції.

Підпунктом 5.1.3 п. 5 Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

Разом з цим, 31.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №31/07/2025, за умовами якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2 Договору Факторингу №24122024 перехід від клієнта до фактора до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 31/07/2025 від 31.07.2025 р., заборгованість відповідача становить 17 248,02 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, в межах строку дії кредитного договору, позивачем нараховано проценти за користування грошовими коштами за 123 календарних дні (01.08.2025 р. 01.12.2025 р.) у сумі 6 150 грн.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 5160357 від 06.12.2024 р. становить 23 398,02 грн.

Так, положеннями пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами частин першої, другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Положеннями частини першої статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

У відповідності до вимог частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року №675-VIII.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до положень частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону).

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5160357 від 06.12.2024 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Пунктом 1.1 кредитного договору його сторони погодили,що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами

Товариства, зокрема, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході в Особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.

Згідно з положеннями пункту 9.6 кредитного договору його сторони визначили, що договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.

У реквізитах підписантів кредитного договору зазначено, що позичальник підписав вказаний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи умови та зміст кредитного договору, його було укладено на сайті кредитодавця та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором 78247. При цьому, без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства та ідентифікації позичальника, такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, провадження №61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, провадження №61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, провадження №61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, провадження №61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20, провадження №61-2902св21.

Договір містить паспортні дані, податковий номер, номер засобів зв`язку, поштову та електронну адресу ОСОБА_1 .

Таким чином, договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до статті 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми та є обов`язковим до виконання сторонами.

Доказів на спростування факту підписання відповідачем спірного договору до суду не надано.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до відповідача за цим договором, то суд керується такими положеннями норм матеріального права.

Положеннями частини першої статті 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

За нормою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку погашення кредиту.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за №361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за №278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за №667/11010/14-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит, що узгоджується з положеннями статті 517 ЦК України.

Судовим розглядом установлено, що 31.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №31/07/2025, за умовами якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та передав первісному кредитору під відступлення права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим договором.

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5160357 від 06.12.2024.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статтей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Статтями 1046, 1049 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами пункту 2.1 вказаного договору сторони передбачили, що кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахунку на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Стаття 31 Закону України «Про платіжні послуги» прямо зобов`язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (частина 4 для платника, частина 5 для отримувача, а також частина 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію.

Пункти 4 та 5 частини четвертої та п`ятої вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

Первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України «Про платіжні послуги», інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

Наданий позивачем лист ТОВ «Пейтек» №20250801-481 від 01.08.2025 містить інформацію про перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_3 , визначену відповідачем в кредитному договорі, що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений кредитний договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу. Кредитний договір укладено 06.12.2024 о 10 год. 12 хв., а грошові кошти перераховано на банківський рахунок позичальника 06.12.2024 о 10:13 год.

Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказаний інформаційний лист є належним первинним документом, що підтверджує транзакцію про перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_2 в розмірі 5 000 грн.

За таких обставин суд уважає доведеним факт зарахування на виконання умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5160357 від 06.12.2024, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , кредитних коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 5 000 гривень.

Отже, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Проте, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала та не повернула в обумовлений договором строк кредитні кошти та не сплатила відсотки за їхнє користування, у зв`язку із чим у неї виникла заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5160357 від 06.12.2024 вказано, що у відповідача наявна заборгованість в сумі 23 398,02 грн, у тому числі: 4 999,97 грн - тіло основного боргу, 15 898,05 грн - заборгованість за відсотками, 2 500,00 грн. штрафні санкції.

З матеріалі справи вбачається, що відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за тілом кредиту, та нарахованами відсотками, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку, що останній вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Оскільки ОСОБА_1 у визначений договором строк кошти не повернула, то з неї на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 999,97 грн. та проценти за користування грошовими коштами у сумі 15 898,05 грн.

При вирішенні заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафним санкціями, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 14 березня 2022 року № 7168, Указом Президента України від 19 квітня 2022 оку № 7300, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX та подальшими є продовженим до цього часу.

Відповідно, підстави для стягнення шрафу за невиконання умов договору відсутні, оскільки діє пряма заборона закону на їх нарахування.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає тіло кредиту 4 999,97 грн. та проценти 15 898,05 грн., а всього 20 898,02 грн. В стягненні штрафних санкцій, що згідно наданого позивачем розрахунку складає 2 500,00 грн. суд відмовляє.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відтак, враховуючи той факт, що за наслідками судового розгляду було установлено факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5160357 від 06.12.2024, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». А саме, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 20 898,02 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 999,97 грн, а також заборгованості по відсоткам у загальному розмірі 15 898,05 грн.

Згідно вимог статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язанні з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки за результатами розгляду суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову у цій справі, то відповідно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені на сплату судового збору в розмірі 2 163,69 грн, тобто пропорційно до загального розміру задоволених позовних вимог (89,32%).

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

10 грудня 2024 року між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Фінтраст Капітал» укладено договір №10/12-2024 про надання правової допомоги.

Згідно акту від 22.12.2025 року прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно договору №10/12-2024 адвокатом щодо відповідача ОСОБА_1 надано товариству послуги на суму 10 000,00 грн.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.1,2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язанні із розглядом справи у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 8 932,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №5160357 від 06.12.2024 у розмірі 20 898 (двадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три ) гривні 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» 8 932 (вісім тисяч дев`ятсот тридцять дві ) гривні 00 коп. витрат за надання правничої допомоги.

У задоволенні інших вимог позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 липня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», місце знаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 44559822.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_4 .

Суддя: С. А. Киричок