Рішення № 137976479, 03.07.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/378/26

Провадження № 2/378/417/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Кредит Фінанс до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ „Укр Кредит Фінанс до ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 20.10.2023 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1289-8309 та ряд додаткових угод. Відповідно до умов кредитного договору, додаткової угоди до нього, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 13 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Станом на 06.03.2026 року, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становлять 176105,00 гривень, що складається: прострочена заборгованість за кредитом 18000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 158105,00 гривень.

Позивач просить суд, з урахуванням програми лояльності, стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 88605,00 гривень та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 64).

Відповідач до суду подала відзив на позовну заяву, в якому не визнає позовні вимоги та вважає їх безпідставними, передчасними і такими, що ґрунтуються на обставинах, які є предметом кримінального провадження. Кредитний договір, на який посилається позивач не укладався нею особисто. У період оформлення кредиту третя особа, скориставшись доступом до її мобільного телефону, шахрайським шляхом оформила кредит без її відома. Воне не зверталась із заявами про отримання кредиту та не надавала будь-якого кредитного договору. За фактом незаконного використання її персональних даних відкрито кримінальне провадження, у якому вона визнана потерпілою особою (а. с. 92 - 95). Також до суду відповідач 03.07.2026 року подала письмову заяву, відповідно до якої просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вона підтримує обставини викладені нею у відзиві на позовну заяву, справу розглядати без її участі.

Суд, розглянувши справу та дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.03.2024р. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1289-8309 (а. с. 11-17), який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а. с. 18-25) складають єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови надання кредиту, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальникові на умовах, передбачених договором, грошові кошти (кредит) у сумі 15000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії № 1289-8309 сума кредиту - 15000,00 грн., строк кредитування - 300 днів, базовий період сплати відсотків 13 днів, стандартна % ставка 3,00 % в день, знижена ставка 2,50%.

23.10.2023р. сторонами укладено додаткову угоду до електронного договору про відкриття кредитної лінії №1289-8309, згідно якої розмір кредиту збільшено на 3000 гривень, тобто до 18000 гривень (а. с. 30 зв. - 32).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1; 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5245 кредитний договір.

Отже, підписання кредитного договору та додаткової угоди свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме видачі коштів за кредитною лінією, надав довідку про перерахування суми кредиту №1289-8309 від 20.10.2023р. (а. с. 33), згідно якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало на картковий рахунок відповідача 20.10.2023 кредит в розмірі 15000 грн. та 23.10.2023р. кредит в розмірі 3000 грн. за допомогою системи «LiqPay» (а. с. 29, 29 зв.).

Крім того, факт надання кредиту 20.10.2023р. в розмірі 15000 грн. підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 98 - 100).

Щодо надання кредиту у розмірі 3000 гривень, то суд зазначеє слідудуюче.

Позивачем не надано, а вразі неможливості надати не заявлено у строк, передбачений чинним законодавством, клопотання про витребування, належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов договору про відкриття кредитної лінії щодо здійснення безготівкового переказу грошових сум на банківський рахунок відповідача як позичальника шляхом використання вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу.

Саме позивач звернувся до суду з позовом, а тому повинен був надати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовував заявлені позовні вимоги, а саме обставин отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання останнім взятих на себе зобов`язань, проте цей процесуальний обов`язок не виконаний позивачем.

Суд позбавлений можливості перевірити, як факт отримання відповідачем кредитних коштів так і в подальшому правильність нарахування процентів за його користування та інших платежів. Ні під час звернення до суду із даним позовом, ні під час розгляду справи по суті, позивач не довів наявності заборгованості та її розміру у відповідача перед позивачем, не надавши виписку по кредитному договору.

Надані позивачами розрахунки заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи (позивача) та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи наявна дійсна заборгованість у відповідача перед позивачем. Більше того, такий розрахунок не є первинним бухгалтерським документом, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо наявних в матеріалах справи платіжного доручення від 23.10.2023 року (а. с. 29 зв.), наданого позивачем на підтвердження виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів ОСОБА_1 на її картковий рахунок згідно кредитного договору, суд зазначає наступне.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, а не банківською, яка не має права відкривати рахунки позичальникам, а лише перераховує кошти за зазначеними позичальником реквізитами за допомогою сервісів платіжних систем, у зв`язку з чим повний номер платіжної карти, на яку перераховано кредитні кошти зберігається у платіжної системи LiqPey.

Суд звертає увагу на те, що у кредитному договорі на відкриття кредитної лінії, не зазначено номеру банківської картки ОСОБА_1 для перерахунку коштів.

Здійснення безготівкових розрахунків регулювалось відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Згідно додатку 3 до Інструкції, платіжне доручення містить обов`язкові реквізити про дату одержання платіжного доручення банком та дату проведення, з підписом банку.

З Додатку 9 до Інструкції слідує, що датою одержання є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік отримання банком платника розрахункового документа, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Датою виконання є відмітка, де зазначаються число, місяць, рік списання коштів з рахунку платника, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

З зазначеного слідує, що платіжне доручення без відміток банку про дату отримання та виконання не є документом, що підтверджує здійснення платіжної операції.

Таким чином, платіжне доручення не можна вважати належним доказом надання ОСОБА_1 грошових коштів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у розмірі 3000 грн.

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 06.03.2026р. становить 176105 гривень, з яких основний борг 18000 грн. та залишок відсотків 158105 грн. (а. с. 34-44).

Як зазначено в позові, відносно відповідача позивачем прийнято рішення про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 88605 грн..

Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним договором та його припинення відповідач суду не надала та не спростувала доказів, наданих позивачем.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором в розмірі 15000 гривень та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000 грн..

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про нарахування заборгованості по процентах в розмірі 158105 грн., з огляду на наступне.

Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).

Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону №3498-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року.

Тобто, з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %.

Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів.

Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз`яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

На підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.

Враховуючи, що вищевказаний кредитний договір укладено 20.10.2023р., тобто до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому за період з 20.10.2023р. (день укладення договору та отримання кредиту) по 01.11.2023р. проценти за користування повинні були нараховуватись з розрахунку обумовленої сторонами денної відсоткової ставки розміром 2,5 %, та з 02.11.2023р. по 23.12.2023 р. 3%, що за 65 днів становить 28275 грн..

Термін дії договору (300 днів) по 14.08.2024р..

За період з 24.12.2023р. (день встановлення законодавством перших 120 днів) по 22.04.2024р. (день закінчення відсоткової ставки в розмірі 2,5%) проценти повинні нараховуватись із застосуванням максимального розміру денної процентної ставки в розмірі 2,5%, що за 120 днів становить 45000 грн..

За період з 23.04.2024р. (день встановлення законодавством наступних 120 днів) по 14.08.2024р. (день закінчення договору) проценти повинні нараховуватись із застосуванням максимального розміру денної процентної ставки в розмірі 1,5%, що за 114 днів становить 25650 грн..

Тому, зважаючи на заявлений позивачем період, а саме з 20.10.2023 по 14.08.2024р., тобто за 300 днів, вірною буде сума процентів 98925 грн..

Проте, як зазначено в позові, відносно відповідача позивачем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 88605 грн., в зв`язку з чим, з останнього слід стягнути заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 10320 грн..

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000 грн. та суми заборгованості за процентами у розмірі 10320 грн..

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 797,12 гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 205, 207, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код за ЄДРПОУ 38548598, бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133), заборгованість за кредитним договором у розмірі 25320 (двадцять п`ять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені витрати по сплаті судового збору пропорційно заявлених вимог у розмірі 797 (сімсот дев`яносто сім гривень) гривень 12 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко