Ухвала суду № 137976174, 03.07.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

03 липня 2026 року Справа №381/2932/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовної заяви

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, приватний нотаріус Сергеєва Альона Василівна про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження,

в с т а н о в и в :

30.06.2026 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, приватний нотаріус Сергеєва Альона Василівна про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження, разом із ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2026 року про передачу справи за підсудністю та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року передана на розгляд судді Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема, наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Положення ч.ч. 1-3 ст. 137 СК України передбачають, що якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року судам роз`яснено, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Статтею 137 СК передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Якщо така особа померла до народження дитини, оспорити батьківство мають право спадкоємці цієї особи за умови подання нею за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства. У разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді її спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень ст. 37 ЦПК про процесуальне правонаступництво в цивільних справах. Коли ж померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у ст. 1261 Цивільного кодексу України: дружина, батьки й діти. У зазначених випадках батьківство оспорюється шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини. Для цих вимог позовну давність не встановлено.

Із наведеного вбачається, що законодавцем у ст.ст. 136-138 СК України чітко вказано, що позивачами у справах про виключення запису з актового запису про народження дитини в частині зазначення відомостей щодо її батька може бути: особа, яка записана батьком цієї дитини; спадкоємці особи, яка була записана батьком дитини при умові, що вона померла до народження дитини і за свого життя подала до нотаріуса заяву про невизнання свого батьківства; спадкоємці особи, яка була записана батьком дитини і померла після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини; спадкоємці особи, яка була записана батьком дитини, а саме: дружина, батьки та діти при умові якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла; матір дитини.

При цьому, позивач вказує, що являється спадкоємцем майна померлого батька ОСОБА_3 , проте не долучає відповідних доказів до матеріалів справи, у зв`язку з чим відсутні відомості відносно того, чи він має право здійснювати представництво інтересів свого померлого батька у даній цивільній справі.

Крім того, згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, в порушення вказаної норми, позивач заявив вимогу щодо виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька дитини ОСОБА_4 , з актового запису про її народження, однак, не долучив до матеріалів справи належним чином засвідчену копію повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (задля встановлення правової підстави зазначення відомостей про батька дитини), а у випадку неможливості самостійного надання суду таких доказів не ставить питання про їх витребування у встановленому законом порядку. Також останнім не було долучено відповідних доказів щодо зміни прізвища відповідачки ОСОБА_5 .

За наявності вказаних недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу слід надати строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків заяви.

Недоліки мають бути усунуті шляхом подання належним чином засвідчених доказів, вказаних вище або ж клопотань про витребування таких доказів.

З огляду на зазначене, варто зауважити, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Водночас, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Тому, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260-261 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, приватний нотаріус Сергеєва Альона Василівна про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження залишити без руху та надати позивачу строк 3 (три) дні з дня вручення копії ухвали суду для виправлення вказаних в ухвалі суду недоліків заяви.

У разі, якщо вказані недоліки не будуть виправлені, позовна заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.

Копію ухвали надіслати позивачу/представнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В. Косенко