Рішення № 137975895, 02.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/141/24, cправа № 361/255/21

02.03.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» березня 2026 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Бас Я.В.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ «КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути

ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від 24 червня 2011 року у розмірі 56 775 грн. 49 коп. станом на

08 грудня 2020 року, що складається із заборгованості за тілом кредиту 45 816 грн.

47 коп., заборгованості за нарахованими відсотками 10 959 грн. 02 коп., а також судові витрати у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначалося про те, що 24 червня 2011 року ОСОБА_1 підписала Анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банком на підставі договору про надання батьківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку. Для користування картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. Щодо встановлення і зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг на підставі яких, відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг позивач виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та інших витрат, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала, тому станом на 08 грудня 2020 року у неї виникла заборгованість у розмірі 56 775 грн. 49 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 45 816 грн. 47 коп. та заборгованості за нарахованими відсотками - 10 959 грн. 02 коп. З підстав стягнення кредитної заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25 січня 2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23 січня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 01 липня 2025 року № 1380/15-25 суддю Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 звільнено з посади судді у відставку та відповідно до наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області № 31с-к останнього 31 липня 2025 року відраховано зі штату суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2025 року головуючим суддею у даній справі визначений суддя Василишин В.О.

Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року дану справу прийнято до розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

У судовому засіданні представник позивача АТ «КБ «ПриватБанк» -

Андрійченко В.М. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24 червня 2011 року відповідач стала клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступник АТ КБ «Приватбанк»), підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримав кредитну картку.

Кредитний договір укладений шляхом підписання заяви позичальника, в якій вказано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Встановлено, що відповідач отримала кредитні кошти, активно користувався кредитними коштами шляхом їх зняття з кредитної картки, а також поповнював картку, про що свідчить виписка за договором № б/н за період з 19 грудня 2024 року по 01 жовтня

2020 року.

Відповідно до довідки банку відповідачу надавалися кредитні картки: 19 грудня

2014 року строком дії до 01/18 та 02 січня 2018 року строком дії до 11/21.

Згідно із довідкою про зміну умов кредитування старт карткового рахунку почався 19 грудня 2014 року, неодноразово збільшувався та зменшувався кредитний ліміт та станом на 01 червня 2020 року кредитний ліміт був встановлений на рівні 0 грн (а.с.12).

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку містить анкетні дані, контактну інформацію та підпис відповідача

ОСОБА_1 (а.с.13).

На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, крім анкети-заяви, позивач також надав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг».

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 08 грудня 2020 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 56 775 грн. 49 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 45 816 грн. 47 коп. та заборгованості за нарахованими відсотками - 10 959 грн. 02 коп.

При винесенні даного рішення суд враховує правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, а також ті обставини, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З огляду на вказане, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

З огляду на статтю 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок розірвання договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У разі укладення договору, кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 24 червня 2011 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала відповідачка), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Як вбачається із позовної заяви Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема відсотки за користування кредитом, пеню та штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці: Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт і Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розуміла ОСОБА_1 та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та, саме в зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку їх нарахування.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позивачем дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з останнім саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

З огляду на викладені обставини стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором від 24 червня 2011 року у розмірі 45 816 грн. 47 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту.

Вимогами статті 141 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»

з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від 24 червня 2011 року у розмірі 45 816 (сорок п`ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 47 коп., а також судовий збір у розмірі

2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин