Рішення № 137975758, 06.07.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/641/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 жовтня 2018 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2203900001623. 15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу № 15/12/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2203900001623 від 22 жовтня 2018 року в розмірі 14 375,22 грн, із яких: 5 953,72 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1 019,20 грн - заборгованість по відсотках, 7 402,30 грн заборгованість по комісії.

Враховуючи вказані обставини, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2203900001623 від 22 жовтня 2018 року в розмірі 14 375,22 грн, судові витрати в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

27 травня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачу роз`яснено його право на подання відзиву на позов; у встановлені судом строки відповідач відзив на позов не подала.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що висунуті позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2018 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2203900001623, відповідно до якого відповідач отримала кредит на споживчі потреби в розмірі 23 657,22 грн, строком кредитування 24 місяців до 22 жовтня 2020 року, зі сплатою процентної ставки в розмірі 0,001% річних та щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3,5% від суми кредиту.

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір факторингу № 15/12/21, згідно з яким ТОВ «Цикл Фінанс» отримало право грошової вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2203900001623 від 22 жовтня 2018 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 14 375,22 грн, яка складається з: 5 953,72 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1 019,20 грн - заборгованість по відсотках, 7 402,30 грн заборгованість за комісіями.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою Вих. № 3009619163_1014 від 05 червня 2025 року про погашення заборгованості в розмірі 14 375,22 грн.

Проте, як вбачається із позовної заяви, така вимога відповідачем проігнорована.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з неї суму заборгованості, яка згідно долученого до позову розрахунку позивача, становить 14 375,22 грн і складається з: 5 953,72 грн залишок простроченого кредиту, 1 019,20 грн залишок прострочених відсотків, 7 402,30 грн залишок прострочених комісій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконувала, жодних заперечень щодо цього суду не надала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 972,92 грн, яка складається із: 5 953,72 грн залишок простроченого кредиту, 1 019,20 грн залишок прострочених відсотків.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2203900001623 вбачається, що до загального розміру заборгованості відповідача включено заборгованість за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 7 402,30 грн.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

Пунктом 1.2 кредитного договору № 22036000074278 від 27 серпня 2018 року встановлено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 3,5% від суми кредиту.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом, за умовами їх надання один раз на місяць, повинні надаватись безоплатно, а позивачем не надано доказів, що такі послуги надавались відповідачу частіше одного разу на місяць, то позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комісією є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року визначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору № 43453613/1 про надання правової допомоги від 25 серпня 2025 року, акт 22039000091623 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 26 січня 2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Гулієвою С.А. необхідних для надання правничої (правової) допомоги, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 3 500,00 гривень.

Однак з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність визначення таких витрат у розмірі 3 000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1 455,30 грн (3 000,00 грн х 48,51 % : 100%).

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 291,44 грн, виходячи з розрахунку: 6 972,92 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 14 375,22 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк», код банку МФО 300346) заборгованість за кредитним договором № 2203900001623 від 22 жовтня 2018 року у розмірі 6 972 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 291 (одну тисячу двісті дев`яносто одну) гривню 43 копійки і витрати на правничу допомогу в розмірі 1 455 (одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 30 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 06 липня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО