Рішення № 137975136, 06.07.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2891/26

Провадження № 2/279/2212/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Пацко О.О., з участю секретаря судового засідання Бобрової В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/2891/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 15800 гривень та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.01.2022 року відповідач уклав з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір №31.01.2022-100000230. За яким ТОВ «Споживчий Центр» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000,00 гривень, а останній, зобов`язався протягом 42 днів повернути кредит зі сплатою відсотків, комісії. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим, станом на 01.05.2026 (день звернення до суду) утворилась заборгованість у загальному розмірі 15800,00 грн., яка складається: 10000, 00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5800,00 грн. проценти за користування кредитом.

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін .

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що згідно з умовами договору, кредит у розмірі 10000,00 грн надавався строком на 14 днів. Жодних додаткових угод, пролонгацій чи часткових оплат сторонами не здійснювалось. Строк дії договору закінчився. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду (справа № 444/9519/12), після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за базовою ставкою припиняється. Позивач безпідставно продовжував нараховувати щоденні відсотки поза межами 14-денного строку споживання кредиту. Також, щодо скасування штрафів та пені, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення споживач звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань. Нарахування будь-яких штрафних санкцій (штрафу, пені) у цей період є повністю протиправним. Також, щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн: вимога позивача щодо стягнення 6000,00 грн витрат на адвоката є абсолютно неспівмірною із ціною позову, складністю справи та обсягом виконаних робіт. Ця справа є малозначною та типовою, позовна заява є шаблоном, у якому змінено лише анкетні дані. Крім того, витрати складають аж 60% від суми основного боргу (тіла кредиту). Просив позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задовольнити частково, стягнути виключно тіло кредиту в розмірі 10000 грн 00 коп. та договірні відсотки, нараховані виключно в межах 14 днів дії договору. Повністю відмовити ТОВ «Споживчий центр» у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, зазначив що відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі . Частиною 1 статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Відповідно до заявки споживчого кредиту проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. Отже, обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов`язання належним чином, а саме згідно графіку платежів. У випадку належного виконання кожного окремого зобов`язання згідно графіку платежів кошти погашали б вимоги позивача у відповідності до частині 1 статті 534 ЦК України, таким чином було б погашено першочергово комісію та проценти, а решта коштів погасила б базу розрахунку. У випадку належного виконання зобов`язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані враховуючи зменшену базу розрахунку. Тобто, положення паспорту споживчого кредиту стосовно формули обрахування денної процентної ставки, застосовуючи загальні витрати за споживчим кредитом, були додані у відповідності вимог Закону України «Про споживче кредитування» мають інформаційно-орієнтовний характер, та обраховуються на припущенні належного виконання зобов`язання позичальником. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Просив позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 31.01.2022 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір №31.01.2022-100000230. Сума Кредиту: 10000,00 грн. Первинний період користування Кредитом- 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою "Економ" період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Строк, на який надається Кредит- 42 днів з дня його надання Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ".

Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що кредитний договір №31.01.2022-100000230 від 31.01.2022 року укладений сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що кредитний договір №31.01.2022-100000230 від 31.01.2022 року був підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим він акцептував пропозицію позивача та уклав кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора на сайті ТОВ «Споживчий центр», який отримав на свій мобільний телефон.

Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків.

Доказів визнання кредитного договору недійсними суду не надано, як і не надано доказів на спростування факту його підписання відповідачем.

Так, відповідно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору від 31.01.2022 року кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту: 10000,00 грн.; період користування кредитом - 42 дні з його надання; процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 2 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надано кредит.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі обумовленій Договором, що підтверджується квитанцією від 31.01.2026 року про електронний переказ коштів на суму 10000,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за кредитним договором №31.01.2022-100000230 від 31.01.2022 станом на день звернення до суду утворилась заборгованість у загальному розмірі 15800,00 грн., яка складається: 1000.00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5800,00 грн. проценти за користування кредитом. Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.261,526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054,1082 ЦК України, ст. ст.10, 12,76,77,81,89,141,265,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», заборгованість за кредитним договором №31.01.2022-100000230 від 31.01.2022 року у загальному розмірі 15800 (п`ятнадцять тисяч вісімсот) гривень та судові витрати в загальному розмірі 2804 (дві вісімсот чотири) гривні 38 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», місце знаходження: 01132, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.О. Пацко