Ухвала суду № 137974977, 03.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11767/26

1-кс/295/4177/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42026062360000082 від 21.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та додані до нього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №927-ОС від 04.10.2026 солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та поставлений на всі види забезпечення.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №401-ОС від 10.03.2026 старший солдат ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - техніком (зв`язку) третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації у АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з місцем дислокації у АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначений на зазначену посаду.

ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу, перебуваючи на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії помічника гранатометника першої групи ІПС третього відділення ІПС ІНФОРМАЦІЯ_6 (з м.д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 (з м.д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, в порушення вимог Конституції та іншого законодавства України, діючи з корисливих мотивів, незважаючи на діючі обмеження воєнного стану, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, свідомо вчинив кримінальне правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, що виразилося в організації незаконного переправлення громадянина України призовного віку ОСОБА_7 через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами і вказівками, а також наданням засобів з корисливих мотивів, при наступних обставинах.

Близько 18 години 09.04.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи у с. Заболоть Овруцької територіальної громади Коростенського району Житомирської області під час спілкування з ОСОБА_7 , запропонував останньому організувати незаконне переправлення його через державний кордон України поза пунктами пропуску до Республіки Білорусь в районі обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_3 на території Коростенського району Житомирської області, уникнувши заборони виїзду за кордон чоловіків призивного віку за грошову винагороду, на що ОСОБА_7 погодився.

ОСОБА_4 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 та зареєстрований за його допомогою обліковий запис у меседжері «WhatsApp», на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_7 щодо надання можливості вивчення на місцевості маршруту для можливого перетину державного кордону України з Республікою Білорусь в районі с. Верхня Рудня Овруцької міської Територіальної громади Коростенського району Житомирської області, а також можливості перенесення до лінії державного кордону речей ОСОБА_7 , потрібних йому при перетині державного кордону України, близько 21 год. 44 хв. 24.06.2026 шляхом відправлення текстових повідомлень у меседжері «WhatsApp» повідомив ОСОБА_7 про відсутність військовослужбовців Державної прикордонної служби України на ділянці державного кордону поблизу с. Верхня Рудня Овруцької міської Територіальної громади Коростенського району Житомирської області, а також пообіцяв надати завчасно інформацію про можливу появу патрулів у вказаній місцевості, чим сприяв ОСОБА_7 у підготовці до незаконного переправлення через державний кордон України.

Вподальшому ОСОБА_4 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 та зареєстрований за його допомогою обліковий запис у меседжері «WhatsApp», шляхом пересилання текстових повідомлень у меседжері «WhatsApp», близько 13 год. 24 хв. повідомив ОСОБА_7 про необхідність надання йому грошових коштів в сумі 8 000 гривень шляхом поповнення його банківської картки № НОМЕР_2 за сприяння ОСОБА_7 в можливості вивчення на місцевості маршруту для можливого перетину державного кордону України з Республікою Білорусь в районі с. Верхня Рудня Овруцької міської Територіальної громади Коростенського району Житомирської області та надання інформації про відсутність на вказаній ділянці патрулів Державної прикордонної служби.

На виконання зазначеної вище вимоги ОСОБА_4 , близько 15 год. 49 хв. 29.06.2026 ОСОБА_7 за реквізитами банківської картки № НОМЕР_2 вніс на банківський рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_3 АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) кошти в сумі 8000, 28 грн.

ОСОБА_4 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_1 та зареєстрований за його допомогою обліковий запис у меседжері «WhatsApp», повідомив ОСОБА_7 , що він зможе організувати незаконне переправлення останнього через державний кордон України поза межами пункту пропуску з с. Верхня Рудня Овруцької територіальної громади Коростенського району Житомирської області до Республіки Білорусь під час перебування на службі в середу 01.07.2026.

ОСОБА_4 в додатку «WhatsApp» із власного облікового запису, зареєстрованого за абонентським номером НОМЕР_1 , 29.06.2026 висловив вимогу ОСОБА_7 надати йому грошові кошти в сумі 1 (одна тисяча) доларів США, які ОСОБА_7 повинен скинути на його банківську картку № НОМЕР_2 , до якої приєднаний банківський рахунок № НОМЕР_3 АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570).

Близько 18 год. 22 хв. 01.07.2026 ОСОБА_7 за реквізитами банківської картки № НОМЕР_2 вніс на банківський рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_3 АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) на суму 20 000 (двадцять тисяч дев`яносто) гривень та 10 копійок.

ОСОБА_4 в додатку «WhatsApp» із власного облікового запису, зареєстрованого за абонентським номером НОМЕР_1 , близько 18 год. 22 хв. 01.07.2026 шляхом телефонного дзвінка повідомив ОСОБА_7 про те, що він повинен прибути ввечері 01.07.2026 до с. Верхня Рудня Овруцької територіальної громади Коростенського району Житомирської області для незаконного переправлення через державний кордон України в Республіку Білорусь.

Після цього, 01.07.2026 в період з 19 год. 58 хв. до 21 год. 58 хв. ОСОБА_4 в додатку «WhatsApp» із власного облікового запису, зареєстрованого за абонентським номером НОМЕР_1 , шляхом направлення ОСОБА_7 текстових повідомлень «Да все норм», «Нема все тихо» та «Ти ж коло сп ж проходить не вздумай тут у нас собаки спалять сразу» сприяв останньому у незаконному переправленні через державний кордон України з корисливих мотивів.

Слідчий зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , протоколами огляду телефону ОСОБА_7 , протоколами вручення грошових коштів та квитанціями про поповнення банківського рахунку ОСОБА_4 , іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

У клопотанні слідчий послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 задля уникнення від кримінальної відповідальності, матиме реальну можливість і може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також знаючи місцевість вздовж лінії державного кордону України та методи роботи нарядів Державної прикордонної служби України може самостійно перейти через державний кордон України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що будучи військовослужбовцем НОМЕР_4 прикордонного загону, підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою дозволить йому, шляхом умовлянь, чинення тиску та/або будь-яким іншим чином може здійснити вплив на інших осіб, зокрема з числа військовослужбовців НОМЕР_4 прикордонного загону, яким можуть бути відомі обставини вчинених ним кримінальних правопорушень та які ще не допитані у вказаному кримінальному провадженні з метою надання потрібних йому показів.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, дозволить йому намагатися перешкоджати зібрати докази у правильній процесуальній формі, тим самим затягувати строки досудового розслідування з метою унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Також у ОСОБА_4 відсутнє житло поблизу дислокації органу досудового розслідування, а перебування його за місцем проживання у м. Черкаси Черкаської області на значній відстані від органу досудового розслідування спричинить неможливість оперативного проведення з ним необхідних слідчих дій та процесуальних заходів та створить додаткові можливості для затягування строків досудового розслідування.

З врахуванням викладеного, ОСОБА_4 зможе перешкоджати встановленню усіх необхідних обставин провадження за підозрою його у вчиненні кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваногоОСОБА_4 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клоптання. Зазначив, що не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також будь-яким чинном впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, готовий співпрацювати зі слідством, виконавувати покладені на нього обов`язки, у зв`язку з чим просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що ризики, якими обгрунтоване клопотання - не підтверджені жодними належними та допустимими ддоказами. Підозрюваний, на утриманні якого перебуває мати-пенсіонерка, має постійне місце роботи та місце проживання за дислокацією військової частини, сплачує аліменти на утримання своєї 15-річної доньки, не має жодної фінансової можливості внести заставу у великому розмірі.

Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, а в разі визначення застави - встановити її мінімальному розмірі.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42026062360000082 від 21.04.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

02.07.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

03.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Частина 2 ст. 15 ч. 4 ст. 408 КК України встановлює відповідальність за закінчений замах на дезертирство, вчинений в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці та карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Частина 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України встановлює відповідальність за закінчений замах на пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб та карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішуває це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором та слідчим поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак криміналього правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Однак слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.

Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається в клопотанні, а саме - ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - не обгрунтований прокурором ні в клопотанні, ні в судовому засіданні.

Щодо ризиків.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею враховано, що наведені в сукупності обставини, надані пояснення як самого підозрюваного, так і його захисника, прокурора, можуть переконати об`єктивного спостерігача у наявності на обґрунтованості ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 задля уникнення від кримінальної відповідальності, матиме реальну можливість і може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також, знаючи місцевість вздовж лінії державного кордону України та методи роботи нарядів Державної прикордонної служби України, може самостійно перейти через державний кордон України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що будучи військовослужбовцем НОМЕР_4 прикордонного загону, підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, дозволить йому шляхом умовлянь, чинення тиску та/або будь-яким іншим чином здійснити вплив на інших осіб, зокрема з числа військовослужбовців НОМЕР_4 прикордонного загону, яким можуть бути відомі обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та які ще не допитані у вказаному кримінальному провадженні з метою надання потрібних йому показів.

На переконання слідчого судді при встановленні наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також існує ризик, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, дозволить йому намагатися перешкоджати зібрати докази у правильній процесуальній формі, тим самим затягувати строки досудового розслідування з метою унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 3 ст. 177 КПК України, прокурорм не обгрунтовано та не доведено.

Враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Крім того, зважаючи на наявність зазначених вище ризиків та те, що на даний час не проведено всіх слідчих дій з метою отримання належних та допустимих доказів, слідчий суддя вважає ці обставини такими, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 178 КПК України слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, українець, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , розлучений, раніше не судимий.

Враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя визначає заставу в розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира.

На переконання слідчого судді саме така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризиків, доведених прокурором.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст.176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави у розмірі п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира, одержувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код: 26278626, розрахунковий рахунок: UA678201720355249002000000277, банк: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;

- не відлучатися з міста Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання/служби;

- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту внесення застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Рахувати строк тримання під вартою з моменту затримання - з 09:50 год 02.07.2026.

Строк дії ухвали встановити до 28 серпня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1