Рішення № 137974662, 06.07.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1821/26

Провадження № 2/165/1016/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Попіки Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5567887 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 4 950,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,99% в день від суми кредиту.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 4 950,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку.

Проте, відповідачка свої зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 17 460,14 грн. з яких: 4 950,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 12 510,14 грн. проценти за користування кредитом.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, у відповідності до якого, ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором № 5567887 від 19.02.2022 року. Про відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідачку шляхом направлення на електронну пошту відповідного повідомлення.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору № 5567887 від 19.02.2022 року перед позивачем не сплачена і складає 17 460,14 грн. з яких: 4 950,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 12 510,14 грн. проценти за користування кредитом.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 17 460,16 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Нововолинського міського суду Волинської області від 22.05.2026 року вказана цивільна справа розподілена судді Рибас А.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 25 травня 2026 року прийнято до розгляду цивільну справу, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін на 29.06.2026 року о 10 год. 30 хв., надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувані письмові докази з АТ КБ «ПриватБанк».

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у пункті 4 прохальної частини позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі позивача, проти винесення рішення (заочного) не заперечив.

Відповідачка ОСОБА_1 правом подати відзив не скористалася, в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Крім того, судову повістку про виклик у судове засідання доставлено у додаток «Viber» 25.05.2026 на номер мобільного телефону, зазначений у позовній заяві, а ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано та доставлено на електронну адресу відповідачки, вказану у позовній заяві, що підтверджується відповідними довідками (а.с. 105, 106).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 06.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2017 (а.с. 70).

19.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5567887 про надання споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С857563 (а.с. 35-40).

Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_1 був наданий кредит в сумі 4 950,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,99 % в день від суми кредиту та сплатою процентів із періодичністю кожні 10 днів (п. 1, а с. 35).

Відповідачкою також підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому сторонами були погоджені всі істотні умови кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентна ставка, загальні витрати за кредитом, штрафи за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, тощо (а.с. 11-12).Із матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Авентус Україна» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується листом про перерахування коштів від АТ «ПУМБ» № КНО-20.4/106 від 27.09.2023 року та додатком до нього, у якому міститься перелік проведених транзакцій (а.с. 89, 9 рядок знизу).

Також зарахування коштів в розмірі 4950 грн. 19.02.2022 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» № 20.10.0.0/7-260604/82480-БТ від 10.06.2026 (а.с. 109).

Отже, судом встановлено, що кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором № 5567887 від 19.02.2022 року, станом на 24.09.2023 року, заборгованість за кредитним договором не погашена і складала 17 460,14 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4 950,00 грн., заборгованості за процентами 12 510,14 грн. (а.с. 15-26).

25.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, у відповідності до якого, ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором № 5567887 від 19.02.2022 року (а.с. 44-53).

Згідно п. 1.1. Договору Факторингу, за цим договором позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (Клієнта) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2. Договору Факторингу, перехід від Клієнта (ТОВ «Авентус Україна») до Фактора (позивача) вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами, скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора право вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Про відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідачку шляхом направлення на електронну пошту відповідного повідомлення.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с. 81).

У порушення умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим, станом на 29.10.2022 року (згідно з розрахунком останній день, за який були нараховані відсотки) у останньої утворилась заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у розмірі 17 460,14 грн., з яких: 4 950,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 12 510,14 грн. заборгованість за відсотками.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачкою в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 5, ч. 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Надані стороною позивача електронні докази укладення договору у паперовій формі суд визнає належними та допустимими.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачкою заборгованості перед фінансовою установою за кредитним договором свідчить про порушення нею його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідачка, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Отже, ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, не повернула суму простроченого кредиту, в зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Враховуючи те, що за умовами договору відповідачка отримала кредитні кошти та користувалася ними, однак їх у встановлені строки не повернула, та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки 4 950,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 12 510,14 грн. заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 460,14 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 10000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року (а.с. 42-43), актом прийому-передачі виконаних робіт № 18701 від 18.05.2026 року (а.с. 27), рахунком на оплату по замовленню № 18701-18/05-2026 від 18.05.2026 року (а.с. 14), копією ордеру, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 141 ЦПК України, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та фактично виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2 662,40 грн. сплаченого судового збору, що підтверджено документально (а.с. 96), а також витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 625, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5567887 від 19.02.2022 року в розмірі 17 460 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 14 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, 03045.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.07.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС