Ухвала суду № 137974022, 06.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

06 липня 2026 року Справа № 200/2522/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивачем подано до суду заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині нездійснення виплати пенсії, визначеної з урахуванням Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 200/2522/25 відповідно останнього перерахунку у розмірі 35 173.08 грн. шляхом включення до основної відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на рахунок у банку; - постановити окрему ухвалу і направити її Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; - постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності за фактом умисного невиконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 200/2522/25 (ст. 382 КК України) посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яку спрямувати до Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, залишеним без змін апеляційною інстанцією, позов заявника задоволено: визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії за нормами статті 54 Закону України № 796-XII та зобов`язано здійснити перерахунок і виплату без обмеження максимального розміру з 21 березня 2024 року.

Виконавче провадження відкрито 29.12.2025. Заявник стверджує, що після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, якою визнано протиправною та нечинною постанову КМУ № 821 від 14.07.2025, відповідач продовжує здійснювати виплату пенсії двома частинами (основна відомість 17 023,60 грн. та додаткові виплати в незначних сумах), що, на думку заявника, є протиправною бездіяльністю.

У судове засідання учасники справи не повідомлялись у відповідності до ч. 5 ст. 383 КАС України.

Розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ст. 229 КАС України.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд прийшов до наступного, з огляду на таке.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 по справі №200/2522/25 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Зазначене рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції та набрало законної сили 08.10.2025. Виконавчий лист пред`явлено до виконання, відкрито виконавче провадження № 79893830.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020р. у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Отже, при розгляді заяв в порядку ст.383 КАС України суд повинен з`ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов`язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.

Суд установив, на виконання рішення суду від 28.05.2025 у справі № 200/2522/25 було виконано в частині перерахунку пенсії. З 01.03.2026 пенсія перерахована у розмірі 35173,08 грн. Факт перерахунку не оспорюється заявником.

Позивач заперечує механізм (порядку) виплати перерахованої пенсії розмежування на дві відомості. Заявник пов`язує це з постановою КМУ № 821, яку визнано нечинною.

Однак скасування підзаконного акту не означає автоматичного невиконання судового рішення. Судове рішення від 28.05.2025 не містило приписів щодо конкретного механізму бюджетного фінансування виплат та не зобов`язувало відповідача виплачувати пенсію виключно однією відомістю.

Процедура за ст. 383 КАС України призначена для розгляду порушень, пов`язаних із невиконанням судового рішення або порушенням прав, прямо підтверджених таким рішенням.

Питання правомірності застосування того чи іншого порядку виплати пенсій (у тому числі у зв`язку зі скасуванням постанови № 821) потребує окремого позову в порядку адміністративного судочинства, а не заяви про порушення прав, підтверджених рішенням у справі № 200/2522/25.

Питання правомірності виходить за межі цієї процедури і має розглядатися в окремій справі.

Відповідно до 383 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання такого рішення суду, суд не може вирішувати питання, що не були досліджені та не встановлювались під час розгляду справи по суті, оскільки це може призвести до зміни суті рішення.

Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Заявлені вимоги щодо постановлення окремих ухвал про направлення матеріалів до органів Національної поліції (ст. 382 КК України) та встановлення строків також не можуть бути розглянуті в межах процедури статті 383 КАС України, оскільки такі вимоги виходять за межі повноважень суду в цьому провадженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправною в порядку статті 383 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 293, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

У заяві ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала складена та підписана суддею 06.07.2026.

Cуддя М. І. Садова