Ухвала суду № 137973489, 06.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2026 р. справа № 520/18698/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Березняк Оксани Миколаївни (майдан Павлівський, буд. 4, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 40214227) про визнання протиправним та рішення про відмову, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Березняк Оксани Миколаївни, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії державного регістратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Березняк Оксани Миколаївни щодо відмови реєстрації ОСОБА_1 права на 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 ;

- рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82497553 від 19.12.2025 скасувати;

- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради зареєструвати право власності ОСОБА_1 на 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Статтею 122 КАС України врегульовано строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Із матеріалів справи судом установлено, що позивач оскаржує рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82497553 від 19.12.2025.

Однак, позовна заява надіслана позивачем до суду засобами поштового зв`язку 24.06.2026, про що свідчить відповідний штамп на конверті. Позовна заява надійшла до суду та зареєстрована судом 30.06.2026.

Тобто, позивач звернувся до суду з даним позовом з пропуском установленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження наказу.

Заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин його пропуску, матеріали позову не містять.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху.

Окрім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що позивачем у межах даного адміністративного позову заявлено позовні вимоги про визнання протиправними дій державного регістратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Березняк Оксани Миколаївни щодо відмови реєстрації ОСОБА_1 права на 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , скасування рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 82497553 від 19.12.2025 та зобов`язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради зареєструвати право власності ОСОБА_1 на 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто, позовні вимоги заявлені як до державного регістратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Березняк Оксани Миколаївни (про визнання протиправними дій та скасування рішення - пункти 1 та 2 прохальної частини), так і до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (про зобов`язання вчинити певні дії - пункт 3 прохальної частини).

Разом з тим, в якості відповідача за даним позовом позивачем визначено - державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Березняк Оксани Миколаївни.

Департамент реєстрації Харківської міської ради не визначено в якості відповідача в даній справі.

Зазначене позбавляє суд можливості встановити, до кого саме звернута позовна вимога, викладена в пункті 3 прохальної частини позовної заяви, та встановити коло відповідачів, які мають відповідати за даним позовом.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, усупереч зазначеним положенням статті 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, адреси електронної пошти позивача або відомостей про її відсутність, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в позивача.

Суд зазначає, що наведення таких відомостей, передбачених вимогами статті 160 КАС України, не є надмірним формалізмом, оскільки спрямоване на належну ідентифікацію учасника справи та забезпечення можливості оперативного та коректного здійснення процесуальних дій, зокрема надсилання процесуальних документів, здійснення викликів і повідомлень, а також уникнення процесуальних затримок, пов`язаних із неможливістю належного встановлення контактних даних сторони.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску;

- надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити: 1) коло відповідачів, які мають відповідати за даним позовом, та уточнити прохальну частину позовної заяви; 2) відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; 3) відомості щодо адреси електронної пошти позивача або відомості про її відсутність; 4) відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в позивача.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк - десять днів із моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ