Рішення № 137973385, 06.07.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1331/26

2/683/1219/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

з участю: представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Грицая Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/1331/26, 2/683/1219/2026 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Стар 2006» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Стар 2006» (далі ТОВ «Агро Стар 2006») про стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 липня 2020 року між нею та ТОВ «Агро Стар 2006» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,8044 га з кадастровим номером 6824289100:05:025:0362. Згідно з договором оренди земельної ділянки сторони погодили, що даний договір укладено строком на 10 років 168 календарних днів до 31 грудня 2030 року. Розмір орендної плати у рік становить 9482,39 грн. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди.

Згідно з рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року у справі №683/2038/23, яке набрало законної сили 29 лютого 2024 року, договір оренди земельної ділянки від 16 липня 2020 року втратив свою чинність.

Протягом 2022-2023 років ТОВ «Агро Стар 2006» користувалось орендованою земельною ділянкою та використовувало її за призначенням, проте орендна плата за 2022-2023 роки не була їй сплачена.

Крім того, вказує, що відповідно до пункту 4.7 цього договору в разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Оскільки її претензія до відповідача щодо виконання умов договору оренди земельної ділянки та сплати їй орендної плати за 2022-2023 роки залишилась без належного реагування, тому просить суд стягнути з ТОВ «Агро Стар 2006» на свою користь орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023 рік з урахуванням індексу інфляції та пені у загальному розмірі 19647,54 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Грицай Л.М. позов підтримав у повному обсязі, просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 лише орендну плату за 2023 рік, розмір якої з урахуванням індексу інфляції за період з 01.01.2024 по 01.04.2026 становить 11862,50 грн., а також пеню, нараховану згідно п.4.7 договору оренди земельної ділянки за період з 01.01.2025 по 01.05.2026 за 821 день прострочення в розмірі 7785,04 грн., а всього 19647,54 грн.

Відповідач ТОВ «Агро Стар 2006», яке належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, явку свого представника до суду не забезпечило.

У визначений судом строк відповідач подав відзив, у якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що у позивачки відсутні правові підстави вимагати сплати орендної плати, оскільки її право власності на земельну ділянку було набуте незаконно, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Отже, ОСОБА_1 не може вважатися орендодавцем відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду землі», не мала законних підстав для укладення договору оренди земельної ділянки та на отримання орендної плати. Вважає, що задоволення позову призведе до безпідставного збагачення позивачки та подвійної сплати з боку відповідача на користь позивачки, а у подальшому на користь законного власника (територіальної громади).

Правом на подачу відповіді на відзив позивачка не скористалась.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Стар 2006» було укладено договір оренди землі №25 ГУ, що підтверджується копією цього договору, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №221905367 від 28 серпня 2020 року.

За цим договором ОСОБА_1 передала ТОВ «Агро Стар 2006» в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8044 га, кадастровий номер 6824289100:05:025:0362 (п.1.1, 2.1 договору).

У пункті 3.1 договору оренди сторони визначили, що договір укладено строком на 10 років 168 календарних днів і діє до 31 грудня 2030 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору розмір орендної плати у рік становить 9482,39 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що здійснюється за вибором орендаря безготівковим розрахунком (платежем) на поточний (картковий) рахунок орендодавця або пересиланням поштового переказу (поштових переказів) шляхом виплати орендодавцю грошових коштів за поштовим переказом об`єктами поштового зв`язку (оператором поштового зв`язку).

Згідно з пунктом 4.3 договору орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди.

У п.4.7 договору сторони також передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2023 року у справі №683/1919/23 витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області земельну ділянку площею 1,8044 га, кадастровий номер 6824289100:05:025:0362, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (колишня територія Губчанської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області).

Цим же рішенням суду також витребувано у ТОВ «Агро Стар 2006» на користь територіальної громади в особі Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області земельну ділянку площею 1,8044 га, кадастровий номер 6824289100:05:025:0362, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 лютого 2024 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2023 року залишено без змін.

Отже, вказане судове рішення набрало законної сили 29 лютого 2024 року.

У квітні 2026 року позивачка ОСОБА_1 через свого представника адвоката Грицая Л.М. звернулась до ТОВ «Агро Стар 2006» із вимогою сплатити їй орендну плату за договором оренди землі №25ГУ від 16 липня 2020 року за 2022-2023 роки в розмірі 18964,78 грн.

14 квітня 2026 року за вих. №49 на адресу представника позивачки адвоката Грицая Л.М. надійшла відповідь від ТОВ «Агро Стар 2006», у якій ОСОБА_1 фактично відмовлено у виплаті орендної плати за 2022-2023 роки. Причиною такої відмови стало те, що, на думку відповідача,

ОСОБА_1 незаконно набула право власності на земельну ділянку, не мала належних повноважень на укладення договору та отримання орендної плати, а тому вона, як особа, яка незаконно набула майно, не має правових підстав вимагати плату за користування цим майном.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Статтею 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 зазначив, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України: 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Частиною другою статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із статтею 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору оренди землі, укладеного 16 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Стар 2006», відповідачу було передано в оренду земельну ділянку площею 1,8044 га, кадастровий номер 6824289100:05:025:0362, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За умовами цього договору він укладений строком на 10 років 168 календарних днів до 31 грудня 2030 року. Розмір орендної плати у рік становить 9482,39 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати лише за 2023 рік. У відзиві відповідач не заперечував, що у 2022-2023 роках ОСОБА_1 орендна плата не виплачувалась.

У подальшому на підставі рішення суду, яке набрало законної сили 29 лютого 2024 року земельну ділянку площею 1,8044 га, кадастровий номер 6824289100:05:025:0362, було витребувано у ОСОБА_1 , а також у ТОВ «Агро Стар 2006» на користь територіальної громади в особі Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

Проте, до моменту набрання судовим рішенням законної сили договір оренди землі №25Гу від 16 липня 2020 року був чинним, тому орендна плата за період 2022-2023 років підлягала сплаті у порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Отже, будучи зобов`язаним своєчасно сплачувати орендну плату у порядку та строки, передбачені умовами договору оренди, а саме до 31 грудня поточного року, відповідач протягом 2022-2023 років неналежно виконував свої зобов`язання за договором, не здійснював виплату орендної плати у грошовій формі. Вказані обставини свідчать про систематичність порушення ним умов договору, а відтак про наявність підстав для стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на користь ОСОБА_1 , у межах заявлених нею позовних вимог (лише за 2023 рік), з ТОВ «Агро Стар 2006» підлягає стягненню орендна плата на підставі договору оренди землі №25ГУ від 16 липня 2020 року за 2023 рік у розмірі 9482,39 грн.

Відповідно до статей 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Як встановлено судом, за умовами договору оренди землі №25ГУ від 16 липня 2020 року орендна плата мала сплачуватись до 31 грудня кожного року, однак в порушення умов договору орендна плата за 2023 рік в сумі 9482,39 грн. до 31 грудня 2023 року сплачена не була, не сплачена така і на момент подачі даного позову до суду.

У пункті 4.7 договору оренди землі визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Отже, ОСОБА_1 має право вимагати від відповідача сплати пені за невиплату їй орендної плати за 2023 рік у розмірі 9482,39 грн.

Із доданого до позову розрахунку вбачається, що пеню згідно п.4.7 договору оренди землі позивачка просить стягнути з відповідача за період з 01 січня 2024 року по 01 травня 2026 року, що складає 851 днів (у 2024 році 366 днів, у 2025 році 365 днів, з 01.01.2026 по 01.05.2026 120 днів).

Розмір пені за цей період становить 8069,51 грн. (9482,39 х 0,1% х 851).

Згідно заявлених позовних вимог та доданого до позову розрахунку вбачається, що позивачка просить стягнути пеню за період з 01 січня 2024 року по 01 травня 2026 року у розмірі 7785,04 грн.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності, визначеного ст.13 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки пеню за прострочення орендної плати за 2023 рік за період з 01 січня 2024 року по 01 травня 2026 року у розмірі 7785,04 грн., тобто у межах заявлених позовних вимог.

Розрахунок інфляційних втрат це визначення суми, на яку знецінився борг через інфляцію за час прострочення.

Втрати від інфляції розраховуються за формулою: Інфляційні втрати = Сума боргу х Сукупний індекс інфляції /100 Сума боргу. Щоб отримати сукупний індекс, потрібно перемножити індекси інфляції за кожен місяць прострочення і поділити на 100.

Зі змісту позовної заяви та доданого до неї розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 просить стягнути борг з урахуванням індексу інфляції, розрахований за період з 01 січня 2024 року по 01 квітня 2026 року.

Отже, сума боргу відповідача ТОВ «Агро Стар 2006» перед ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2026 року за 2023 рік з урахуванням індексу інфляції становить 11857,47 грн.((100,4 : 100)x(100,3 : 100)x(100,5 : 100)x(100,2 : 100)x(100,6 : 100)x(102,2 : 100)x(100,0 : 100)x(100,6 : 100)x(101,5 : 100)x(101,8 : 100)x(101,9 : 100)x(101,4 : 100)x(101,2 : 100)x(100,8 : 100)x(101,50 : 100)x(100,7 : 100)x(101,3 : 100)x(100,8 : 100)x(99,8 : 100)x(99,8 : 100)x(100,3 : 100)x(100,9 : 100)x(100,4 : 100)x(100,2 : 100)х(100,7 : 100)х(101,0 : 100)х (101,7 : 100) = 1,25047264, інфляційне збільшення: 9482,39 x 1,25047264 = 11857,47 грн., розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно становить: 11857,47 - 9482,39 = 2375,08 грн.

З урахуванням викладеного, з ТОВ «Агро Стар 2006» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 9482,39 грн. орендної плати за 2023 рік, 2375,08 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2024 по 01.04.2026, а також 7785,04 грн. пені за період з 01.01.2024 по 01.05.2026, а всього 19642,51 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 у даній справі здійснював адвокат Грицай Л.М. на підставі ордеру серії ВХ №1124977 від 28 квітня 2026 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного 31 березня 2026 року з ОСОБА_1 .

Із наданого суду детального опису наданих адвокатом послуг від 28 квітня 2026 року вбачається, що адвокатом надано ОСОБА_1 такі види послуг: підготовка претензії та направлення її відповідачу 1 година вартість 1500 грн., збір матеріалів та підготовка позову до суду 2,5 години вартість 3750 грн., участь адвоката у судових засіданнях, подання клопотань, інших заяв з процесуальних питань 1500 грн., а всього 6750 грн. Згідно квитанції від 24.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 сплатила частину наданих адвокатом послуг на суму 3500 грн., чим підтвердила факт отримання цих послуг.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів у даній справі, необхідність здійснення розрахунків пені та інфляційних втрат, враховуючи безпосередню участь адвоката у двох судових засіданнях у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6750 грн., заявлений позивачкою до відшкодування, є співмірним із обсягом наданих послуг та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Клопотання про зменшення цих витрат відповідач не заявляв.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн., ціна позову становила 19647,54 грн., позов задоволено на суму 19642,51 грн., тобто на 99,97% (19642,51 х 100% : 19647,54), а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути 1330,80 грн. (1331,20 х 99,97%) судового збору.

Крім того, з відповідача підлягають також стягненню на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 99,97%, то до стягнення підлягає 6747,98 грн. (6750 х 99,97%) витрат на професійну правничу допомогу.

Всього з ТОВ «Агро Стар 2006» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 8078,78 грн. (1330,80 + 6747,98) судових витрат.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Стар 2006» на користь ОСОБА_1 9482,39 грн. орендної плати за 2023 рік, 2375,08 грн. інфляційних втрат, 7785,04 грн. пені, а всього 19642,51 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Стар 2006» на користь ОСОБА_1 1330,80 грн. судового збору та 6747,98 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 8078,78 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Стар 2006», місцезнаходження: вул. Центральна,57/4 с. Левківка Хмельницького району Хмельницької області, 31146, код ЄДРПОУ 34342384.

Текст рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя: