Рішення № 137973220, 06.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2026 року справа № 520/33680/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №00429232409 від 02.09.2025, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області про нарахування суми грошового зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у загальному розмірі 752 539,70 грн (сімсот п`ятдесят дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 70 копійок).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що контролюючим органом проведено перевірку позивача, щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування і даних відображених у податковій декларації за 2023 рік, за результатами якої складено акт, на підставі якого прийнято спірне рішення, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Відповідач 26.01.2026 через систему "Електронний суд" надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача та підтримав свою правову позицію.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, 31.07.2025 в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , податковий щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 26.12.2023 року, з питань повноти, своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 26.12.2023 року, Головним управлінням ДПС у Харківській області було складено Акт №32367/20-40-24-09 04/2945214233.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення вимог податкового законодавства, серед яких порушення підпункту 2 пункту 291.4 статті 291, підпункту 2 пункту 293.8 статті 293, підпункту 9-1.4.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 VI із змінами та доповненнями в частині перевищення у звітному 2023 році граничного обсягу суми доходів для платника єдиного податку другої групи, що у 2023 році застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ на суму 4 013 545,04 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб на суму 602 031,76 грн.

Після ознайомлення із актом перевірки, ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області було подано заперечення від 19.08.2025 року до висновків акту перевірки в частині донарахування єдиного податку з фізичних осіб за звітний період 2023 рік у сумі 602 031,76 грн.

Позивачем 06.11.2025 подано скарги щодо скасування акту документальної позапланової невиїзної перевірки №32367/20-40-24-09-04/2945214233 від 31.07.2025, у відповідь на які Державною податковою службою України надано лист №35141/6/99-00-24-04-02-06 від 08.12.2025 із загальною вказівкою на те, що у зв`язку з ненаданням первинних документів, які доводять неправомірність або спростовують висновки акту контролюючого органу, висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Головним управлінням ДПС у Харківській області, на підставі висновків акту перевірки та з урахуванням висновку про результати розгляду заперечення, було прийнято податкові повідомлення-рішення №00429202409, №00429232409, №00429272409, №00429302409, №00429332409 від 02.09.2025.

Позивачем податкові повідомлення-рішення №00429202409, №00429272409, №00429302409, №00429332409 від 02.09.2025 наразі не оскаржуються.

Податковим повідомленням-рішенням №00429232409 від 02.09.2025, за даними якого на підставі акта перевірки №32367/20-40-24-09-04/2945214233 від 31.07.2025 контролюючим органом встановлено порушення позивачем пп.2 п.291.4 ст.291, пп.2 п.293.8 ст.293, пп.9-1.4.3 п.9-1 підрозд.8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями платником податків фізичною особою ОСОБА_1 занижено суму податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб внаслідок перевищення у звітному 2023 році граничного обсягу суми доходів для платника єдиного податку другої групи, що у 2023 році застосовував особливості оподаткування, встановлені п.9 підрозд.8 розд.ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на думку позивача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 і пункту (ів) 58.1 статті (ей) 58 та п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання за податком Єдиний податок з фізичних осіб, на загальну суму 752 539,70 грн (сімсот п`ятдесят дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 70 коп), з яких сума грошового зобов`язання та/або іншими зобов`язаннями 602 031,76 грн, сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 150 507,94 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними, такими, що прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства України та підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з підпунктом 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.6 статті 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогами, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Відповідно до підпункту 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Аналіз наведених правових норм зумовлює висновок, що стаття 299 ПК України визначає перелік підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку (пункт 299.6 стаття 299 ПК України) і перелік підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.10 стаття 299 ПК України та абзац 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України - порушення платником єдиного податку першої-третьої групи вимог, встановлених главою 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності розділу ХІV. Спеціальні податкові режими ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо порушення вимог перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 31.07.2025 №32367/20-40-24-09-04/2945214233, яким встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме:

- 1. п. 296.3 ст. 296, п.п. 49.18.2, п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10, п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині несвоєчасного надання податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за звітні податкові періоди: перший квартал 2022 року, перше півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік; ненадання податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за звітні податкові періоди: перше півріччя 2023 року, три квартали 2023 року та ненадання податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за звітні періоди: червень 2023 та липень 2023;

- п.п. 2 п. 291.4 ст. 291, п.п. 2 п. 293.8 ст. 293, п.п. 9 1.4.3 п. 9 1підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями - в частині перевищення у звітному 2023 році граничного обсягу суми доходів для платника єдиного податку другої групи, що у 2023 році застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на суму 4 013 545,04 грн, що призвело до заниження податкових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб на суму 602 031,76 грн;

- п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб за звітний податковий період перший квартал 2022 року;

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, п. 296.3 ст. 296, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями - в частині несвоєчасного надання звітності з єдиного внеску за звітний період 2022 рік, що надана Додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2022 рік;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями та п.п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за N 1562/20300 із змінами та доповненнями - в частині неподання повідомлення за формою №20-ОПП для взяття на облік у відповідному контролюючому органі об`єкта оподаткування, об`єкта, у якому здійснювалася підприємницька діяльність - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;- п.п.16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині незабезпечення надання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків) та іншої звітності, первинних документів, які використовуються в податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів.

Головним управлінням ДПС у Харківській області, на підставі висновків акту перевірки та з урахуванням висновку про результати розгляду заперечення, було прийнято податкові повідомлення-рішення № 00429202409, № 00429232409, № 00429272409; № 00429302409, № 00429332409 від 02.09.2025.

Податкове повідомлення-рішення №00429232409 від 02.09.2025, за даними якого на підставі акта перевірки № 32367/20-40-24-09-04/2945214233 від 31.07.2025 року встановлено порушення п.п. 2 п. 291.4 ст. 291, п.п. 2 п. 293.8 ст. 293, п.п. 9-1.4.3 п. 9-1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями платником податків фізичною особою ОСОБА_1 занижено суму податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб внаслідок перевищення у звітному 2023 році граничного обсягу суми доходів для платника єдиного податку другої групи, що у 2023 році застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення № 00429232409 від 02.09.2025, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до суб`єктів господарювання, які застосовують 2 групу спрощеної системи оподаткування відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Станом на 01 січня 2023 року мінімальна заробітна плата становила 6700,00 грн., а отже граничний обсяг доходу платника податку 2 групи на спрощеній системі оподаткування становив 5 587 800,00 грн.

У зв`язку з набранням чинності з 01.08.2023 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 №3219-ІХ до Податкового кодексу України було внесено зміни зокрема шляхом доповнення розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підпунктом 9-1.4.3. пункту 9-1. підрозділу 8.

Підпунктом 9-1.4.3. пункту 9-1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Згідно з вимогами пункту 293.4 статті 294 Податкового кодексу України, ставка єдиного податку для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) встановлюється у розмірі 15 відсотків до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у періоді, за який здійснювалася перевірка (01.01.2019 -26.12.2023 року), був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця та перебував на спрощеній системі оподаткування, а саме:

- у період з 01.01.2019 року по 13.06.2023 року був платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%;

- у період з 14.06.2023 року по 31.07.2023 року був платником єдиного податку 3 групи з особливостями за ставкою 2% (згідно норм, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України) за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 13.06.2023 року;

- у період з 01.08.2023 по 30.09.2023 року був платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5% - автоматично переведений на групу, на якій перебував до застосування особливостей оподаткування;

- в період з 01.10.2023 року по 26.12.2023 року був платником єдиного податку 2 групи за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 16.08.2023 року.

Тобто, судом встановлено, що кількість календарних місяців 2023 року, протягом яких ФОП ОСОБА_1 не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, складає не 3 місяці, як визначав контролюючий орган, зокрема, платник протягом 10 календарних місяців не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Відповідно до підпункту 9-1.4.3. пунктом 9-1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України граничний обсяг доходу позивача на спрощеній системі оподаткування 2 група зі ставкою 20% - 4 656 500,00 грн. (5 587 800,00 грн./ 12 місяців) х 10 місяців = 4 656 500,00 грн).

Згідно наданої податкової декларації платника єдиного податку позивача від 28.12.2023 року, реєстраційний номер 9356981768 за 2023 рік, ним задекларовано показники господарської діяльності для платників єдиного податку 2 групи (розділ III):

- обсяг доходу за звітний (податковий) період згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ) у сумі 5 410 495,04 грн.

Сума перевищення складає 5 410 495,04 грн - 4 656 500,00 грн = 753 995,04 грн, чим порушено вимоги пункту 291.4 статті 294, та підпункту 9 -1.4.3. пункту 9-1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відтак сума донарахування єдиного податку становить 113 099,26 грн (753 995,04 грн * 0,15%); сума штрафних санкцій складає 28 274,82 грн.

Суд дійшов висновків, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у частині донарахування суми єдиного податку у розмірі 488 932,50 грн, суми штрафних санкцій у розмірі 122 233,13 грн, що загально дорівнює 611 165,63 грн.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС в Харківській області від 02.09.2025 №00429234409 є правомірним у частині грошового зобов`язання у розмірі 141 374,07 грнта підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання у розмірі 611 165,63 грн.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та частини четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки суду не впливають.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При цьому принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову застосовується щодо позовних вимог майнового характеру.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога майнового характеру.

Суд встановив, що звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 6 020,50 грн, тобто за позовну вимогу майнового характеру.

Розрахунок податкових повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02.09.2025 №00429234409 становить 752 539,70 грн, при цьому судом частково задоволено позовні вимоги у частині 611 165,63 грн що у співвідношенні до загальної суми позову становить 81,21%.

Отже, такий самий відсоток судового збору від сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви необхідно стягнути на його користь, що є пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно 81,21% від сплаченого судового збору за подання цієї позовної заяви становить 4 889,25 грн, що має бути відшкодований за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В АЛ И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00429232409 від 02.09.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області у частині нарахування грошового зобов`язання у розмірі 611 165,63 грн (шістсот одинадцять тисяч сто шістдесят п`ять гривень 63 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 4 889,25 грн (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 37 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА