Рішення № 137973127, 01.07.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/258/26

Провадження № 2/673/459/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

в с т а н о в и в:

04 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до ОСОБА_1 з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №13776919 від 12.04.2025 року, яка утворилась станом на день подачі позову у розмірі 37 984 грн. 06 коп., з яких: 10 000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 27 400 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 584 грн. 06 коп. пеня, а також понесені витрати по справі на сплату судового збору та правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» (далі - ТОВ «Еко Фін») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №13776919 (далі кредитний договір №13776919 від 12.04.2025 року). На підставі кредитного договору ТОВ «Еко Фін» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000 грн., зарахувавши кошти на картковий рахунок відповідача, зазначений нею у договорі, на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сторони погодили, що кредит надається на строк 295 днів, тобто по 31.01.2026 року. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового періоду) становлять 0,5% в день, протягом поточного періоду 1,0% в день.

Позивач вказує, що ТОВ «Еко Фін» зобов`язання за кредитними договорами виконало в повному обсязі, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів.

Однак, в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту, а тому у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 37 984 грн. 06 коп.

12.02.2026 між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги №12-02/26, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Еко Фін» права вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором №13776919.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 , що виникла в зв`язку з невиконанням нею договірних зобов`язань за кредитним договором №13776919.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань за договорами, тому ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді від 09 березня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

01.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 направила до суду відзив, у якому зазначила, що не погоджується із позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими. Зокрема зазначила, що сума боргу є завищеною та неспівмірною, також позивач не надав належних доказів переходу права вимоги та не врахував те, що відповідач здійснювала часткову оплату боргу. Крім того просила зменшити розмір штрафів та відсотків.

Враховуючи викладене, просить відмовити у позові або задовольнити позов частково.

27.11.2025 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - Сердійчук Я.Я. направила до суду відповідь на відзив, у якій вказала що нарахування відсотків здійснювалось відповідно до умов договору та у межах його строку. Зазначила, що вимога позивача про стягнення пені є правомірною, а тому також підлягає задоволенню.

Вказує, що відповідач підписала кредитний договір, тому погодилась з його умовами, а тому умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання позичальником.

Враховуючи викладене, вважає, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом відправки рекомендованого повідомлення за зареєстрованим місцем її проживання із відміткою про його вручення від 05.06.2026 року. У відзиві на позов вказала, що просить розгляд справи проводити зі її відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.04.2025 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №13776919.

Вказаний договір, додаток №1 до нього Графік розрахунків (платежів), підписані ОСОБА_1 12.04.2025 року о електронним підписом одноразовим ідентифікатором «МТІmN2Q5».

Відповідно до п.п.2.12.7 кредитного договору товариство надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надано строком на 295 днів, дисконтний (пільговий) період 14 днів з дати видачі кредиту і завершується 25.04.2025 року, поточний період 281 день, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного періоду і закінчується 31.01.2026 року. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховують за дисконтною (пільговою) процентною ставкою у розмірі 182,5% річних (денна ставка 0,5% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом дисконтного (пільгового періоду). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% річних (денна процентна ставка 1,0% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

У Графіку розрахунків (платежів) сторони узгодили, що дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 31.01.2026 року, сума кредиту 10 000 грн., сума нарахованих процентів за користування кредитом 28 800 грн., загальна вартість кредиту 38 800 грн.

Відповідно до умов договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Згідно квитанції №44446-87748-00804 від 12.04.2025 року ТОВ «Еко Фін» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кредитні кошти в розмірі 10 000 грн.

25.04.2025 року ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір про пролонгацію №1/13776919 до договору про споживчий кредит №13776919 від 12.04.2025 року, який ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «YjQwYmQ5».

За умовами додаткового договору сторони внесли зміни до п.2.4, 2.5 та 2.8 договору кредиту, зокрема погодили пролонгувати (продовжити) дисконтний (пільговий період) користування кредитними коштами до 09.05.2025 року, у зв`язку із чим дисконтний період склав 28 днів. З урахуванням цих змін сторони узгодили новий Графік розрахунків (платежів).

12.02.2026 між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги №12-02/26, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Еко Фін» права вимоги до боржників, що вказані у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 12.02.2026 року до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №12-02/26 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер у Реєстрі 19) за договором №13776919 від 12.04.2025 року в сумі 37 984 грн. 06 коп., з яких: 10 000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 27 400 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 584 грн. 06 коп. заборгованість за пенею.

З моменту набуття права вимоги за кредитним ТОВ «Факторинг Партнерс» жодних нарахувань за процентами та штрафними санкціями не здійснювало.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» правомірно набуло право вимоги за кредитним договором №13776919 від 12.04.2025 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання кредитного договору №13776919 від 12.04.2025 року свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозуміла і своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даних договорів, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказані кредитні договори №13776919 від 12.04.2025 року та додатковий договір про пролонгацію №1/13776919 від 25.04.25р., підписані відповідачем електронним підписом, а тому, наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 13776919 від 12.04.2025 року вбачається, що заборгованість за вказаним договором станом на 12.02.2026 року становить 37 984 грн. 06 коп., з яких:

- заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) 10 000 грн. ;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 27 400 грн.;

- заборгованість за пенею - 584 грн. 06 коп.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом враховується правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12.

В п.54 вказаної Постанови, Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Представлений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором відповідає умовам договору, в ньому відображено інформацію стосовно розміру основного боргу - 10 000 грн., загального строку користування кредитом 295 днів, тобто по 31.01.2026 року, періоду нарахування процентів в межах строку дії договорів кредиту з 12.04.2025 по 31.01.2026, розміру процентної ставки з урахуванням додаткового договору, за умовами яких збільшено дисконтний (пільговий) період. Враховано також і сплачені ОСОБА_1 кошти на погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 400 грн., які зараховані на погашення процентів.

У справі відсутні інші дані, які б давали достатні підстави для обґрунтованого сумніву щодо достовірності вказаного доказу і правильності нарахованої позивачем суми боргу за цим договором.

Оскільки ОСОБА_1 порушила умови договору, допустила прострочення платежів, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та кредитному договорі підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №13776919 від 12.04.2025 року в розмірі 37 400 грн., з яких: 10 000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 27 400 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Водночас судом враховується, що відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Отже, нарахування відповідачу пені за кредитним договором №13776919 від 12.04.2025 в сумі 584 грн. 06 коп. є неправомірним.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останньою зобов`язання щодо їх повернення, тому заборгованість за кредитним договором визначена розмірі 37 400 грн., з яких: 10 000 грн. за тілом кредиту, 27 400 грн. заборгованість за нарахованими процентами є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню, а нарахування 584 грн. 06 коп. пені є таким, що суперечить чинному законодавству.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2024 року між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір про надання правової допомоги №02-07/2024.

Згідно заявки на надання юридичної допомоги №127 від 13.02.2025 року, акта №28 про надання юридичної допомоги від 23.02.2025 року вбачається, що вартість наданих Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 13 000 грн.

ОСОБА_1 у відзиві на позов не заперечила щодо розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Однак, враховуючи, часткове задоволення позовних вимог, суд, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, прийшов до висновку, що з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 800 грн. 11 коп. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 621 грн. 46 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №13776919 від 12.04.2025 року, у розмірі 37 400 грн., з яких: 10 000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 27 400 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 621 грн. 46 коп.судового збору та 12 800 грн. 11 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: , вул. Ґедройця Єжи,6, офіс 521 м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 06.07.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина