Рішення № 137972768, 06.07.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/327/26

Провадження №2/951/263/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (далі ТОВ «ФК «Незалежні фінанси») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2031945, який підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до договору кошти кредиту надаються ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно кредитного договору. 28.01.2026 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28012026, відповідно до якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до даного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21740,00 грн. Однак після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. При цьому з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.01.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №2031945 в розмірі 21740,00 грн, з яких: 6900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7840,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Також, 27.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №6249584, відповідно до пункту 2.1. якого кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які надав відповідач з метою отримання кредиту. Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у пункті 1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у пункті 2.1. кредитного договору. 27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №27012026, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Реєстру боржників від 27.01.2026 до договору факторингу №27012026 від 27.01.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15472,00 грн. Однак після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. При цьому з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.01.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №6249584 в розмірі 15472,00 грн, з яких: 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4672,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відтак позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» загальну суму заборгованості у розмірі 37212,00 грн:

- за кредитним договором №2031945 в розмірі 21740,00 грн, з яких: 6900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7840,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня),

- за кредитним договором №6249584 в розмірі 15472,00 грн, з яких: 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4672,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 12.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 15.06.2026 та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 15.06.2026 розгляд справи відкладено на 06.07.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв та клопотань не подавав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ураховуючи наведене, ухвалою суду від 06.07.2026 визначено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у цивільній справі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.04.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2031945, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 791563 (далі Договір №2031945, а.с. 7-12).

Згідно з пунктом 1.1. Договору №2031945 кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до пункту 1.2. Договору №2031945 сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 грн.

За змістом пункту 1.3. Договору №2031945 кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 26.04.2025 (дата надання кредиту).

Згідно з пунктом 1.5. Договору №2031945 загальні витрати позичальника за кредитом складають 21581,00 грн. Денна процентна ставка складає: (21581,00 грн / 7000,00 грн)/360 днів * 100% = 0,86%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1205,23 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 28581,00 грн.

Відповідно до пункту 1.5.1. Договору №2031945 комісія за надання кредиту: 21,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з пунктом 1.5.2. Договору №2031945 комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 21560,00 грн, яка нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.

За змістом пункту 1.5.3. Договору №2031945 проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до пункту 1.5.4. Договору №2031945 проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 0,00 грн.

Згідно з пунктом 1.6. Договору №2031945 тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №2031945 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту №2031945, який також підписано електронним підписом позичальника та в якому містяться відомості про позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с. 15-16).

Позивачем надано суду платіжне доручення №42573396 від 26.04.2025, з якого вбачається, що платник ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» перерахував кошти в розмірі 7000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 , кредитна карта 402808ХХХХХХ6473, призначення платежу: кошти згідно договору 2031945 (а.с. 19).

28.01.2026 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (клієнт) укладено договір факторингу №28012026 (а.с. 21-25).

Згідно з пунктом 1.1. договору факторингу №28012026, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору факторингу №28012026 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 28.01.2026 до договору факторингу №28012026 від 28.01.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21740,00 грн, з яких: 6900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7840,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 28).

З Акта прийому-передачі реєстру боржників від 28.01.2026 за договором факторингу №28012026 від 28.01.2026 вбачається, що ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло реєстр боржників від 28.01.2026 кількістю 2449, після чого з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу №28012026 від 28.01.2026 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 26).

Платіжною інструкцією №23759 від 30.01.2026 підтверджується факт оплати ТОВ «ФК ЄАПБ» на користь ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» грошових коштів у розмірі 2948970,29 грн, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №28012026 від 28.01.2026 (а.с. 27).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», за кредитним договором №2031945 від 26.04.2025, за період з 26.04.2025 по 28.01.2026 за ОСОБА_1 рахується заборгованість на суму 21740,00 грн, з яких: 6900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7840,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 20).

27.05.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №6249584, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 532464 (далі Договір №6249584, а.с. 34-39).

Згідно з пунктом 1.1. Договору №6249584 кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до пункту 1.2. Договору №6249584 сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн.

За змістом пункту 1.3. Договору №6249584 кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 27.05.2025 (дата надання кредиту).

Згідно з пунктом 1.5. Договору №6249584 загальні витрати позичальника за кредитом складають 12860,00 грн. Денна процентна ставка складає: (12860,00 грн / 4000,00 грн)/360 днів * 100% = 0,89%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1341,97 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 16860,00 грн.

Відповідно до пункту 1.5.1. Договору №6249584 комісія за надання кредиту: 12,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з пунктом 1.5.2. Договору №6249584 комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 12848,00 грн, яка нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.

За змістом пункту 1.5.3. Договору №6249584 проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до пункту 1.5.4. Договору №6249584 проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 0,00 грн.

Згідно з пунктом 1.6. Договору №6249584 тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору №6249584 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту №6249584, який також підписано електронним підписом позичальника та в якому містяться відомості про позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с. 42-43).

Позивачем надано суду платіжне доручення №154513032 від 27.05.2025, з якого вбачається, що платник ТОВ «Мілоан» перерахував кошти в розмірі 4000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 , кредитна карта НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно договору 6249584 (а.с. 46).

27.01.2026 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) укладено договір факторингу №27012026 (а.с. 49-53).

Згідно з пунктом 1.1. договору факторингу №27012026 за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору факторингу №27012026 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 27.01.2026 до договору факторингу №27012026 від 27.01.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 15472,00 грн, з яких: 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4672,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 56).

З Акта прийому-передачі реєстру боржників від 27.01.2026 за договором факторингу №27012026 від 27.01.2026 вбачається, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло реєстр боржників від 27.01.2026 кількістю 2025, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №27012026 від 27.01.2026 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 54).

Платіжною інструкцією №23758 від 30.01.2026 підтверджується факт оплати ТОВ «ФК ЄАПБ» на користь ТОВ «Мілоан» грошових коштів у розмірі 2152032,13 грн, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №27012026 від 27.01.2026 (а.с. 55).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Мілоан», за кредитним договором №6249584 від 27.05.2025, за період з 27.05.2025 по 27.01.2026 за ОСОБА_1 рахується заборгованість на суму 15472,00 грн, з яких: 3800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4672,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 47).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних),у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи:

договір про споживчий кредит №2031945 від 26.04.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 791563;

договір про споживчий кредит №6249584 від 27.05.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 532464.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Ураховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про належне укладення вищевказаних кредитних договорів шляхом використання електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове рішення про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 26.04.2025 було укладено договір про споживчий кредит №2031945 в електронній формі, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 27.05.2025 було укладено договір про споживчий кредит №6249584 в електронній формі.

З огляду на викладене, на підставі укладених сторонами кредитних договорів в електронній формі, які вважаються такими, що укладені у письмовій формі, у сторін цих договорів відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитних договорів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит №2031945 виконало та 26.04.2025 надало йому кредитні кошти в сумі 7000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №42573396 від 26.04.2025. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит №6249584 виконало та 27.05.2025 надало йому кредитні кошти в сумі 4000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №154513032 від 27.05.2025.

Однак, всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за кредитними договорами.

Натомість належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами вищевказаних кредитних договорів, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України, в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги до відповідача за Договором №2031945 від 26.04.2025 відповідно до договору факторингу №28012026 від 28.01.2026 та за Договором №6249584 від 27.05.2025 відповідно до договору факторингу №27012026 від 27.01.2026.

Перевіряючи розмір заборгованості за Договором №2031945 від 26.04.2025 та за Договором №6249584 від 27.05.2025 суд зазначає таке.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6900,00 грн за Договором №2031945 від 26.04.2025 та у розмірі 3800,00 грн за Договором №6249584 від 27.05.2025 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею) за Договором №2031945 у розмірі 7000,00 грн та за Договором №6249584 у розмірі 7000,00 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з тих підстав, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки неустойка за даними кредитними договорами нарахована в період дії на території України воєнного стану, то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту за Договором №2031945 у розмірі 7840,00 грн та за Договором №6249584 у розмірі 4672,00 грн, суд зазначає таке.

10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Як зазначалось вище, згідно з підпунктом 1.5.2 Договору №2031945 комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) становить 21560,00 грн та нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Також згідно з підпунктом 1.5.2 Договору №6249584, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) становить 12848,00 грн та нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Як вказано в розділі терміни та визначення договорів, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена пунктом 1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Водночас за змістом підпунктів 3.1.3. згаданих кредитних договорів, Кредитодавець зобов`язаний протягом всього строку кредитування надавати Позичальнику сервіси за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Додатково до цього, на звернення Позичальника але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов Договору, Кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернутої Кредитодавцю, шляхом направлення інформації/документів через обрані/вказані Позичальником у зверненні канали комунікації.

При цьому слід зазначити, що у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається із відомостей про щоденні нарахування та погашення за Договором №2031945 від 26.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 за комісією за обслуговування кредиту становить 7840,00 грн.

Як вбачається із відомостей про щоденні нарахування та погашення за Договором №6249584 від 27.05.2025, заборгованість ОСОБА_1 за комісією за обслуговування кредиту становить 4672,00 грн.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

При цьому кредитодавець, встановивши у згаданих вище кредитних договорах сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, не надав доказів реального надання і переліку конкретних послуг фактично наданих споживачу, необхідності їх надання в розумінні статей 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Не зазначені такі послуги і в Графіках платежів, які є додатками до вказаних кредитних договорів.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості за вищевказаними кредитними договорами слід відмовити.

На підставі наведеного, розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором №2031945 від 26.04.2025 перед позивачем становить 6900,00 грн, що є сумою заборгованості за основним зобов`язанням, розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором №6249584 від 27.05.2025 перед позивачем становить 3800,00 грн, що є сумою заборгованості за основним зобов`язанням.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 10700,00 грн, з яких: заборгованість за Договором №2031945 від 26.04.2025 у розмірі 6900,00 грн, за Договором №6249584 від 27.05.2025 у розмірі 3800,00 грн.

Також суд звертає увагу, що в позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ», серед іншого, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи (витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням та забезпечення доказів) в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів (пункт 3 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції №153758 від 10.04.2026, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 83). Водночас суд зауважує, що до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (на суму, що становить 28,75% заявлених позовних вимог), в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 765,44 грн (2662,40/100х28,75%).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 82, 141, 263, 265, 273, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість у загальному розмірі 10700,00 грн (десять тисяч сімсот гривень 00 копійок), у тому числі: за договором про споживчий кредит №2031945 від 26.04.2025 у сумі 6900,00 грн; за договором про споживчий кредит №6249584 від 27.05.2025 у сумі 3800,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 765,44 грн (сімсот шістдесят п`ять гривень 44 копійки).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 06.07.2026.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк