Вирок № 137972594, 06.07.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3297/26

Провадження №1-кп/944/1368/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026140000000112 від 15.04.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину та матір з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

Обвинувачений ОСОБА_5 15.04.2026 року близько 09:07 год, прямуючи у якості водія автомобіля марки «Peugeot», р.н. НОМЕР_1 , смугою руху «зелений коридор» у напрямку виїзду з України у Республіку Польща через пункт пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці за адресою: Львівська область, смт. Краковець, вул. Михайла Вербицького, 54, умисно, незаконно, контрабандним способом, з приховуванням від митного контролю, шляхом поміщення канабісу серед тютюну в 19 сигарет у коробці з-під сигарет «Rothmans», у зовнішню ліву кишеню куртки, намагався перемістити через митний кордон України наркотичний засіб канабіс, обіг якого в Україні обмежений і стосовно якого встановлюються заходи контролю, масою 4,50 грама, який того ж дня виявлено та вилучено працівниками правоохоронних органів в ході проведення прикордонно-митного контролю та огляду місця події.

Відповідно до списку №1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000, канабіс є наркотичним засобом, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю.

Таким чином, ОСОБА_5 здійснив закінчений замах на контрабанду наркотичного засобу, а саме спроби його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання

06.07.2026 року на стадії судового розгляду між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншої сторони, у присутності захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305 КК України, зазначено беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення та співпраця зі стороною обвинувачення у викритті вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України. При укладенні угоди враховуються наступні обставини, передбачені ст.ст. 469, 470 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, активно сприяв розслідуванню злочину та зобов`язується і надалі надавати максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження щодо нього; тяжкість кримінального правопорушення: ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Санкція ч. 1 ст. 305 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; особу обвинуваченого ОСОБА_5 - повністю визнав винуватість у вчиненому злочині, вперше притягається до кримінальної відповідальності, критично ставиться до вчиненого; наявність обставин, що пом`якшують покарання (повне визнання винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, перерахування на користь ЗСУ коштів в сумі 50 000 грн), відсутність обставин, що обтяжують покарання; відсутність заподіяної злочином шкоди; наявний суспільний інтерес в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження; відсутність потерпілого у кримінальному провадженні та те, що вчиненим злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам; обвинувачений ОСОБА_5 виявив готовність у співпраці з викриття кримінального правопорушення, вчиненого ним.

Також, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого (повністю визнав винуватість у вчиненому злочині, вперше притягається до кримінальної відповідальності, критично ставиться до вчиненого), наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне перерахування на потреби Збройних Сил України грошових коштів в сумі 50 000 грн.), відсутність обставин, що обтяжують покарання та наслідків вчинення злочину, сторони погодили ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст.15, ч.1 ст. 305 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому, в угоді зазначена дата її складання та вона скріплена підписами сторін.

Мотивами, з яких Суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону при ухваленні вироку, та положення закону, якими він керується

Із змісту ст.314 КПК України вбачається, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до частини четвертої статті 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких бере участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305 КК України який враховуючи положення статті 12 КК відноситься до тяжкого злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, вказав, що він цілком розуміє:

- що він має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК;

- характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч.1 ст.305 КК України.

Крім того зазначив, що він погоджується з видом узгодженого покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 06.07.2026 року.

Суд в порядку статті 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.

Виходячи з вищевикладеного та дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, вислухавши думку прокурора, який не заперечив щодо затвердження угоди, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 06.07.2026 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026140000000112 від 15.04.2026 року.

Призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.

Зокрема, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особи винного та обставин, що пом`якшують покарання, якими є: щире каяття ОСОБА_5 , яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перерахування на користь ЗСУ коштів в сумі 50 000 грн; обставини, що обтяжують покарання відсутні, крім того, ОСОБА_5 , раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та матір з інвалідністю ІІ групи, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд також погоджується із думкою сторін угоди, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

Вирішуючи питання встановлення іспитового строку та покладення обов`язків із числа регламентованих ст.76 КК України, слід зазначити, що статтею 75 того ж Кодексу передбачено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року, Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

З огляду на наведене, з урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 іспитовий строк тривалістю в 1 рік, із покладенням на нього обов`язків, регламентованих ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст.69 КК України, суд не вбачає.

Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 16.04.2026 року накладений арешт на речові докази, суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту з вищезазначеного майна, оскільки на даний час обставини, які були підставою накладення арешту на вказане майно відсутні.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у кримінальному провадженні, що становить 2888.16 гривень.

Цивільний позов по справі відсутній.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 судом не застосований, підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376,474, 475 КПК України

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №22026140000000112 від 15.04.2026 року, укладену 06.07.2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншої сторони, у присутності захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 305 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 16.04.2026 року у справі № 461/2880/26, на предмети, виявлені та вилучені 15.04.2026 під час огляду місця події у зоні митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Краківець» Львівської митниці (смт. Краковець, вул. М. Вербицького, 54, Яворівський р-н, Львівська обл.), а саме: речовину сіро-зеленого кольору, із специфічним запахом наркотичної речовини канабісу; 24 сигарети, 19 з яких із вмістом вищевказаної наркотичної речовини та картонну коробку з-під сигарет «Rothmans», у якій вони поміщені, вагою брутто 25,8 грам, куртку чорного кольору, яка належить ОСОБА_5 , акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209030/2026/005241 від 15.04.2026 на 1 арк., копію контрольного талону від 15.04.2026 на 1 арк.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- куртку чорного кольору, яка належить ОСОБА_5 , яка передана на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області повернути ОСОБА_5 ;

- пакет №1, в якому знаходиться речовина рослиного походження сіро-зеленого кольору котра знаходиться в опечатаному полімерному пакеті (пакет №1), що містить канабіс вагю 4.50 грам та пачка з-під сигарет «Rothmans», в якій 19 сигарет з подрібненою речовиною рослинного походження, які вилучені 15.04.2026 року в ході огляду місця події, який передано на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області знищити;

- акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209030/2026/005241 від 15.04.2026 на 1 арк., копію контрольного талону від 15.04.2026 на 1 арк, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов відсутній.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за виконання Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок (отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300, код отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA728999980313090115000013933).

Роз`яснити ОСОБА_5 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1