Рішення № 137972505, 06.07.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3030/26

Провадження № 2/466/2650/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 липня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

з участю: представника позивача Данильчука В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна за відсутності виконавчого провадження,-

в с т а н о в и в:

08 квітня 2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» поступила позовна заява адвоката Данильчука Віталія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна за відсутності виконавчого провадження, у якій позивач просить суд ухвалити рішення яким зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови державного виконавця б/н від 12.03.2010 року Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ: 35009321), реєстраційний номер: 9609638, дата та час реєстрації: 12.03.2010 року 12:59:57, реєстратор: Львівська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, заявник: Шевченківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, тип майна: невизначене майно, доповнення до типу майна: все нерухоме майно.

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Позивач у позовній заяві зазначила, що їй на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Дана квартира приватизована 02.12.2025 року, доказом цього є Свідоцтво про право власності на квартиру від 02.12.2025, видане Комунальною установою «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» на підставі наказу Юридичного департаменту Львівської міської ради від 02.12.2025 року № 374- Ж-Ш. Право спільної сумісної власності на квартиру зареєстровано за нею в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.01.2026 року (Витяг з Державного реєстру речових прав від 09.02.2026 року, Інформація сформована за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», номер витягу: 5005814805413, номер інформаційної довідки: 18199176109 від 01.04.2026 року).

За доводами позивача, під час приватизації квартири, в жовтні 2025 року їй стало відомо, що на підставі постанови державного виконавця без номеру від 12.03.2010 року Шевченківським ВДВС ЛМУЮ, на майно ОСОБА_1 накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер: 9609638, дата та час реєстрації: 12.03.2010 року 12:59:57, реєстратор: Львівська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, заявник: Шевченківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, тип майна: невизначене майно, доповнення до типу майна: все нерухоме майно. Доказом накладення арешту нерухомого майна є Інформація сформована за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», номер витягу: 5005495435144, номер інформаційної довідки: 17528871462 від 15.10.2025 року та Інформація сформована за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», номер витягу: 5005814809291, номер інформаційної довідки: 18199189194 від 01.04.2026 року. Позивач зазначає, що їй нічого невідомо про підстави накладення арешту на все її нерухоме майно 12.03.2010 року.

06.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про надання документів, на підставі яких було зареєстроване обтяження 12.03.2010 року, реєстраційний номер обтяження 9609638 на прізвище ОСОБА_1 .

Листом «Про надання інформації» від 07.10.2025 року № 822/01-16 Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області повідомила, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме мийно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на прізвище ОСОБА_1 зареєстроване обтяження: 9609638, дата реєстрації 12.03.2010 12:59:57, реєстратор: Львівська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена 149-Ю, (032) 232-72-82. Підстава обтяження: постанова державного виконавця, б/н, 12.03.2010, Шевченківський ВДВС ЛМУЮ. Заявник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Код: 35009321, 79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Котлярська, 6.

Листом № 5518/35-11 від 09.10.2025 Львівська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» на заяву позивача від 08.10.2025 щодо надання інформації повідомила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 14.07.99 № 1272 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 424 від 15.06.2015), а також наказу Міністерства юстиції України «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 25.06.2015 № 1059/5 (набрав чинності 03.07.2015) Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі-ДП«НАІС», Підприємство) визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, зокрема, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр, Реєстр) з 03.07.2015 року. При цьому, ДП «НАІС» є самостійним підприємством, що створене відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Щодо створення державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 07.05.2015 № 657/5 та не є правонаступником прав та обов`язків будь-якого іншого підприємства, в тому числі і Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі Держінформ`юст), яке до 03.07.2015 виконувало функції адміністратора та реєстратора Державного реєстру. Враховуючи вищезазначене, а також те, що згідно із листом Першої державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України від 07.10.2025 № 822/01-16 обтяження зареєстроване 12.03.2010, тому запитувана позивачем інформація не може бути надана у зв`язку з її відсутністю.

21.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про зняття арешту від 21.10.2025 року в якій просила: відновити виконавче провадження в межах якого накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер: 9609638.4, надати завірені копії усіх документів відновленого виконавчого провадження; зняти арешт накладений на підставі постанови державного виконавця б/н виданої 12.03.2010 року Шевченківським ВДВС ЛМУЮ на все нерухоме майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер: 9609638; вилучити запис про накладення/реєстрацію арешту нерухомого майна, реєстраційний номер: 9609638, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Листом від 03.12.2025 року № В-12 відповідач повідомив, що обтяження № 9609638, яке зареєстроване 12.03.2010 року накладалося Шевченківським ДВС у м. Львові, однак даних в системі Автоматизованої системи виконавчого провадження про накладення даного арешту немає, а відтак його зняття не являється можливим. Додатково було повідомлено, що для зняття даних обтяжень позивач може звернутися у відділи виконавчих служб які накладали дані обтяження.

Із Листа відповідача від 03.12.2025 року № В-12 вбачається, що оспорюваний арешт існує з 10.03.2010 року по квітень 2026 року (16 років) без будь-яких правових підстав. Відповідачу невідомо про підстави накладення арешту 10.03.2010 року.

Позивач зазначає, що оспорюваний арешт порушує її право на вільне розпорядження належною їй на праві спільної сумісної власності квартирою АДРЕСА_1 . Станом на сьогодні в Автоматизованій системі виконавчого провадження є відомості про завершене виконавче провадження № 53595297 відкрите 18.04.2017 року щодо позивача. Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 53595297 від 13.10.2025 року було закінчене виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 466/10571/15-ц виданого 28.12.2015 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 3715,36 грн. боргу, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення. Відтак, позивач не є стороною (боржником) у жодному виконавчому провадженні. З 12.03.2010 року по квітень 2026 року (16 років) не існує виконавчого провадження в межах якого накладено арешт на нерухоме майно позивача і не має жодних даних про виконавче провадження. Відсутність відомостей у відповідача про виконавче провадження виключає статус позивача як боржника, як сторони у виконавчому провадженні.

Позивач зазначає, що вона не є стороною виконавчого провадження в межах якого накладено арешт, крім того, відповідач, як орган який накладав оспорюваний арешт не має жодних відомостей про підстави накладення арешту та чи була позивач стороною виконавчого провадження.

Позивач звертає увагу суду на те, що вона просила відповідача вжити передбачених законом заходів щодо встановлення обставин накладення оспорюваного арешту, зокрема, в заяві про зняття арешту від 21.10.2025 року. Однак, відповідач не відновив виконавче провадження в межах якого накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер: 9609638 та не надав копій усіх документів відновленого виконавчого провадження, оскільки даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження про накладення даного арешту немає.

Тому, ні позивач, ні відповідач, як орган на який покладається примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, не мають жодних відомостей про виконавче провадження, в межах якого накладено арешт, реєстраційний № 9609638. Отже, у ОСОБА_1 відсутні відомості про те, який суд першої інстанції розглядав справу в межах якої було накладено арешт, хто був стороною у справі, номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа, ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження. За відсутності вказаних вище відомостей позивач не може подати скаргу в порядку, передбаченому розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, оскільки не може виконати вимог ч. 1, 3 ст. 448 ЦПК України щодо подання скарги до відповідного суду та зазначення необхідних відомостей у скарзі поданої в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України щодо оскарження рішенням, дії або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби. Враховуючи відсутність у відповідача будь-якої інформації про виконавче провадження в межах якого накладено арешт, реєстраційний № 9609638, позивач зазначає, що не може звернутися до суду у відповідності до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 448 ЦПК України та ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, позивач звертається із позовом до відповідача, як органу який обмежив накладеним арештом права позивача на вільне розпорядження нерухомим майном.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Відзив на позовну заяву відповідачем Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в порядку ст. 178 ЦПК України у встановлений судом термін до суду подано не було. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано докази.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Данильчук В. М. зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, на позовних вимогах наполягає, надав пояснення, що аналогічні викладеному в позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів про що було постановлено відповідну ухвалу суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Згідно Свідоцтва про право власності на квартиру від 02 грудня 2025 виданого Комунальною установою «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» на підставі наказу Юридичного департаменту Львівської міської ради від 02.12.2025 року № 374- Ж-Ш ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Згідно Свідоцтва про право власності на квартиру від 02.12.2025, виданого Комунальною установою «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» на підставі наказу Юридичного департаменту Львівської міської ради від 02.12.2025 року № 374- Ж-Ш квартира АДРЕСА_1 приватизована 02.12.2025 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 09.02.2026 року, Інформація сформована за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», номер витягу: 5005814805413, номер інформаційної довідки: 18199176109 від 01.04.2026 року право спільної сумісної власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.01.2026 року.

В судовому розгляді встановлено, що час приватизації квартири, в жовтні 2025 року ОСОБА_1 стало відомо, що на підставі постанови державного виконавця без номеру від 12.03.2010 року Шевченківським ВДВС ЛМУЮ, на майно ОСОБА_1 накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер: 9609638, дата та час реєстрації: 12.03.2010 року 12:59:57, реєстратор: Львівська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, заявник: Шевченківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, тип майна: невизначене майно, доповнення до типу майна: все нерухоме майно, що стверджується інформацією сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», номер витягу: 5005495435144, номер інформаційної довідки: 17528871462 від 15.10.2025 року та інформацією сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», номер витягу: 5005814809291, номер інформаційної довідки: 18199189194 від 01.04.2026 року.

06.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про надання документів, на підставі яких було зареєстроване обтяження 12.03.2010 року, реєстраційний номер обтяження 9609638 на прізвище ОСОБА_1 .

Згідно листа «Про надання інформації» від 07.10.2025 року № 822/01-16 Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівської області повідомила, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме мийно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на прізвище ОСОБА_1 зареєстроване обтяження: 9609638, дата реєстрації 12.03.2010 12:59:57, реєстратор: Львівська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена 149-Ю, (032) 232-72-82. Підстава обтяження: постанова державного виконавця, б/н, 12.03.2010, Шевченківський ВДВС ЛМУЮ. Заявник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Код: 35009321, 79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Котлярська, 6. Враховуючи вищевикладене, оскільки реєстратором вказаного обтяження є Львівська філія Державного підприємства «Інформаційний центр», за наданням інформації позивачу необхідно звернутися до Львівської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» за адресою: місто Львів, вулиця Залізнична, 7.

Згідно листа № 5518/35-11 від 09.10.2025 Львівська регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи» на заяву позивача від 08.10.2025 щодо надання інформації повідомила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 14.07.99 № 1272 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 424 від 15.06.2015), а також наказу Міністерства юстиції України «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 25.06.2015 № 1059/5 (набрав чинності 03.07.2015) Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі-ДП«НАІС», Підприємство) визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, зокрема, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр, Реєстр) з 03.07.2015 року. При цьому, ДП «НАІС» є самостійним підприємством, що створене відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Щодо створення державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 07.05.2015 № 657/5 та не є правонаступником прав та обов`язків будь-якого іншого підприємства, в тому числі і Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі Держінформ`юст), яке до 03.07.2015 виконувало функції адміністратора та реєстратора Державного реєстру. Враховуючи вищезазначене, а також те, що згідно із листом Першої державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України від 07.10.2025 № 822/01-16 обтяження зареєстроване 12.03.2010, тому запитувана ОСОБА_1 інформація не може бути надана у зв`язку з її відсутністю. Те, що ДП «НАІС» є самостійним, окремим підприємством, що створене розпорядчим актом - наказом Міністерства юстиції України «Щодо створення державного підприємства «Національні інформаційні системи»» від 07.05.2015 № 657/5 та не є правонаступником будь-якого іншого підприємства, в тому числі і Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підтверджується в судовому порядку на підставі рішень Київського апеляційного господарського суду (постанова від 27.06.2018 у справі № 910/18515/17), Верховного Суду (постанова від 25.04.2018 у справі № 761/5912/16- ц), рішення є загальнодоступними та містяться в ЄДРСР.

Згідно листа від 03.12.2025 року № В-12 Шевченківський ВДВС у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що обтяження № 9609638, яке зареєстроване 12.03.2010 року накладалося Шевченківським ДВС у м. Львові, однак даних в системі Автоматизованої системи виконавчого провадження про накладення даного арешту немає, а відтак його зняття не являється можливим. Додатково було повідомлено, що для зняття даних обтяжень позивачка може звернутися у відділи виконавчих служб які накладали дані обтяження. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, шо підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашених заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майво боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно листа Шевченківського ВДВС у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.12.2025 року № В-12 встановлено, що оспорюваний арешт існує з 10.03.2010 року по квітень 2026 року (16 років) без будь-яких правових підстав. Відповідачу невідомо про підстави накладення арешту 10.03.2010 року.

В Автоматизованій системі виконавчого провадження є відомості про завершене виконавче провадження № 53595297 відкрите 18.04.2017 року щодо ОСОБА_1 .

Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 53595297 від 13.10.2025 року було закінчене виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 466/10571/15-ц виданого 28.12.2015 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 3715,36 грн. боргу, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Питання зняття арешту з майна врегульовано статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступне:

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

4. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

5. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування ч.5 цієї статті.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61- 18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61- 2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 січня 2024 року у справі № 569 6234 (провадження № 61-2690св23) дійшов висновку, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови повернення виконавчого документа стягувачу до 8 березня 2011 року (дата набрання чинності новою редакцією Закону № 606-XIV), знищення виконавчого провадження за закінченням строку його зберігання та відсутність майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, та те, що жодних виконавчих проваджень відносно власника майна ОСОБА_1 судом не встановлено, неможливо ідентифікувати у межах якого виконавчого провадження та/або на підставі якого виконавчого документа накладено арешт на усе нерухоме майно позивача.

Таким чином, суд вважає, що оскільки позивач не є стороною (боржником) у жодному виконавчому провадженні, з 12.03.2010 року по квітень 2026 року (16 років) не існує виконавчого провадження в межах якого накладено арешт на нерухоме майно позивача і не має жодних даних про виконавче провадження, зважаючи на рік накладення такого арешту, який є тривалим, тому, оскільки наявність арешту на все майно позивача, порушує її права на реалізацію своїх прав на володіння, користування та розпоряджання вказаним майном на власний розсуд, тому на переконання суду позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 10 Загальної декларації прав людини, ст. 41 Конституції України, ст. ст.16, 316-317, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна за відсутності виконавчого провадження - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , який накладено на підставі постанови державного виконавця б/н від 12.03.2010 року Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ: 35009321), реєстраційний номер: 9609638, дата та час реєстрації: 12.03.2010 року 12:59:57, реєстратор: Львівська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, заявник: Шевченківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, тип майна: невизначене майно, доповнення до типу майна: все нерухоме майно.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 35009321, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 35009321, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Котлярська, 6.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 06.07.2026 року.

Суддя П. Т. Едер