Рішення № 137972060, 06.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/10467/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача через систему «Електронний суд» скерував до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 244020445 від 03.09.2023 року в розмірі 24287,22 грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 03.09.2023 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір № 244020445 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5100 грн. строком на 30 днів зі сплатою 0,72% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. 28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 244020445 від 03.09.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 257 від 07.11.2023 року. 10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 244020445 від 03.09.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 року. 29.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е. Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 29/05/25-Е, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24287,22 грн, з яких 5100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19187,22 грн - сума заборгованості за відсотками. Проте, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

17.02.2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

21.04.2026 ухвалою Залізничного районного суду м. Львова у вказаній справі продовжено строк розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.09.2023 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір № 244020445 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5100 грн. строком на 30 днів зі сплатою 0,72 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом /а.с.21-30/.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору № 244020445, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5100 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору № 244020445, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору № 244020445, сторони погодили, що строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п.8.1 Кредитного договору № 244020445, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором н передбачено

Згідно з п.14.1 Кредитного договору № 244020445, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «НТСХ-5783», який було відправлено йому на номер мобільного телефону, вказаний у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 03.09.2023 року, в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» /а.с.43/.

Згідно з платіжним дорученням № acd6b094-d6e6-4da3-884e-9b09d14862a4 від 03.09.2023 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» здійснено переказ коштів ОСОБА_1 у розмірі 5100 грн, відповідно до договору № 244020445 від 03.09.2023 року /а.с. 53/.

Також факт перерахування відповідачу кредитних коштів на зазначену в договорі платіжну картку від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» підтверджується листом АТ «Універсал Банк» від 10.03.2026 року про переказ та зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 03.09.2023 року коштів в сумі 5100 грн. /а.с. 114/.

28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 244020445 від 03.09.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 257 від 07.11.2023 року /а.с.57-60, 70/.

10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 244020445 від 03.09.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 року /а.с.73-76, 78-79/.

29.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е /а.с.81-84/.

Згідно з пунктом 1.2 Договору факторингу №29/05/25-Е, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 29/05/25-Е, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24287,22 грн, з яких 5100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19187,22 грн - сума заборгованості за відсотками /а.с.86-87/.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором № 244020445 від 03.09.2023 року загальна заборгованість відповідача станом на 05.06.2025 року становить 24287,22 грн, з яких: 5100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19187,22 грн - сума заборгованості за відсотками /а.с. 96/.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За твердженням позивача, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надану йому позику та не сплатив відсотки в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, основну суму боргу в добровільному порядку не повертає, суд вважає, що у нового кредитора виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 24287,22 грн.

Враховуючи наведене суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 24287,22 грн.

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2422,40 грн. та судових витрат у розмірі 7000 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що 20.08.2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокатське об`єдання прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору /а.с. 97-98/.

Відповідно до п. 3.4. договору про надання правової допомоги від 20.08.2025 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Акт прийому - передачі наданих послуг.

Окрім цього, 11.09.2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено додаткову угоду №42495 до Договору про надання правової допомоги від 20.08.2025 року, за умовами якого Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «ФК «Ейс» з питань, що відносяться до судів загальної юрисдикції по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема стягнення заборгованості з ОСОБА_1 /а.с. 99/.

Згідно з Актом прийому - передачі наданих послуг від 17.12.2025 року Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» надані юридичні послуги на суму 7000 грн. (1000 грн. вивчення матеріалів справи; 5000 грн - складання позовної заяви; підготовка клопотання 1000 грн) /а.с. 100/.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн. /а.с.103/, а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договором кредитної лінії №244020445 від 03.09.2023 року в розмірі 24287 (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят сім) гривні 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул.Поправки Юрія, буд.6, каб.13; ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 ).

Суддя:

Оригінал рішення.