Ухвала суду № 137971896, 06.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3776/26

Провадження № 2-а/461/110/26

У Х В А Л А

Іменем України

06.07.2026 року. м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Салика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву адвоката Литвиненко Анастасії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

адвокат Литвиненко А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України в якому просить скасувати постанову у справі про у справі про порушення митних правил №0104/20900/2026 від 12.03.2026 року, з підстав викладених у фабулі позову.

03.07.2026 року адвокат Литвиненко А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 скерувала на адресу суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №81046986, відкритому головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кучерук Л.В., на підставі постанови заступника начальника Львівської митниці Хомутянського В.В. у справі про порушення митних правил №0104/UA209000/2026 від 12.03.2026 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 84 973,61 грн, а також стягнуто 275,05 грн витрат на зберігання товару на складі митниці.

Заява вмотивована тим, що на підставі вказаної Постанови Відповідачем було ініційовано процедуру примусового стягнення, в результаті чого 19 травня 2026 року головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі, Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Кучерук Л.В. було відкрито виконавче провадження ВП № 81046986 з виконання Постанови №0104/UA209000/2026 від 12.03.2026 року. У межах вказаного виконавчого провадження ВП № 81046986 виконавцем 19.05.2026 року винесено Постанову про арешт коштів боржника, якою заблоковано рахунки Позивача в банківських установах. 27.05.2026 року винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, чим розпочато процедуру примусового відрахування коштів із законних доходів Позивача. Вказує, що примусове стягнення грошових коштів на підставі Постанови митниці, правомірність якої зараз оскаржується в судовому порядку, до ухвалення остаточного судового рішення у справі, призведе до передчасного вилучення грошових коштів Позивача в загальному розмірі 85 248,66 грн. Враховуючи значний розмір штрафу, таке вилучення коштів суттєво обмежить майнові права Позивача та поставить під загрозу його належне життєзабезпечення. Окрім того, у разі задоволення позову, повернення безпідставно стягнутих коштів з державного бюджету є тривалою та складною процедурою. Це свідчить про реальну загрозу ускладнення поновлення порушених прав Позивача у майбутньому та виправдовує необхідність тимчасового зупинення стягнення. За таких обставин, просить заяву задовольнити повністю.

За змістом статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені статтею 151 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із частиною другою статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших осіб.

Інститут забезпечення позову є гарантією реального та ефективного виконання майбутнього судового рішення, спрямованою на недопущення істотного порушення прав особи до вирішення спору по суті. При цьому заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, не вирішують спір по суті та не свідчать про попередній висновок суду щодо законності чи незаконності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд повинен оцінити наявність зв`язку між обраним заходом забезпечення позову та предметом спору, співмірність такого заходу із заявленими вимогами, а також існування реальної небезпеки істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі невжиття відповідних заходів. При цьому суд має забезпечити розумний баланс між приватними та публічними інтересами, не допускаючи безпідставного втручання у права інших осіб (зокрема, постанови Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/14951/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 30 вересня 2020 року у справі №640/1305/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17 зазначила, що забезпечення позову застосовується виключно з метою гарантування реального виконання можливого рішення суду та повинно застосовуватись лише за наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивача.

Судом встановлено, що предметом даного адміністративного позову є оскарження постанови Львівської митниці у справі про порушення митних правил №0104/UA209000/2026 від 12.03.2026 року, якою ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу.

Як вбачається із долучених до заяви документів, на підставі зазначеної постанови відкрито виконавче провадження №81046986, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Таким чином, на момент розгляду заяви оскаржувана постанова вже перебуває на стадії примусового виконання, а тому існує реальна можливість фактичного стягнення з позивача спірної суми до вирішення спору по суті.

Суд враховує, що у разі подальшого виконання оскаржуваної постанови та стягнення коштів із позивача ОСОБА_1 , навіть у випадку задоволення адміністративного позову, відновлення порушених майнових прав вимагатиме здійснення додаткових юридичних процедур щодо повернення безпідставно стягнутих коштів, що істотно ускладнить ефективний захист прав позивача та не відповідатиме завданню адміністративного судочинства щодо своєчасного та ефективного захисту прав і свобод особи.

Звертаючись до суду, представник позивача належним чином вказала причини, у зв`язку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову та обґрунтувала існуванням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Враховуючи, що предметом спору є саме законність постанови, яка на цей час перебуває на примусовому виконанні, а обраний заявником спосіб забезпечення позову безпосередньо пов`язаний із предметом спору, є тимчасовим, співмірним із заявленими позовними вимогами та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність передбачених статтями 150, 151 КАС України підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні до набрання законної сили рішенням суду у даній справі

Керуючись ст.ст. 150, 151 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Литвиненко Анастасії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Зупинити дію постанови заступника начальника Львівської митниці Хомутянського Віталія Володимировича у справі про порушення митних правил № 0104/UA209000/2026 від 12.03.2026 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 471 МК України та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 84 973,61 грн.

Зупинити стягнення за виконавчим провадженням №81046986, яке перебуває на виконанні у головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі, Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кучерук Любові Вікторівни про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 84 973,61 гривень.

Сторони у справі:

Боржник: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Стягувач: Львівська митниця Державної митної служби України (адреса: 79008, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ: 43971343).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 06.07.2026 року.

Суддя Романюк В.Ф.