Рішення № 137971199, 03.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5809/26

Провадження № 2/333/4661/26

рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі за текстом - ТОВ «Коллект Центр») 27.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договорами № 2594683932 від 04.05.2020 року, № 5595032007 від 29.10.2020 року в загальній сумі 39 602, 93 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрат на правову професійну допомогу у розмірі 13 000, 00 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Центр Фінансових Рішень» (далі за текстом - ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено наступні договори: № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року. Як зазначає позивач, ці кредитні договори разом з Паспортами кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення кредитних договорів та до яких позичальник приєднався підписавши їх) складають єдиний кредитний договір № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року відповідно.

Підписанням договорів відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

07.10.2016 року було укладено договір № ТАСЦФР-10-2016 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договорами: № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року.

21.12.2023 року було укладено договір № НІ/11/14-Ф відповідно до якого Акціонерне товариство «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за і за договорами: № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року.

Відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання за вказаними Договорами, порушив норми чинного законодавства та умови укладених Договорів, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем за зазнаними Договорами, а саме:

1)за Договором № 2594683932 від 04.05.2020 року заборгованість становить 19 743,24 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9847,48 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 0,92 грн., заборгованість за комісіями - 9894, 84 грн.

2)за Договором № 5595032007 від 29.10.2020 року заборгованість становить 19859,69 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11916,82 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1,21 грн., заборгованість за комісіями - 7941, 66 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 39 602,93 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 21 764,30 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2, 13 грн.; заборгованість за комісіями - 17 836, 50 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу час 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.

Також дані РНОКПП відповідачки внесені у обліково-статистичну картку в програмі документообігу загальних судів «Д-3», що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку «Дія».

Судом здійснено підписку відповідачки на отримання процесуальних документів на електронну адресу -ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ухвала про відкриття провадження» від 01.06.2026 по справі №333/5809/26, а також прикріплені до нього файли було надіслано 08.06.2026 року одержувачу ОСОБА_1 на її електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відзиву на позов або будь-яких інших заяв чи клопотань суду не надала.

З огляду на викладене, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а встановлені процесуальні строки сплинули, суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо належного повідомлення відповідачки, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи.

Такий підхід відповідає принципу юридичної визначеності та положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 04.05.2020 року ОСОБА_1 підписала Заяву-анкету на отримання кредиту на інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» в якій зазначила свої повні анкетні дані, а в подальшому підписала Кредитний договір № 2594683932 від 04.05.2020 року, який було укладено між нею та ТОВ «ФК «ЦФР» на наступних умовах: сума кредиту - 18 015, 00 грн.; строк користування - 18 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 3,00% від суми кредиту.

Відповідно до Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №4683932, який було підписано ОСОБА_1 від 04.05.2020 року, остання підтверджує своїм підписом, що розуміє всі істотні умови кредитного договору.

Також судом встановлено, що 29.10.2020 року ОСОБА_1 підписала Заяву-анкету на отримання кредиту на інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» в якій зазначила свої повні анкетні дані, а в подальшому підписала Кредитний договір № 5595032007 від 29.10.2020 року, який було укладено між нею та ТОВ «ФК «ЦФР» на наступних умовах: сума кредиту - 14 300, 00 грн.; строк користування - 18 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 3,00% від суми кредиту.

Відповідно до Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5032007, який було підписано ОСОБА_1 від 29.10.2020 року, остання підтверджує своїм підписом, що розуміє всі істотні умови кредитного договору.

Також судом встановлено, що 07.10.2016 року було укладено Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило на користь АТ «Таксомбанк» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договорами № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року.

В подальшому, 21.12.2023 року було укладено договір факторингу №НІ/11/14-Ф відповідно до якого АТ «Таксомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договорами до відповідача № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №2594683932 від 04.05.2020, відповідач має заборгованість у розмірі 19 743,24 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9847,48 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 0,92 грн., заборгованість за комісіями - 9894, 84 грн.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №5595032007 від 29.10.2020, відповідач має заборгованість у розмірі 19859,69 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 11 916,82 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1,21 грн., заборгованість за комісіями - 7941, 66 грн.

Відповідно до виписок по особовим рахункам відповідача по кредитномк договору № 5595032007 та по кредитному договору №2594683932 вбачається, що остання вносила кошти на погашення заборгованості за вказаними кредитами, користувалась отриманими грошима.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останній грошові кошти (кредити) на обумовлених сторонами умовах. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Коллект Центр»правомірно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договорами № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту за договорами № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року в сумі 21 764, 30 грн та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2, 13 грн. необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань. При цьому суд виходить з приписів ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 17 836,50 грн., то суд зазначає, що ні кредитний договір, ні заява-анкета на отримання кредиту, ні сам кредитний договір не містять погоджених сторонами умов про сплату комісії, її розміру та строку сплати, про її складові, а тому у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками, тоді як вимоги про стягнення заборгованості по комісії задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 21766, 43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 39 602,93 грн. задоволено вимоги на суму 21 766, 43 грн., тобто на 54,96%, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 1463 грн. 26 коп.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Ціна позову складає 39602,93 грн., фактично адвокатом складено лише позовна заява, що не є складною за змістом. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263-265, 272 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за кредитними договорами: № 2594683932 від 04.05.2020 року та № 5595032007 від 29.10.2020 року на загальну суму 21766 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят шість) гривень 43 копійки.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) грн. 26 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 03.07.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська