Постанова № 137971172, 30.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/5721/26

Номер провадження 3/333/1688/26

ПОСТАНОВА

іменем України

про накладення адміністративного стягнення

30 червня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суду міста Запоріжжя у складі: за участю:головуючого судді секретаря судового засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо притягнення: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, працюючого горновим МК «Запоріжсталь», зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1222, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669525 від 19 травня 2026 року, 19 травня 2026 року о 00 годині 50 хвилині в м. Запоріжжі вул.. Парамонова, буд. 9, водій ОСОБА_3 , керував транспортним засобом «AUDI A6», державний номерний НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, (постановою ЕНА № 6807925 від 11 березня 2026 року був притягнутий за ч.4 ст. 126 КУпАП), чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Також в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №669524 від 19 травня 2026 року, 19 травня 2026 року о 00 годині 50 хвилині в м. Запоріжжі, вул.. Парамонова, буд. 9, водій ОСОБА_3 , керував транспортним засобом «AUDI A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роти, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Велась безперервна відеофіксація на бодікамеру № 475299, 470535.

Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 27 травня 2026 року об`єднано справу № 333/5723/26 (провадження № 3/333/1689/26) про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП зі справою № 333/5721/26 (провадження № 3/333/1688/26) про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в одне провадження, присвоєно об`єднаній справі № 333/5721/26 (провадження № 3/333/1688/26).

Також в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №669530 від 19 травня 2026 року, 19 травня 2026 року о 00 годині 50 хвилині в м. Запоріжжі, вул.. Парамонова, буд. 9, водій ОСОБА_3 , керував транспортним засобом «AUDI A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснював шляхом увімкнення проблискового маячка синього і з увімкненням спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 1222 КУпАП.

Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 27 травня 2026 року об`єднано справу № 333/5725/26 (провадження № 3/333/1690/26) про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1222 КУпАП зі справою № 333/5721/26 (провадження № 3/333/1688/26) про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в одне провадження, присвоєно об`єднаній справі № 333/5721/26 (провадження № 3/333/1688/26).

В судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, просив призначити мінімальне покарання. Також заявив клопотання про розстрочку сум штрафу на 12 місяців, у зв`язку з тим, тяжким матеріальним становищем.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_3 , приходить до наступного.

Частиною 5 ст. 126 КУПАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: 1) керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; 2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; 3) керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; 4) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що кожний громадянин, який досяг установленого цим Законом вiку та не має медичних протипоказань, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами вiдповiдної категорiї (стати водiєм).

Право на керування транспортними засобами надається: мототранспортними засобами i мотоколясками - з шістнадцятирічного вiку; автомобілями всіх видів i категорiй (за винятком автобусiв i вантажних автомобiлiв, обладнаних для перевезення бiльше восьми пасажирiв), трамваями i тролейбусами - з вiсiмнадцятирiчного вiку; автобусами i вантажними автомобiлями, обладнаними для перевезення бiльше восьми пасажирiв, - з дев`ятнадцятирiчного вiку. Перелiк захворювань i вад, при яких особа не може бути допущена до керування вiдповiдними транспортними засобами, визначається Мiнiстерством охорони здоров`я України. Громадянин, який бажає отримати право на керування транспортним засобом, зобов`язаний пройти пiдготовку в обсязi, передбаченому програмою пiдготовки водiїв транспортних засобiв вiдповiдної категорiї чи типу. Пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї водiїв здiйснюються у навчальних закладах незалежно вiд форм власностi та господарювання, що отримали у встановленому порядку лiцензiю на цю дiяльнiсть. Пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї здiйснюються спецiалiстами, якi вiдповiдають установленим квалiфiкацiйним вимогам, iз застосуванням необхiдних технiчних засобiв навчання. В особливих випадках допускається самопiдготовка водiїв окремих категорiй транспортних засобiв. Порядок i типовi програми пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї водiїв, квалiфiкацiйнi вимоги до спецiалiстiв, якi здiйснюють таку пiдготовку, мiнiмальний перелiк технiчних засобiв навчання, а також випадки допуску для засвоєння програми пiдготовки водiїв в iндивiдуальному порядку визначаються Мiнiстерством освiти України i затверджуються вiдповiдним державним органом з безпеки дорожнього руху.

Право на керування транспортними засобами пiдтверджується вiдповiдним посвiдченням. На територiї України дiють нацiональнi i мiжнароднi посвiдчення на право керування транспортними засобами, що вiдповiдають Конвенцiї про дорожнiй рух. Порядок видачi цих посвiдчень установлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669525 від 19 травня 2026 року; рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Іващенко А., постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6807925 від 11 березня 2026 року, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, зроблених під час складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 , які записані на DVD-R диск.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.9. «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Так, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пункт 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі - Інструкція 2) передбачає, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №669524 від 19 травня 2026 року, рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Іващенко А., направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 19 травня 2026 року о 00 годині 55 хвилин, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_3 від проходження огляду, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідкою виданою старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП майором поліції Решетник Н. відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має повторність за ст.. 130 КУпАП: постанова Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 квітня 2026 року № 333/3363/25 накладено стягнення у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування на 1 рік, відеозаписом на DVD-R диску.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_3 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, який протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння особою.

Вина ОСОБА_3 полягає в тому, що він не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, тому дії правопорушника потрібно кваліфікувати за ч.1 ст. 1222 КУпАП.

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Також, суд приходить до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Встановлено, що ОСОБА_3 не виконав вимоги:

п. 2.4. Правил дорожнього руху України - на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР України;

п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п. 2.1 "А" Правил дорожнього руху України, який зобов`язує водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Отже, в діях ОСОБА_3 , які мали місце 19 травня 2026 року, наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1222, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст.130 КУпАП.

Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_3 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на те, що санкція ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає більш суворе стягнення, до ОСОБА_3 слід застосувати адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

У відповідності до ст.304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно ч.2 ст.301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

Враховуючи майнове становище ОСОБА_3 щодо якого відсутні відомості про його дохід, а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, у зв`язку з чим приходить до висновку, що сплата ОСОБА_3 штрафу в розмірі 40 800,00 грн одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, тому суд на підставі ч.2 ст.301 КУпАП, приходить до висновку, що клопотання правопорушника ОСОБА_3 про розстрочення виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає до задоволення та вважає за можливе розстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати рівними частинами строком на дванадцять місяців.

Згідно ст.303 КУпАП уразі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Керуючись ч.1 ст. 1222, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ст. ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.1222, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 1222 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 гривні 00 копійок;

- за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн 00 коп з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ грн 00 коп., в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 /п`ять/ років.

Клопотання ОСОБА_4 про розстрочення суми сплати штрафу задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплату суми штрафу у розмірі 40 800,00 /сорок тисяч вісімсот/ гривень, строком на 12 /дванадцять/ місяці з сплатою штрафу щомісячно, рівними частинами по 3 400 гривень 00 копійок /три тисячі чотириста гривень нуль-нуль копійок/, починаючи з дня набрання постанови законної сили.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Постанова в частині розстрочення суми штрафу оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Зобов`язати ОСОБА_4 щомісячно повідомляти Комунарський районний суд міста Запоріжжя про сплату відповідної частини штрафу шляхом пред`явлення відповідного платіжного документу.

У разі несплати ОСОБА_6 відповідної частини штрафу, а також ненадання ним до Комунарського районного суду міста Запоріжжя, не пізніше 30 числа кожного місяця, відповідного платіжного документу, постанову судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 червня 2026 року, справа № 333/5721/26 у частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок /шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок/.

Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов