Ухвала суду № 137970339, 01.07.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/935/18 Провадження № 2/304/2/2026

У Х В А Л А

01 липня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ганька І.І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

представника відповідача адвоката Бурі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/935/18 за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державне агентство лісових ресурсів України та Фонд державного майна України про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення,

У С Т А Н О В И В :

представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тричинець Н.П. звернулася в суд з позовом, у якому просить визнати житловим приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,5 кв.м., що складається з коридору площею 8,8 кв.м., комори площею 8,9 к.в.м, житлової кімнати площею 25,7 кв.м. житлової кімнати площею 16,7 кв.м та кухні площею 15,4 кв.м., а також визнати право ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на приватизацію вищевказаного приміщення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2018 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Шешеню М.О.

Ухвалою судді від 11 липня 2018 року позовну заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення залишено без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали, а також роз`яснено, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвалою судді від 18 липня 2018 року загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення відкрито, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року залучено по справі за позовом представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне агентство лісових ресурсів України.

Ухвалою суду від 14 березня 2019 року залучено по справі за позовом представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне агентство лісових ресурсів України про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України.

Ухвалою суду від 14 березня 2019 року у цивільній справі за позовом представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне агентство лісових ресурсів України та Фонд державного майна України про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 серпня 2019 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Ганька І.І.

Ухвалою суду від 01 травня 2023 року залучено правонаступника відповідача Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» до участі у цивільній справі №304/935/18 за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державне агентство лісових ресурсів України та Фонд державного майна України про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення.

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року залучено правонаступника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» філію «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до участі у цивільній справі №304/935/18 за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України» (правонаступника Державного підприємства «Перечинське лісове господарство»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державне агентство лісових ресурсів України та Фонд державного майна України про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Тричинець Н.П. у судові засідання, призначені на 07 травня та 11 червня 2026 року не з`явилися, хоча про місце, дату та час таких повідомлялися у встановленому законом порядку, що стверджується відповідними довідками про доставку електронних документів, при цьому про причини своєї неявки не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності не подавали.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач ОСОБА_1 повторно не з`явилася до суду без поважних причин.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Буря В.В. просив залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Представники Державного агентства лісових ресурсів України та Фонду державного майна України як третіх осіб у судове засідання також не з`явилися, хоча про місце, дату та час такого повідомлялися у встановленому законом порядку.

Заслухавши позицію представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а відповідно до ч. 1 ст. 44 цього Кодексу учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно норм статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Європейський суд у рішенні у справі «Калашников проти Росії» зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» вказано, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов`язків заявником не отримано судову повістку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Вказане дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення без розгляду позову представника ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державне агентство лісових ресурсів України та Фонд державного майна України про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення.

Відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст. 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ст. 2, 43, 44, 131 ч. 3, 223 ч. 5, 257, 258-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позов представника ОСОБА_1 адвоката Тричинець Наталії Павлівни до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державне агентство лісових ресурсів України та Фонд державного майна України про визнання нежитлового приміщення житловим та визнання права на приватизацію житлового приміщення залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 01 липня 2026 року.

Головуючий:Ганько І. І.