Ухвала суду № 137968038, 06.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2026 р. справа № 400/6290/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому суд вирішив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивачу не в повному розмірі за період з 01.12.15 р. до 31.12.17 р. включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати i виплатити ОСОБА_1 індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 01.12.15 р. до 31.12.17 р. включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за 2017 р. із врахуванням індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову допомогу на оздоровлення за 2017 р. із врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2017 р. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 р. із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову допомогу на оздоровлення за 2017 р. та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум;

- в решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набрало законної сили 10.02.2025 року.

20.03.2025 року судом виготовлені виконавчі листи у справі.

17.03.2026 року представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою від 02.04.2026 року суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про встановлення контролю за виконанням рішення у справі № 400/6290/24.

05.06.2026 року представник позивача повторно подав заяву у порядку ст. 382 КАС України. Заява мотивована тим, що 08.05.2026 року на рахунок ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 надійшли грошові кошти на виконання рішення суду в розмірі 134 262 грн. 33 коп., що підтверджується скріншотом з мобільного застосунку про надходження. У відповідь на адвокатський запит листом за вих. № 1604 від 02.06.2026 року військовою частиною надано довідку-розрахунок на виконання рішення суду у справі № 400/6290/24 від 03.12.2024 року, відповідно до якої до виплати підлягають наступні суми:

72 724 грн. 91 коп. - індексація грошового забезпечення за період з 01.12.15 р. до 31.12.17 р.;

89 463 грн. 47 коп. - одноразова грошова допомога при звільненні з урахуванням індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди;

7 991 грн. 64 коп. - грошова допомога на оздоровлення з урахуванням індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди;

4 261 грн. 58 коп. - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Таким чином, загальна сума, що підлягала до виплати складає 174 441 грн. 60 коп. Відтак, між сумою, яка підлягала виплаті та фактично виплаченою різниця в розмірі 40 179 грн. 27 коп.

При аналізі недоплаченої суми, можна дійти висновку, що вона складається з утриманого військового збору в розмірі 5% - 8 722 грн. 08 коп. та ПДФО в розмірі 18% - 31 457 грн. 19 коп.

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.

Згідно довідки-розрахунку на виконання рішення суду у справі № 400/6290/24 від 03.12.2024 року, відповідач здійснив перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.12.15 р. до 31.12.17 р.; одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди; грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Всього до виплати 174 431,60 грн.

Разом з тим, відповідачем фактично виплачено 134 262,33 грн.

Суд звертає увагу позивача, що фактично позивач не згодний із виконанням рішення суду відповідачем у певний спосіб, що не узгоджується із порядком встановлення строку подання звіту про виконання рішення, врегульованого ст. 382 КАС України.

У поданій заяві представник позивача наполягає, що військова частина НОМЕР_1 повинна була здійснити виплату компенсації суми ПДФО, що передбачена пунктом 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Разом з тим, жодних зобов`язань щодо виплати позивачу за період з 01.12.2015 року до 31.12.2017 року грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, резолютивною частиною рішення суду у справі № 400/6290/24 на військову частину НОМЕР_1 , не покладалось.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, не підлягає задоволенню.

Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що правовідносини щодо невиплати позивачу грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що передбачена Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, які виникли вже після виконання рішення суду від 03.12.2024 року, по суті є новим спором, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз