Ухвала суду № 137967744, 06.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4669/26

У Х В А Л А

з питань відводу

06 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в порядку письмового провадження, у м. Львові заяву представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вищої ради правосуддя, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 02 березня 2026 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою судді Мартинюка В.Я. від 20.03.2026 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

01.07.2026 представником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області подано заяву про відвід судді, в якій просить відвести суддю Львівського окружного адміністративного суду Мартинюка В.Я. від розгляду справи №380/4669/26.

Заява мотивована тим, що під час судового засідання 30.06.2026 суддя Мартинюк В.Я. відмовив у задоволенні усного клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання обов`язковою явки позивача у судове засідання для надання відповідей на поставлені йому запитання. На думку заявника, така процесуальна позиція судді суперечить принципам рівності учасників судового процесу, змагальності сторін та офіційного з`ясування всіх обставин справи, а також фактично позбавила відповідача права поставити позивачу запитання, гарантованого пунктом 2 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку із цим заявник вважає, що зазначені обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Мартинюка В.Я. і є підставою для його відводу.

Ухвалою судді Мартинюка В.Я. від 03 липня 2026 року у справі №380/4669/26 заяву представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 01.07.2026 про відвід судді Мартинюку В.Я. в адміністративній справі №380/4669/26 - передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для вирішення питання про відвід судді Мартинюка В.Я., 03.07.2026 визначено головуючу суддю Братичак У.В.

Відповідно до ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 КАС України, згідно з ч.ч.1-3 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

У відповідності до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України, відвід повинен бути вмотивованим.

Проаналізувавши викладені в заяві позивача доводи, суд приходить висновку, що такі стосуються процесуальних дій судді, носять оціночний характер і не можуть слугувати доказами упередженості судді при розгляді адміністративної справи №380/4669/26. Крім цього, вказана заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Мартинюка В.Я. у розгляді цієї справи відповідно до ст.36 КАС України.

При вирішенні питання про відвід судді суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» від 17.07.1997, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013, «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії».

При вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» від 07.08.1996).

Отже, позиція судді при вирішенні процесуальних питань під час розгляду справи та незгода сторони з такими рішеннями, самі по собі не є свідченням упередженості судді та не може бути підставою для відводу головуючого у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про відвід головуючого судді Мартинюка В.Я., а тому у задоволенні такої необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 243, 248, 250, 256, 293-295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вищої ради правосуддя, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України про скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна