Рішення № 137967716, 03.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 рокусправа № 380/2625/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» (далі позивач, ПрАТ «Концерн Хлібпром», Товариство) з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, Західне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №860/33-00-07-02 від 01.12.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Позовні вимоги обгрунтовано неправомірністю рішення відповідача про накладення штрафу за не своєчасне нарахування єдиного внеску, оскільки позивач вчасно та згідно з нормами чинного законодавства здійснював нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску.

Висновок працівника податкової служби, викладений в Акті перевірки, про те, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший квартал 2021 року ПрАТ Концерн Хлібпром подав 10.05.2021 року з нульовими показниками нарахованого ЄСВ не відповідає дійсності, оскільки такі нульові показники ЄСВ були зазначені лише для відокремленого підрозділу ПрАТ «Концерн Хлібпром» (що підтверджується кодом UA05040030010071792, який відповідає адміністративно-територіальній одиниці - м. Гайсин і зазначений в графі 32 такого звіту), який не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету. Розрахунок же за ПрАТ «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ» в цілому, де зазначені відомості про розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший квартал 2021 року не міг бути поданий вчасно у зв`язку відсутністю такої технічної можливості. Його було подано із запізненням як «Уточнюючий» у період з 28.06.2021 до 28.08.2021 включно.

Така ситуація зумовлена відсутністю механізму виправлення помилок у заголовній частині Податкового розрахунку.

Також, висновки відповідача пов`язані з помилковим ототожненням понять «Нарахування ЄСВ» та «подачі Податкового розрахунку». Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено окремі обов`язки, зокрема: обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; обов`язок подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Отже, сам Закон розмежовує два окремі обов`язки щодо нарахування єдиного внеску та подачі звітності про нарахування єдиного внеску.

З позиції позивача, сплаті єдиного внеску передує його нарахування. Отже, сам факт сплати єдиного внеску означає що відбулося його нарахування. У цьому контексті наголошено, що перевіркою не встановлено жодних порушень щодо сплати єдиного внеску.

Ухвалою суду від 20.02.2026 позовну заяву залишено без руху /Т.ІІ, арк.спр.83-84/.

Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі /Т.ІІ, арк.спр. 91/.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві /Т.ІІ, арк.спр.98-100/. Перевіркою встановлено порушення пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме порушено порядок нарахування єдиного внеску, що призвело до не своєчасного нарахування єдиного соціального внеску за перший квартал 2021 року. Постійна комісія Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду спірних питань, заперечень та пояснень висновки Акта перевірки залишено без змін.

Платник зобов`язаний не лише нараховувати ЄСВ, а й подавати звітність про такі нарахування у встановлені строки, що прямо встановлено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина 2 статті 9 Закону).

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021 року ПрАТ Концерн Хлібпром подав 10.05.2021 року з нульовими показниками нарахованого ЄСВ. Граничний термін подачі Податкового розрахунку 11.05.2021 року. Подання «нульового» звіту 10.05.2021 року де-юре означає відсутність офіційного нарахування зобов`язань у граничний термін 11.05.2021. Таким чином, перевіркою встановлено порушення порядку нарахування єдиного внеску, що призвело до не своєчасного нарахування єдиного соціального внеску на загальну суму 15815740,16 грн. за І квартал 2021 року.

Відповідальність визначена частиною 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». За донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (пункт 3 частини 11 статті 25 Закону). Штрафна санкція застосовується саме за «донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску». Факт сплати грошових коштів без відповідного відображення їх як «нарахованих» у звітності за відповідний звітний період не звільняє від штрафу за порушення порядку нарахування. Слід чітко розмежовувати поняття «бухгалтерського нарахування», що є внутрішнім процесом та нарахування в розумінні Закону, що передбачає процес декларування зобов`язань перед бюджетом. Позивач самостійно подав низку уточнюючих розрахунків, чим фактично визнав факт первинного недекларування (ненарахування) цих сум у травні 2021 року. Оскільки це виправлення відбулося поза межами граничного строку подання звітності за І квартал 2021 року, склад правопорушення за статтею 25 Закону є повністю сформованим.

Відповідач подав додаткові пояснення /Т.ІІ, арк.спр.108-109/, в яких зазначив, що Податковий розрахунок №2, поданий позивачем, з технічної сторони оформлений правильно та тому прийнятий автоматично. Відображення показників здійснюється виключно на підставі затверджених алгоритмів. Податковий орган не наділений повноваженнями на ручне коригування дат рознесення звітності, що подається платником податків або коригування статусу такої звітності. Таким чином, станом на граничну дату сплати, у системі були відсутні нарахування за даним видом податку. Сплачені кошти відображались в операціях, проте обліковувалися як переплата і не були прив`язані до конкретного зобов`язання.

Звернув увагу суду та позивача, що це відбувалось не внаслідок неправомірних дій Відповідача, а як результат автоматизованого рознесення показників звітності, поданої самим Позивачем, відповідно до хронологічних правил, визначених Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Факт фізичного надходження коштів на рахунок є лише однією зі складових виконання податкового обов`язку. Не менш важливим є вчасне декларування таких зобов`язань, що створює юридичну підставу для нарахування сплачених коштів у бюджет.

Отже, мало місце самостійне донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску платником та застосування податковим органом штрафної санкції, що прямо передбачено пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону. Крім того, платник не був позбавлений права на подання уточнюючої декларації одразу після подання «помилкової» основної.

Позивач подав відповідь на відзив та додаткові пояснення /Т.ІІ, арк.спр.158-160/. Зазначив, що додаткові пояснення жодним чином не спростовують позицію позивача, викладену у позовній заяві та не обгрунтовують закономірності рішення. Наголосив, що порушення порядку нарахування ЄСВ, що передбачений Законом про ЄСВ не може бути обґрунтоване положеннями Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким не врегульовано порядок нарахування ЄСВ.

Відповідач подав додаткові пояснення /Т.ІІ, арк.спр.173-174/, де зазначив, що позивач намагається штучно розмежувати поняття «нарахування» та «декларування», характеризуючи нарахування як виключно внутрішню арифметичну дію підприємства, яка нібито була виконана вчасно. Проте для системи загальнообов`язкового державного соціального страхування сума стає «нарахованою» (тобто такою, що визнана платником та доступна для розподілу до фондів) виключно після її відображення у встановленій звітності. Позивач зазначає, що звітність лише містить інформацію про «раніше нараховані суми». Проте, якщо ці суми не були задекларовані у встановлений законом строк, вони не існують для інтегрованої картки платника (ІКП) як нараховані. Тому, подання звіту із запізненням є фактичним самостійним донарахуванням своєчасно не нарахованого внеску за минулий період. Відсутність показників у звітності або її несвоєчасне подання унеможливлює ідентифікацію суми як нарахованої у відповідному періоді. Отже, до моменту подання звіту сума вважається своєчасно не нарахованою.

Твердження позивача, що Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 регулює лише внутрішню діяльність податкової і не має відношення до його обов`язків вважає помилковими.

Позивач наполягає на необхідності застосування пункту 7 частини 11 статті 25 (штраф за звітність) замість пункту 3 (штраф за донарахування). З цього приводу варто зазначити, що норми пункту 3 частини 11 статті 25 та пункту 7 частини 11 статті 25 не є взаємовиключними. Однак у даному випадку мала місце не просто технічна помилка у формі звіту, а несвоєчасне декларування суми, що призвело до її фактичного не нарахування в обліковій системі у встановлені законом строки. Кваліфікація правопорушення за пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ є правомірною, оскільки об`єктом правопорушення є саме фінансове зобов`язання (сума ЄСВ), яке не було вчасно проведене по обліку. Таким чином несвоєчасне подання звіту, за яке платника притягнули до відповідальності за пунктом 7 частини 11 статті 25 стало наслідком несвоєчасного нарахування суми грошового зобов`язання, за яке вже передбачена окрема відповідальність пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону. У даному випадку має місце не просто технічна затримка звіту, а ситуація, коли суми ЄСВ за І квартал 2021 року не були нараховані в системі обліку у встановлений строк. Оскільки суми були відображені лише після фактичного подання звіту (тобто донараховані поза строком), контролюючий орган зобов`язаний застосувати санкцію саме за пунктом 3 частини 11 статті 25.

Ухвалою суду від 29.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /Т.ІІ, арк.спр.181/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві та додаткових поясненнях підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши думку представників сторін, враховуючи положення статті 205 КАС України, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд заслухав представників сторін, з`ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, та

в с т а н о в и в :

Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провело планову документальну перевірку ПрАТ «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ» код ЄДРПОУ 05511001, за період діяльності з 01.01.2019 по 30.06.2025, з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та за період діяльності з 01.01.2015 по 30.03.2025 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

За результатами перевірки складено акт від 03.11.2025 №461/33-00-07 01/05511001 /Т.І, арк.спр.12-83/, у якому зафіксовано порушення пункту 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010. Зокрема, порушено порядок нарахування єдиного внеску, що призвело до не своєчасного нарахування єдиного соціального внеску за І квартал 2021 року на загальну суму 15815740,16 грн.

Перевіркою не встановлено порушень щодо пропорційності сплати єдиного внеску одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок.

Перевіркою своєчасності перерахування або зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій порушень не встановлено /Т.І, арк.спр.72, 83/.

ПрАТ «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ» не погодилося з висновками акту перевірки та подало заперечення від 14.11.2025 №429/01 на акт від 03.11.2025 №461/33-00-07-01/05511001 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ» (копія заперечення наявна в матеріалах справи) /Т.І, арк.спр.222-228/.

27.11.2025 відбулося засідання постійної комісії Західного МУ ДПС по роботі з ВПП з розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до акту перевірки ПрАТ «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ» від 03.11.2025 №461/33-00-07 01/05511001, за результатами якого складено Висновок від 27.11.2025 №61/33-00-07 02/05511001 та залишено без змін висновки акту перевірки від 03.11.2025 №461/33 00-07-01/05511001 /Т.І, арк.спр.233-236/.

За результатами перевірки та на підставі Акта відповідачем прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 01.12.2025 №860/33-00-07-02. У зв`язку з порушенням ПрАТ «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ», передбаченим підпунктом 1 пункту 2 статті 6 Закону №2464, на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону №2464 застосовано штрафну санкцію на загальну суму 6324568,21 грн /Т.І, арк.спр.10/.

Позивач, не погоджуючись з Рішенням, 09.12.2025 року подав скаргу №456/01 до ДПС України /Т.І, арк.спр.237-241/.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №2889/6/99-00-06-02-01-06 від 05.02.2026 скаргу ПрАТ «КОНЦЕРН ХЛІБПРОМ» залишено без задоволення, а оскаржене рішення без змін /Т.І, арк.спр.246-247/.

Вважаючи рішення відповідача про застосування штрафних санкцій протиправним позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2464).

За правилами статті 2 Закону №2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1).

Виключно цим Законом визначаються:

принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;

платники єдиного внеску;

порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

розмір єдиного внеску;

орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;

склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина 2).

Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску передбачено статтею 3 Закону №2464, а саме: законодавчого визначення умов і порядку його сплати;

обов`язковості сплати;

законодавчого визначення розміру єдиного внеску;

прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;

захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;

державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску;

відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

До обов`язків платника єдиного внеску, серед іншого, належить:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

- вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

- подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (пункт 2 статті 6 Закону №2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина 2 статті 9 Закону № 2464).

З 01.01.2021 набули чинності Закони України від 19.09.2021 №116 IX «Про внесення змін до ПКУ щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та №115- IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якими змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску, зокрема, передбачено подання звітності про нарахування ЄСВ в розмірах визначених відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПК України. Згідно з підпунктом 49.18.2. статті 49 ПК України податкова декларація за базовий період який дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Відповідно до частини 11 статті 25 Закону № 2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Щодо механізму відображення показників звітності з єдиного внеску (ЄСВ) в інтегрованій картці платника (ІКП) та виникнення передплати слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок №5), яким регламентовано ці питання.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу II Порядку №5, відображення показників податкової звітності та звітності з єдиного внеску здійснюється в автоматичному режимі на підставі алгоритмів, визначених відповідним організаційно-розпорядчим актом ДПС.

Відповідно до Розділу IV, пункту 2 Порядку №5 прийняття Документа звітності є обов`язком податкового органу.

Під час приймання поданих платниками Документів звітності здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, Інші показники, зазначені у Документі звітності, до його прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи територіального органу ДПС прийняти Документ звітності з будь-яких причин, не визначених статтями 48, 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, суми бюджетного відшкодування, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється. У разі відсутності зауважень до оформлення Документа звітності він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання податковим органом, а для звітності з єдиного внеску, направленої поштовим відправленням, датою отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі звітністю.

Якщо Документ звітності оформлено з порушеннями, платнику у терміни, встановлені пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу, надається або надсилається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті (для звітності з єдиного внеску у формі Повідомлення про визнання звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску такими, що не подавались) із зазначенням причин такої відмови. Документ звітності зберігається в ІКС ДПС з ознакою «Вважається неподаним» та інформацією про причини відмови у прийнятті.

Відповідно до пункту 2, підрозділу 4 розділу IV Порядку №5 у разі подання платником звітних документів у терміни, встановлені для такого подання, або з їх порушенням, але до настання граничного строку сплати грошового зобов`язання, нарахування в ІКП здійснюються за датою, що відповідає даті граничного терміну сплати таких зобов`язань. Даний підхід забезпечує дотримання принципу своєчасності відображення податкового боргу або переплати у системі обліку податкового органу.

Згідно з пунктом 4 підрозділу 4 розділу IV Порядку №5 якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З долучених до справи доказів суд встановив, що відповідач застосував до позивача штрафну санкцію, у зв`язку з невчасним нарахуванням єдиного внеску (підпункт 1 пункту 2 статі 6 Закону № 2464), відповідальність за що передбачена пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464.

Таким чином, з позиції відповідача позивач допустив порушення у виді донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Однак суть порушення полягає в такому.

Позивачем 10.05.2021 сформовано та надіслано до Західного МУ ДПС по роботі з ВПП (основне місце обліку) Розрахунок №2 з типом Звітний за І квартал 2021 року за відокремлений підрозділ, який розташований за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, та не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету.

При цьому, у рядку 032 Розрахунку №2 та додатку 4 ДФ Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору зазначено код UA05040030010071792, який відповідає адміністративно-територіальній одиниці - м. Гайсин згідно Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 №290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 №3).

У рядку 033 Розрахунку №2 за І квартал 2021 року повне найменування відокремленого підрозділу, за який подавався Розрахунок, не було зазначено /Т.І, арк.спр.84-86/.

Саме цей недолік спричинив прийняття неправильно заповненої податкової звітності та облік ЄСВ на окремому рахунку (невчасне зарахування).

Таким чином, де-факто мало місце неподання (несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою) звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку).

Відповідальність за таке порушення передбачена пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону №2464, а саме: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Слід зазначити, що в пункті 3.1.4.8 Акта перевірки зазначено: Перевіркою встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок є … відомості нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розрізі видів оплати по підприємству. Перевіркою ведення обліку сум, на які нараховуються єдиний внесок, порушень чинного законодавства не встановлено /Т.І, арк.спр.58/.

Також, податковим органом в акті перевірки зроблено висновок, що перевіркою не встановлено порушень щодо пропорційності сплати єдиного внеску одночасно з виплатою сум заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок. Перевіркою своєчасності перерахування або зарахування банками на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій порушень не встановлено /Т.І, арк.спр.83/.

Крім того, своєчасність нарахування і сплати єдиного внеску підтверджується:

- звітами нарахувань єдиного соціального внеску за січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року у розрізі розмірів нарахувань єдиного внеску (22%, 8,41%), які сформовані з облікової інформаційної системи Товариства;

- аналізом рахунку 657 Єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2021 по 31.01.2021, з 01.02.2021 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, який сформований з облікової інформаційної системи Товариства;

- платіжними дорученнями /Т.І, арк.спр.222-251, Т.ІІ, арк.спр.1-56/.

Іншими словами, сума єдиного внеску вважалася для системи загальнообов`язкового державного соціального страхування «ненарахованою» не з причин її не сплати чи не нарахування, а у зв`язку з помилковим декларуванням. Таке порушення, з позиції суду, не слід ототожнювати з не нарахуванням єдиного внеску, відповідальність за яке передбачена пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону №2464.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 передбачає окремі обов`язки Позивача, зокрема:

- обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

- обов`язок подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Таким чином, сам Закон №2464 розмежовує два окремі обов`язки щодо нарахування єдиного внеску та подачі звітності про нарахування єдиного внеску.

Тому, суд погоджується з позивачем, що сплаті єдиного внеску передує його нарахування. Отже, сам факт сплати єдиного внеску означає що відбулося його нарахування. Подання ж податкового розрахунку ніяким чином не впливає на факт чи правильність нарахування єдиного внеску. Відповідно, будь-які порушення щодо строків подання чи неправильного подання податкового розрахунку ніяким чином не можуть свідчити про своєчасність чи несвоєчасність нарахування єдиного внеску.

У цьому контексті покликання відповідача на Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, як на підставу встановлення факту ненарахування єдиного внеску, суд до уваги не бере, позаяк цим нормативним актом врегульовано порядок обліку податків, зборів, платежів, що здійснюється податковим органом і не встановлює обов`язків позивача, що встановлені Законом №2464.

З врахуванням встановлених обставин, висновок відповідача про несвоєчасне нарахування єдиного внеску за перший квартал 2021 року ґрунтується виключно на факті подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший квартал 2021 року, який поданий ПрАТ Концерн Хлібпром 10.05.2021 за відокремлений підрозділ з нульовими показниками нарахованого єдиного внеску і який помилково зарахувався як Розрахунок за Товариство вцілому. Проте Відповідач помилково ототожнює поняття подання Податкового розрахунку та нарахування єдиного внеску. Тому, висновок податкового органу про несвоєчасне нарахування єдиного внеску є помилковим та таким, що не відповідає реальним обставинам.

Отже, безпідставним є застосування до позивача штрафної санкції на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону №2464 в розмірі 6324568,21 грн.

Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №860/33-00-07-02 від 01.12.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір в сумі 26624 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасника справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» (79035 вул. Хлібна, 2 м. Львів; ЄДРПОУ 05511001).

Відповідач: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, вул. Стрийська,35, м. Львів; ЄДРПОУ 44045187).

Суддя Кравців Олег Романович