Ухвала суду № 137967318, 02.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3783/25

Провадження № 1-кс/202/4889/2026

УХВАЛА

Іменем України

02 липня 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з вищою освітою, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4294 від 17.05.2019 року, (з 20.08.2025 року зупинено на підставі заяви), неодруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , й іншими невстановленими особами, за пособництва ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинили дії які спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману, в умовах воєнного стану, вчиненого в особливо великих розмірах, з метою подальшої легалізації, а саме: набуття, володіння, використання, майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування такого майна, вчинені особою, яка знала, що таке майно одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, незаконно заволодівши та в подальшому легалізувавши 38 земельних ділянок, у тому числі лісогосподарського призначення, загальною вартістю 28 859 158 гривень, що у майже 21 505 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на момент вчинення кримінального правопорушення, та є особливо великим розміром, чим завдано збитків державі на зазначену суму.

З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий, з урахуванням суми спричинених збитків, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4400 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому прокурор підтримав клопотання та обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник адвокат ОСОБА_4 в судовому засідання зазначила, що земельні ділянки зареєстровані на іншу особу й арештовані. Підозрюваний є військовослужбовцем і позитивно характеризується, тобто ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні. З урахуванням наведеного, адвокат просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки осіб, які заслуговують на довіру - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ..

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволенні клопотання. Зазначив, що підозра є необґрунтованою, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні. Також підозрюваний вказав, що він вже рік служить на посаді заступника командира батареї.

В судовому засіданні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтримали своє письмове клопотання про передачу ОСОБА_5 на їх особисту поруку. Зазначили, що зможуть забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024040000000470 від 15 жовтня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури.

26 червня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 209 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування такого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 є запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя виходить з наступного.

При вирішенні питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч.5 ст.9 КПК), відповідно до якої (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, §32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04, §175).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Отже, на стадії досудового розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в клопотанні докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, оскільки є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо ймовірної можливості вчинення особою злочинів. Дані докази об`єктивно зв`язують підозрюваного зі злочинами, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити дії, за викладеними у повідомленні про підозру обставинами.

При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

При перевірці доводів та обставин, на які посилалась сторона захисту щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність обставин (відсутність складу злочину або інше), які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність підозрюваного до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, та про її необґрунтованість.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Наявні у підозрюваного соціальні зв`язки не можуть нівелювати фактор втечі та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Водночас, інкриміновані ОСОБА_5 обставини шахрайства й легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, вказують про фінансову спроможність підозрюваного тривало забезпечувати себе під час ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Перевіряючи існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що до теперішнього часу триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та про які органу досудового розслідування ще не відомо.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , що в сукупності з можливим зв`язками ОСОБА_5 , його ролі у вчиненні кримінального правопорушення, дає підстави обґрунтовано припускати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, шляхом погроз, шантажу або підкупу, незаконно впливати на свідків, спеціалістів, експертів, схиляючи до надання неправдивих показань чи висновків, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_5 відомі дані інших співучасників злочинів, а тому останній, може незаконно впливати на них, з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, спеціалістів, експертів, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вочевидь є високим.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, який має можливість вживати активні заходи з протидії розслідуванню, зокрема, у зв`язку з набутим досвідом, може намагатися перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином (шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, надання порад невстановленим в ході досудового розслідування учасникам кримінального правопорушення, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності тощо).

Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальним з огляду на конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, слідчий суддя враховує наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має вищу освіту, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (з 20.08.2025 року зупинено на підставі заяви), неодружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має місце мешкання, позитивно характеризується.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів проти власності й у сфері господарської діяльності, в особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, шляхом реалізації складного механізму незаконного набуття права власності на землю, що є основним національним багатством українського народу, перебуває під особливою охороною держави, є фундаментальним ресурсом та об`єктом підвищеної вразливості, використання якого не за призначенням, може завдати шкоди екосистемі й призвести до негативних екологічних наслідків.

Щодо клопотання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слідчий суддя зазначає наступне.

Враховуючи, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжкими, а санкція ч. 3 ст. 209 КК України, передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, про застосування якого просив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Водночас, оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що забезпечити досягнення мети запобіжного заходу й належну процесуальну поведінку ОСОБА_12 зможе запобіжний захід у вигляді застави.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя зазначає, що гарантії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК України, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, належну процесуальну поведінку підозрюваного. Сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку переховування від органів досудового розслідування тощо, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, враховується майновий стан підозрюваного, а розмір застави не має бути надмірним.

Ураховуючи встановлені ризики, обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому правопорушень, суму матеріальних збитків та відомості про матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що застава у визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межах, не здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному має бути визначена застава, що перевищує розмір, визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, однак, не буде порушувати принцип пропорційності.

У цьому контексті слідчий суддя враховує відомості про сімейний та матеріальний стан підозрюваного, обставини кримінального провадження, та вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 656 000 гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, однак на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, забезпечить запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від вчинення дій, направлених на перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Враховуючи встановлені в ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з міста Дніпра, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками таз іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу та до 26 серпня 2026 року включно.

Водночас, слідчий суддя не вбачає підстав для необхідності зобов`язання підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю. На переконання слідчого судді, обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та необхідність повідомлення про зміну свого місця проживання т/або роботи, є достатніми обмежувальними заходами.

Таким чином, клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

При цьому, враховуючи наведені вище обґрунтування неможливості застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про передачу підозрюваного на поруки.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про передачу підозрюваного на поруки - відмовити.

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 6 656 000 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися з міста Дніпра, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками таз іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, до 26 серпня 2026 року включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_7 .

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 30 хвилин 06 липня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1