Ухвала суду № 137966832, 01.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 липня 2026 року Справа № 320/54709/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дулєпової А.Є., розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку та поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії

за участі представників сторін:

представник позивача Конончук З.В.,

представник відповідача - Кононенко Б.О., Костирко Є.С.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Служби безпеки України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ СБ України про проведення організаційно-штатних змін, яким скорочено посаду заступника начальника ДКІБ СБ України, яку займав ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ СБ України про організаційно-штатні зміни, якими ліквідовано/скасовано посаду ОзДОР II категорії ДКІБ СБ України, на якій перебував ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Наказ СБ України від 07.02.2025 № 167-ОС/дск про виведення ОСОБА_1 у розпорядження начальника УСБ України в Запорізькій області;

- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не призначення ОСОБА_1 на рівнозначну або на ступінь нижчу посаду;

- зобов`язати Службу безпеки України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ДКІБ СБ України або на рівнозначній посаді;

- зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальне та грошове забезпечення внаслідок незаконного звільнення з посади заступника начальника ДКІБ СБ України та всі інші виплати, включаючи добові та підйомні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення відповідачем організаційно-штатних змін, якими скорочено посади, які займав позивач, є безпідставними та незаконними, а зарахування позивача у розпорядження та не призначення на рівнозначну посаду є протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27 січня 2026 року об 11:00 год.

Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії: наказу СБ України про проведення організаційно-штатних змін, яким скорочено посаду заступника начальника ДКІБ СБ України, яку займав позивач; наказу СБ України про організаційно-штатні зміни, якими ліквідовано/скасовано посаду ОзДОР II категорії ДКІБ СБ України, на якій перебував позивач; наказ СБ України від 07.02.2025 р. № 167-ОС/дск про виведення позивача у розпорядження начальника УСБ України в Запорізькій області; подання та наказ на призначення на посаду заступника начальника ДКІБ СБ України ОСОБА_1 ; функціональні обов`язки на посаді заступника начальника ДКІБ СБ України; копію особової справи позивача.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки накази про проведення організаційно-штатних змін, якими скорочено посади, які займав позивач, призначення на рівнозначну посаду виходячи з військового звання та зарахування позивача у розпорядження, видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а відтак, відсутні правові підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Також представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав порушення строків звернення до суду.

Зокрема, наголошено, що позивач звернувся до суду лише 10.11.2025, тобто через 3 (три) місяці після того як позивача зараховано у розпорядження командира Національної гвардії України, через 9 (дев`ять) місяців після того як позивачу було доведено наказ Голови СБУ від 07.02.2025 № 167-ОС/дск, яким позивач зарахований у розпорядження Начальника Управління СБУ в Запорізькій області, та через 13 (тринадцять) місяців після того як у жовтні 2024 року прийнято управлінське рішення яким скорочено посаду заступника начальника ДВІБ СБУ. Таким чином, за висновком відповідача позов подано з порушенням місячного строку встановленого частинами третьою та п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду.

В підготовчому засіданні 27 січня 2026 року протокольною ухвалою суд продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів та оголосив перерву до 06 лютого 2026 року о 14:30 год.

В підготовчому засіданні 06 лютого 2026 року суд відклав розгляд справи на 17 березня 2026 року о 13:30 год.

Представником позивача подано до суду заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, де наголошено на неможливості вирішення питання про залишення позову без розгляду до надання суду витребуваних документів.

Зауважено, що хоча позивач і дізнався про існування такого наказу у жовтні 2024 р., однак про те, що цей наказ прийнятий з порушенням чинного законодавства, а поведінка відповідача протиправна, йому стало відомо лише у вересні 2025 року.

Враховуючи викладене, а також те, що оскарження незаконних дій та наказів відповідача було неможливим без наявності документів (які запрошувались в адвокатському запиті) та інших документів, які стали підставою прийняття оскаржуваних рішень, враховуючи про отриману в кінці вересня 2025 року інформацію з неофіційних джерел, що частково підтверджується відмовою у наданні інформації про позивача на адвокатський запит, зважаючи на важливість даної справи для позивача, просив поновити останньому строки на звернення до суду, які були пропущені з поважних причин.

Зауважено, що як тільки 11.09.2025 листом СБ України було надано позивачу відповідь на адвокатський запит та остаточно відмовлено у наданні всієї інформації, яка його стосується, в межах 30-денного строку позивачем подано до суду позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року витребувано (повторно) в термін до 1 березня 2026 року від: Служби безпеки України належним чином засвідчені копії: наказу СБ України про проведення організаційно-штатних змін, яким скорочено посаду заступника начальника ДКІБ СБ України, яку займав позивач; наказу СБ України про організаційно-штатні зміни, якими ліквідовано/скасовано посаду ОзДОР II категорії ДКІБ СБ України, на якій перебував позивач; наказ СБ України від 07.02.2025 р. № 167-ОС/дск про виведення позивача у розпорядження начальника УСБ України в Запорізькій області; подання та наказ на призначення на посаду заступника начальника ДКІБ СБ України ОСОБА_1 ; функціональні обов`язки на посаді заступника начальника ДКІБ СБ України; копію особової справи позивача.

13 березня 2026 року на виконання ухвали суду від 10.02.2026 року відповідачем надано до суду: наказ СБ України про проведення організаційно-штатних змін, яким скорочено посаду заступника начальника ДКІБ СБ України, яку займав Позивач; наказ СБ України про організаційно-штатні зміни, якими ліквідовано/скасовано посаду ОзДОР II категорії ДКІБ СБ України, на якій перебував Позивач; наказ СБ України від 07.02.2025 № 167-ОС/дск про виведення Позивача у розпорядження начальника Управління СБ України в Запорізькій області.

У підготовчому засіданні 17 березня 2026 року судом відкладено розгляд справи до 07 квітня 2026 року о 14:00 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року витребувано (повторно) в термін до 5 квітня 2026 року від: Служби безпеки України належним чином засвідчені копії: подання та наказу на призначення на посаду заступника начальника ДКІБ СБ України Сумака Миколи Миколайовича; функціональні обов`язки на посаді заступника начальника ДКІБ СБ України; копію особової справи позивача.

У підготовчому засіданні 07 квітня 2026 року оголошено перерву до 17 квітня 2026 року об 11:00 год.

13 квітня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2026 року відповідачем подано перелік затребуваних документів.

В підготовчому засіданні 17 квітня 2026 року судом оголошено перерву до 11 травня 2026 року о 12:00 год.

6 травня 2026 року представником відповідача до суду надіслано додаткові пояснення, в яких останній звертав увагу, що переконливих пояснень щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом протягом тривалого часу позивач не запропонував.

7 травня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2026 року відповідачем додатково подано перелік затребуваних документів.

8 травня 2026 року представником позивача надіслано до суду додаткові пояснення та письмові заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в яких останній зазначив, що з моменту закінчення лікарняного Позивач здійснив ряд активних дій, спрямованих на отримання документів для аналізу виведення його у розпорядження. Саме після виведення у розпорядження в УСБУ в Запорізькій області, де вакантної посади для нього не було, Позивач зрозумів, що скорочення посади заступника керівника департаменту (скоротили лише його посаду заступника, а інші 4 заступника залишилися на посадах) - відбулося не випадково, а було початком компанії із переведення у розпорядження регіонального органу із ЦУ СБУ, а потім остаточного звільнення у зв`язку з відсутністю вакансії.

Також, 8 травня 2026 року представником позивача надіслано до суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме в частині уточнення реквізитів оскаржуваного документа.

У підготовчому засіданні 11 травня 2026 року судом оголошено перерву до 26 травня 2026 року о 13 год. 30 хв.

21 травня 2026 року представником позивача надіслано до суду додаткові письмові пояснення в частині повноважень позивача на посаді заступника начальника ДКІБ СБ України та управлінського рішення Голови СБ України.

У підготовчому засіданні 26.05.2026 року оголошено перерву до 02 червня 2026 року о 13 год. 00 хв.

1 червня 2026 року представником відповідача надіслано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 02 червня 2026 року відкладено 16 червня 2026 року об 11 год. 00 хв.

Підготовче засідання, призначене на 16 червня 2026 року відкладено 1 липня 2026 року о 13 год. 00 хв. у зв`язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

У підготовчому засіданні 1 липня 2026 року представник позивача просила задовольнити клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду, повноважні представники відповідача просили залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Розглянувши заявлене клопотання представника Служби безпеки України про залишення позову без розгляду та надані позивачем пояснення, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

11.10.1999 ОСОБА_1 був призваний на військову службу до СБ України відповідно до Наказу Голови СБ України.

З березня 2022 року позивач у званні полковника перебував на посаді заступника начальника Департаменту контррозвідувального захисті інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України (ДКІБ СБ України).

Як зазначає позивач, у жовтні 2024 року на одній зі службових нарад під головуванням заступника Голови СБ України бригадного генерала ОСОБА_2 за участі керівників ДКІБ СБ України, головуючим було повідомлено позивачу, що керівництвом Служби прийнято рішення про скорочення посади, на якій перебував позивач, призначення його офіцером з особливих доручень II категорії (ОзДОР), переведення для подальшого проходження військової служби до Департаменту військової контррозвідки СБ України (ДВКР СБ України) з подальшим направленням до зони бойових дій для виконання бойових завдань.

10.02.2025 позивача в телефонному режимі повідомлено про те, що наказом Голови СБ України від 07.02.2025 № 167-ОС/ДСК він зарахований у розпорядження начальника УСБ України в Запорізькій області.

17.02.2025 позивача під підпис було ознайомлено з текстом наказу від 07.02.2025 № 167-ОС/ДСК про зарахування його у розпорядження начальника УСБ України в Запорізькій області.

У вказаному наказі зазначено про організаційні зміни у ДКІБ СБ України, в результаті яких відповідно до п.п. б п. 48 Положення позивача зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок та преміювання звільнено з посади офіцера з особливих доручень II категорії та виведено у розпорядження начальника УСБ України в Запорізькій області з 07.02.2025 по 06.05.2025 включно.

За наслідком закінчення перебування позивача на лікарняному, останній 22.07.2025 прибув до УСБ України в Запорізькій області відповідно до Припису 00032/25 к.

Наказом Голови СБ України № Ю58-ОС/дск позивач переведений у розпорядження командувача Національної гвардії України від 07.08.2025.

Надаючи правову оцінку питанню дотримання строків звернення до суду та підстав для визнання поважності причин пропуску звернення до суду, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої ст. 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно із частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» проходив військову службу в органах Служби безпеки України, що у розумінні статті 4 КАС України є публічною службою.

Як встановлено судом, позов про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, поданий до Київського окружного адміністративного суду 10.10.2025 (засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта») та зареєстрований в суді 10.11.2025 року, що підтверджується матеріалами справи.

Як убачається з прохальної частини позову, предмет позову у даній справі стосується прийнятих наказів відповідача про проведення організаційно-штатних змін, яким скорочено посаду заступника начальника ДКІБ СБ України, яку займав ОСОБА_1 ; про організаційно-штатні зміни, якими ліквідовано/скасовано посаду ОзДОР II категорії ДКІБ СБ України, на якій перебував ОСОБА_1 та наказу СБ України від 07.02.2025 № 167-ОС/дск, яким виведено ОСОБА_1 у розпорядження начальника УСБ України в Запорізькій області та похідні вимоги.

Суд зауважує, що порядок обліку, використання і зберігання нормативно-правових актів та актів організаційно-розпорядчого характеру в СБУ регламентується відповідною Інструкцією, затвердженою Наказам ЦУ СБУ від 01.06.2017 № 333/дск (далі Інструкція № 333/дск), пунктами 2, 3 розділу IV якої визначено, що ознайомлення співробітників з наказами з кадрових питань здійснюється шляхом оголошення таких наказів керівниками підрозділів СБУ на службових нарадах або особисто.

У разі необхідності ознайомлення співробітника з наказом під особистий підпис, робиться відповідна відмітка про ознайомлення на зворотному боці першого аркуша примірника (витягу) наказу на вільному від тексту місці або на окремому аркуші (бланку), які зберігаються в Режимно-секретному підрозділі органу СБУ разом з примірником акта СБУ.

У жовтні 2024 року прийнято управлінське рішення, яким скорочено посаду заступника начальника ДКІБ СБУ та призначено позивача офіцером з особливих доручень ІІ категорії (ОзДОР) і переведення останнього для подальшого проходження військової служби до ДВКР СБУ.

Наказом Голови СБУ від 07.02.2025 № 167-ОС/дск відповідно до п.п. «б» п. 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 № 1262/2007 (далі Положення), позивач зарахований у розпорядження Начальника Управління СБУ в Запорізькій області.

Судом установлено, що 17.02.2025 у порядку встановленому пунктами 2, 3 розділу IV Інструкція № 333/дск, позивач ознайомлений з наказом Голови СБУ від 07.02.2025 № 167-ОС/дск, що також не заперечується позивачем у позовній заяві про обізнаність з вищезазначеним наказам.

У подальшому позивач звернувся з рапортом до керівництва служби, в якому порушив клопотання про подальше проходження військової служби відповідно до п. 99 Положення в іншому військовому формуванні.

Вказаний рапорт був реалізований наказом Голови СБУ від 07.08.2025 № 1058-ОС/дск, яким позивач переведений у розпорядження командира Національної гвардії України.

13.08.2025 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Служби безпеки України щодо надання інформації, що також підтверджує про обізнаність позивача про порушення, на його думку, його прав та інтересів як військовослужбовця СБ України.

При цьому, отримання 11.09.2025 відповіді на адвокатський запит (лист УПЗ СБУ від 11.09.2025 № 16/3-9530), щодо розгляду адвокатського запиту від 13.08.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення, за його висновком, своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо оскарження дій СБУ, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Аналогічні правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.

Водночас, як зазначено вище, з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 10.10.2025 року, тобто через вісім місяців після того, як позивачу було доведено оскаржуваний наказ Голови СБУ від 07.02.2025 № 167-ОС/дск, яким позивач зарахований у розпорядження Начальника Управління СБУ в Запорізькій області, та через дванадцять місяців після того, як у жовтні 2024 року прийнято управлінське рішення, яким скорочено посаду заступника начальника ДВІБ СБУ, а отже, з порушенням місячного строку встановленого частинами третьою та п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду.

Позивач, в обґрунтування поважності причин пропуску звернення до суду посилався на перебування на лікарняному у наступні періоди: з 13.02.2025 по 21.02.2025 (довідка № 1320 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця), з 26.02.2025 по 28.03.2025 (довідка № 2822 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця); з 01.04.2025 по 09.05.2025 (довідка № 3668 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця); з 13.05.2025 по 16.05.2025 (довідка № 3826 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця); з 21.05.2025 по 11.07.2025 (довідка № 137 про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця).

Водночас, суд зауважує, що після закінчення останнього лікарняного, 11.07.2025, до факту звернення до суду з даним позовом минуло три місяці, що свідчить про те, що зазначені обставини не можуть в повному об`ємі слугувати підставою для визнання поважними причини пропуску звернення до суду після виходу на службу після лікарняного.

Окрім цього, суд вважає додатково зазначити, що посилання на здійснення адвокатських запитів, як на підставу для визнання поважними причини звернення до суду з пропуском строків, суд також вважає неприйнятними з тих підстав, що представник позивача звернувся із першим адвокатським запитом, яке стосувалось безпосереднього предмету даного спору, лише 13.08.2025, тобто через місяць після виходу на службу після лікарняного, що свідчить про пасивну поведінку позивача протягом означеного строку.

Також, як зазначає позивач, відповідь від СБ України він отримав 11.09.2025, водночас, сумніви щодо правомірності оскаржуваних наказів виникли лише в кінці вересня 2025 року, що, в свою чергу, судом вважається також необґрунтованими з огляду на те, що будь-яких обґрунтованих підстав та фактичних обставин щодо вказаних аргументів до суду не надано.

Більш того, наказом від 07.08.2025 №1058-ОС/дск ОСОБА_1 направлений у розпорядження командувача Національної гвардії України, а з 22.08.2025 виключений зі списків особового складу СБУ, а отже у період з 07.08.2025 по 22.08.2025 ОСОБА_1 перебував на службі, виконував службові обов`язки, зокрема, в частині здачі справ, однак не вчиняв жодних дій щодо отримання/ознайомлення з необхідними йому документами та не з`ясовував жодних питань, які стосуються спірних для нього питань.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача (аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12.04.2023р. у справі №380/14933/22).

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строк звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Слід вказати, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише поважні причини ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. (Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.01.2020 у справі № 640/3026/19 (адміністративне провадження № К/9901/26108/19).

В даному випадку позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Отже, суд дійшов висновку щодо недотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом та погоджується з висновками відповідача, що наведені позивачем підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду є неповажними та не підтверджені належними доказами.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Ураховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 240, 241, 248, 256, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з позовом - відмовити.

Клопотання представника Служби безпеки України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Вступну та резолютивну частину ухвали проголошено у судовому засіданні в присутності представників сторін 1 липня 2026 року.

Повний текст ухвали складено та підписано 6 липня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя Кочанова П.В.