Рішення № 137966662, 06.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Київ справа №320/11884/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРО АЛЬЯНС» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕРО АЛЬЯНС» із позовом до Київської митниці, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA100320/2024/000013/2.

Ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення про коригування митної вартості товарів, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2023 між ТОВ «Стеро Альянс» та компанією BASF SE, Німеччина укладено контракт №STERO ALLIANCE 2023 (далі - Контракт).

Відповідно до п.1 цього Контракту Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього договору хімічні товари, асортимент, кількість і ціни на які вказуються в інвойсах, виставлених Продавцем на кожну партію Товару, відвантажену Покупцю (які є невід`ємною частиною Договору).

За п.3.1, 3.2 Контракту ціни на товар встановлюються в Євро. Оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати. Покупець перераховує грошові кошти банківським переказом на рахунок Продавця.

Відповідно до п. 4, 5 Контракту умови поставки вказуються в інвойсах, виставлених Продавцем на кожну партію Товару, відвантажену Покупцю. Застосовуються правила Інкотермс 2020.

Продавець здійснить поставку Товару протягом 4 (чотирьох) тижнів після надходження передоплати на рахунок Продавця або розміщення замовлення, за умови безперебійного виробництва, достатньої кількості сировини та транспортування без перешкод, (п. 5.1 Контракту).

За вимогами п. 6 Контракту Продавець надає Покупцю разом з Товаром оригінали та копії наступних документів:

1) Інвойс;

2) Сертифікат походження;

3) Сертифікат якості (на електронну пошту);

4) Експортна декларація (на електронну пошту).

З метою здійснення 100% передоплати, яку умови для поставки партії товару, Продавцем виставлено Покупцю рахунок-проформу від 01.12.2023 №2003022862 на товар «methyl acetate crude» вагою 23 тони, ціною 665 євро/тону та загальною вартістю 15 295,00 євро на умовах поставки FCA DE Ludwigshafen.

Вищевказаний рахунок було оплачено повністю, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.12.2023 №49.

За умовами рахунку-фактури (інвойсу) від 10.01.2024 №2003050031 фактично здійснюється поставка товару methyl acetate crud вагою 22 840 кг, ціною 665 євро/1 тонну та загальною вартістю 15 188,60 євро. Умови поставки - FCA DE Ludwigshafen. У цьому ж інвойсі Продавець декларує, що товар походить із Саудівської Аравії.

У зв`язку із тим, що за умовами поставки FCA обов`язки щодо транспортування товару несе Позивач, ним у межах договору про надання транспортних послуг від 05.08.2022 №0508-22, укладеного з ТОВ «БОДЕКС-Україна» на транспортні послуги (вантажоперевезення у міжнародному сполученні), як Перевізника, подано заявку від 09.01.2024 №09012024/01 на транспортування спірної партії товару.

Факт транспортування вантажу саме ТОВ «БОДЕКС-Україна» підтверджується автотранспортною накладною від 10.01.2024 А №753640.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору від 05.08.2022 №0508-22 вартість по кожному вантажоперевезенню обумовлюється і узгоджується у Заявці замовника, яка є невід`ємною частиною даного Договору. У Заявці обумовлюється загальна вартість фрахту. Замовник здійснює оплату суми, погодженої у Заявці та зазначену у рахунках у термін до трьох банківських днів, з моменту виставлення рахунку.

При цьому, за вимогами п. 2.3 Контракту, Заявка має рівну з Справжнім Договором юридичну силу.

Відповідно до умов Заявки від 09.01.2024 №09012024/01 загальна вартість фрахту складає 180 євро за тону по курсу НБУ на дату завантаження, а оплата здійснюється по сканкопіям рахунків, виставлених після фактичного розвантаження.

Оскільки фактично здійснювалось перевезення 22,84 т. вантажу, а курс НБУ на дату завантаження (10.01.2024) становив 41, 8185 грн/1 євро, загальна вартість фрахту за заявкою становить 22,84*180*41,8185=171 924,217 грн.

ТОВ «БОДЕКС-Україна» надано довідку від 10.01.2024, відповідно до якості вартість транспортування до митного кордону України (п/п Краківець-Корчова) складає 120 346,95 грн. Вантаж не страхувався.

Акт ТОВ «БОДЕКС-Україна» №ОУ-0000061 здачі-прийняття робіт (надання послуг» від 03.02.2024, рахунок ТОВ ««БОДЕКС-Україна»» від 03.02.2024 №СФ-0000073 були складені після фактичного розвантаження товару у місці доставки, як це передбачено Договором та Заявкою від 09.01.2024, яке здійснено після випуску товару у вільний обіг на митній території України та, відповідно, після винесення оскаржуваного рішення, а тому не могли бути подані до митного оформлення. Це ж стосується і платіжних інструкцій від 09.02.2024 №83, від 13.02.2024 №87, від 15.02.2024 №3, від 16.02.2024 №10 про оплату послуг транспортування.

На виконання вимог п. 6 Контракту, Продавцем разом зі спірним товаром надано позивачу, окрім інвойсу, також сертифікат якості від 10.01.2024, митну декларацію країни відправлення від 10.01.2024 № 24DE590424190046B5 та прайс-лист, дійсний для відвантажень з 19.12.2023 по 31.01.2024.

16.01.2024 ТОВ «СТЕРО АЛЬЯНС», користуючись послугами митного брокера, було заявлено до митного оформлення за ЕМД № 24UA100320401279U5 товар №1 «Розчинник складний органічний на основі метилацетату, призначений для розчинення лаків і фарб, торгівельна назва продукту Methyl acetate crude, кількість - 22840кг. Партія номер 19281524U0. специфічним запахом. Являє собою суміш органічних летких продукт у вигляді прозорої безбарвоноїрідини, із сполук. Основні компоненти, згідно Сертифікату аналізу виробника № 2962: Метилацетат 72,3 мас.% (в основі, як компонент що переважає за масою), метанол 26,40 мас. %. Постачається для власних виробничих потреб, використовується як сировина для виробництва розчинників для застосування у у технологічних процесах виробництва друкарських фарб та лакофарбових матеріалів, в технологічних процесах друку, для підтримання робочої в`язкості фарб та лакофарбових матеріалів, як промивальну, знежирювальну та знезаражувальну рідину для друкарських плат, та іншого промислового обладнання, а також для розчинення рідин у косметичній промисловості. Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори що підлягають контролю згідно ПКМУ 770, в розчиннику відсутні. Виробник: BASF SE.» на умовах поставки FCA DE Ludwigshafen., загальною вартістю 15 188,60 євро з додаванням витрат на транспортування до митного кордону України - 120 346,95 грн, разом із копіями супровідних документів для підтвердження заявленої митної вартості та її методу, за переліком визначеним у графі 44, зокрема:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) Сертифікату аналізу №2962 від 10.01.2024 Рахунок-проформа (Proforma invoice) №2003022862 від 01.12.2023 Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №2003050031 від 10.01.2024 Автотранспортна накладна (Road consignment note) № А 753640 від 10.01.2024 Платіжна інструкція в іноземній валюті від 20.12.2023 №49

- Довідка ТОВ «БОДЕКС-УКРАЇНА» від 10.01.2024 про транспортні витрати Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №STERO ALLIANCE 2023 від 20.11.2023

- Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №2003050031 від 10.01.2024

- Гарантійний лист б/н від 11.01.2024

- Лист виробника б/н від 10.01.2024

- ТУ У 20.3-36899502-003:2022 від 30.06.2022

Митну вартість декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору відповідно до ст. 58 МК України.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, посадовою особою Київської митниці 01.02.2024 було витребувано додаткові документи та вказано про проведення процедури консультації.

У відповідь на повідомлення Київської митниці від 01.02.2024, позивачем через свого брокера було направлено лист від 02.02.2024 №0202/1 з проханням визнати заявлену митну вартість та завершити митне оформлення МД за номером 24UA100320401279U5

Київською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA100320/2024/000013/2 за шостим (резервним) методом із збільшенням вартості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо визначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, оформлені у додатковому повідомленні митного органу) підстав його прийняття, суд зазначає таке.

Позивачем надано Договір №0508-22 від 05.08.2022 на транспортні послуги (вантажоперевезення у міжнародному сполученні) та доповнення до нього Заявку 09012024/01 від 09.01.2024. Згідно умов договору оплата за перевезення здійснюється після розвантаження. Оскільки станом починаючи з 16.01.2024 і станом на 02.02.2024 авто BI7040HO/BI4710XF продовжує знаходитись в зоні митного контролю м/п "Столичний" - ВМО №1, перевізник керуючись умовами договору, не виставляв рахунок на оплату послуг і відповідно не міг бути сплачений.

Отже надати митному органу: рахунки-фактури, акти виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг було неможливо, оскільки станом на 02.02.2024 дані документи не існували.

Більш того, зазначені акт, рахунки, платіжні інструкції не могли з`явитись до фактичного розвантаження, яке можливе тільки після випуску товарів у вільний обіг, як це передбачене умовами Договору та Заявки.

Стосовно відсутності в копії митної декларації країни відправлення інформації про оплату товару, суд зазначає що позивач не контролює процес складання митної декларації відправником, але факт оплати за товар підтверджується в платіжній інструкції в іноземній валюті № 49 від 20.12.2023.

Суд зазначає, що до митного оформлення позивачем надано:

- проформа інвойс 2003022862 від 01.12.2023

- інвойс 2003050031 від 10.01.2024

- Платіжна інструкція в іноземній валюті № 49 від 20.12.2023

- Довідка про транспортні витрати б/н від 10.01.2024

- Контракт STERO ALLIANCE 2023 від 20.11.2023

- Договір 0508-22 від 05.08.2022 на транспортні послуги (вантажоперевезення у міжнародному сполученні) та доповнення до нього Заявку 09012024/01 від 09.01.2024.

- копія митної декларації країни відправлення 24DE590424190046B5 від 10.01.2024

- прайс-лист дійсний для відвантажень з 19.12.2023 по 31.01.2024

Отже, з урахуванням зазначеного, декларантом документально підтверджено заявлену митну вартість що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та надано всі документи відповідно до частини 2 статті 53 МК України по декларації 24UA100320401279U5.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРО АЛЬЯНС» (02094, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 22, квартира 43; код ЄДРПОУ 36899502) до Київської митниці (03124, місто Київ, вулиця Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.02.2024 №UA100320/2024/000013/2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.