Ухвала суду № 137966461, 06.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2026 року м. Київ № 320/26687/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ПрАТ "УКРГАЗБУД" (адреса Олександра Пироговського, 19, корп. 2, Київ, ЄДРПОУ 14277604) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (адреса вулиця Святослава Хороброго, 5А, Київ, 03151, ЄДРПОУ 44096797), в якому просить суд:

- визнати незаконним РК 08.04.2026 № 779/4-1036 та скасувати його;

- визнати неправомірними дії ГУ ДПС України в Київській області щодо нарахування штрафних санкцій на суму безнадійного боргу через неправильне виконання рішення суду.

В силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п.3 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування податкового боргу є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору встановлена у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору встановлена у розмір: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328 гривень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення податкового органу про коригування податкового боргу.

Тобто позивач заявляє вимогу майнового характеру.

Варто зауважити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування податкового боргу є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

При цьому, відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову.

Таким чином, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно самостійно обчислити (з урахуванням правових висновків даної ухвали) суму судового збору, сплатити таку, а також надати суду доказ його сплати разом з розрахунками.

Також, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Необхідно зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Крім цього, згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом даного спору є правомірність податкових нарахувань.

Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі N 340/1019/19).

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звертав увагу суду, що товариство неодноразово просило привести у відповідність дані в ІКП, але листом 51699/6/10-36-07-05 від 01.07.2025 р. ГУ ДПС у Київській області повідомило, що борг з ПДВ сформовано через несплату податкового боргу з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 01.02.2012р. №0000532302, який визнано безнадійним Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі 826/7438/18, про що сам контролюючий орган і зазначав, але фактично податковий орган списав суму безнадійного податкового боргу, але не в розрізі платежів та не відкоригував неправомірно нараховані до неї штрафні санкції.

Отже, про можливе порушення своїх прав позивач був поінформований щонайменше з липня 2025 року.

До суду з позовом позивач звернувся 07.05.2026, що перевищує шестимісячний строк на звернення до суду.

Суд звертає увагу, що за усталеною практикою Верховного Суду тривале листування з органами державної влади не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вчинення позивачем дій щодо врегулювання спору в досудовому порядку шляхом направлення звернень, скарг чи заяв до суб`єкта владних повноважень не належить до обставин об`єктивного та непереборного характеру, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/14417/18.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права (в частині позовних вимог, які виходять за межі шестимісячного строку на звернення до суду);

- детальний розрахунок різниці розміру податкового боргу між заявленим відповідачем, тим, який є належним, на думку позивача, із зазначенням дати, суми, підстави формування та його зміни, різниці між фактичним та необхідним, у табличному вигляді;

- уточнену позовну заяву із зазначенням ціну позову;

- надати докази сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗБУД" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.