Ухвала суду № 137966427, 03.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

03 липня 2026 року Київ № 320/19307/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача - ОСОБА_1 про відвід судді Саса Є.В. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Міністерства у справах ветеранів України, в якому просить суд:

- визнати протиправними триваючі останні шість місяців до подання позовної заяви у відповідні дні листопада 2025 року - травня 2026 року дії / бездіяльність Відповідача 1 у вигляді неналежного розгляду звернень та запитів на інформацію Позивача (звернення № ПА 18415196 від 04.02.2025 року, № ПА19340606 від 11.10.2025 року (запит б/н від 15.10.2025 р.), звернення № ПА20162111 (запит 2763/ЗПІ) від 29.04.2026 р.,) щодо порушень вчинених під час розгляду Скарги від 09.04.2025 року (зареєстрованою Відповідачем 2 від 10.04.2025 року, далі - Скарга), що тривають - непроведення комісіями належного медичного огляду Позивача, неврахування його дійсного стану здоров?я та медичних документів, які це підтверджують, ненадання достовірної інформації у відповідь на зазначені звернення, невнесення достовірної медичної інформації до баз даних, невчинення дій на усунення причин та умов, що породжують порушення прав Позивача на належний розгляд Скарги, непритягнення винних осіб до відповідальності, ненадання інформації про посадові правопорушення та замаху до уповноважених органів;

- визнати протиправними триваючі останні шість місяців до подання позовної заяви у відповідні дні листопада 2025 року - травня 2026 року дії / бездіяльність Відповідача 2 у вигляді неналежного розгляду Скарги Позивача від 09.04.2025 року до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України (зареєстрованою Відповідачем 2 від 10.04.2025 року) та ненадання повідомлень Позивачу з дати подання Скарги, які містять інформацію про її належний розгляд у повному обсязі, включно з вирішенням питання придатності (непридатності) Позивача до військової служби;

- визнати протиправними триваючі останні шість місяців до подання позовної заяви у відповідні дні листопада 2025 року - травня 2026 року дії / бездіяльність Відповідача 3 - у вигляді неналежного розгляду звернень та запитів на інформацію Позивача щодо порушень вчинених під час проведення комісіями медичного огляду та розгляду Скарг наведених у зверненнях та запитах на інформацію від 14.10.2025 р. (вх. № П-12653 від 20.10.2025 р.) та б/ від 29.04.2026;

- зобов?язати Відповідачів 1 і 3 за наслідками розгляду зазначених вище звернення та запитів до нього від 29.04.2026 року - вжити всіх необхідних заходів для належного їх розгляду та вчинити необхідні для реалізації права: на належний медичний огляд щодо питання придатності до військової служби та отримання рішення про це, на розгляд Скарги Позивача виключно в його присутності та у повному обсязі на підставі усіх наданих з Скаргою медичних документів, з повідомленням про час та дату огляду заздалегідь шляхом надсилання смс-повідомлення на телефонний номер Позивача; на поновлення порушених прав Позивача, усунення причин та умов, що породжують порушення прав Позивача на належний розгляд Скарги, притягнення винних осіб до відповідальності, надання інформації про посадові правопорушення до уповноважених органів, та надати Позивачу на його адресу інформацію за результатами таких дій письмово протягом 48 годин, годин у зв`язку з небезпекою для життя та здоров`я пов`язаних з питанням придатності до виконання військового обов`язку у період воєнного стану;

- визнати недостовірною інформацію надану відповідачами 1 і 2 у листах № 510/Вих.ЗВГ/4775 від 22.10.2025 року та № 598/25657 від 20.10.2025 року відповідно в частині повноти розгляду Скарги, а саме - Відповідач 2 залишив без розгляду питання про придатність (непридатність) Позивача до військової служби;

- зобов`язати Відповідачів 1 і 2 спростувати надану в листах № 510/Вих.ЗВГ/4775 від 22.10.2025 року та № 598/25657 від 20.10.2025 року відповідно недостовірну інформацію в частині повноти розгляду Скарги та зазначити про частковий розгляд такої Скарги, а саме -Відповідач 2 залишив без розгляду питання про придатність (непридатність) Позивача до військової служби та Зобов`язати їх надати Позивачу інформацію замість недостовірної протягом 48 годин;

- зобов`язати Відповідачів 1 і 2 надати інформацію про те, що під час розгляду Скарги та надання Позивачу інформації за наслідком такого розгляду Відповідач 2 залишив без розгляду питання про придатність (непридатність) Позивача та / або не надав таку інформацію Позивачу і не прийняв рішення з питання придатності (непридатності) Позивача до військової служби та / або не надав таке рішення Позивачу, з метою умисного заподіяння шкоди життю / здоров`ю Позивача;

- зобов`язати Відповідачів 1, 2 і 3 - протягом 48 годин спрямувати до уповноважених органів за підслідністю інформацію про закінчений замах членами комісій, рішення яких оскаржено у Скарзі та посадовими особами відповідачів 1 і 2 на зазначений у попередньому абзаці об`єкт;

- заборонити членам ВЛК, які приймали рішення (висновки), які було оскаржено у Скарзі (висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 10/25/276, від 14.03.2025 року, за скаргою на висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , н.н.15/313, код 07883801) здійснювати медичні огляди, розгляд звернень, прийняття рішень та вчиняти будь-які інші дії стосовно надання медичної допомоги Позивачу;

- стягнути на користь Позивача з Міністерства Оборони України моральну шкоду у розмірі 500000 гривень;

- стягнути на користь Позивача з Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України моральну шкоду у розмірі 500000 гривень.

- стягнути на користь Позивача з Міністерства у справах ветеранів України моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Сас Є.В.) від 22.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.06.2026 позивачем подано до суду заяву про відвід судді Саса Є.В. від участі у розгляді адміністративної справи №320/19307/26, мотивовану незгодою з процесуальними діями судді, які полягають у не реагуванні на заяву позивача щодо розгляду означеної справи за правилами загального позовного провадження у закритому судовому засіданні, що, на його думку, свідчить про упередженість судді та порушення права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 (суддя Сас Є.В.) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - необґрунтованою, та передано матеріали адміністративної справи №320/19307/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

За результатами автоматизованого розподілу матеріали адміністративної справи для вирішення питання про відвід судді були передані судді Василенко Г.Ю.

Розглянувши заяву про відвід судді Сасу Є.В., суд зазначає таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд зазначає, що у випадку посилань позивача на сумнів у неупередженості судді та/або об`єктивності при подальшому розгляді справи очевидним є те, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Водночас суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01.10.2025 у справі №990/167/25.

Судом встановлено, що заява позивача про відвід судді Саса Є.В. від участі у розгляді адміністративної справи №320/19307/26 мотивована незгодою з процесуальними діями судді, які полягають у не реагуванні на заяву позивача щодо розгляду означеної справи за правилами загального позовного провадження у закритому судовому засіданні, що, на його думку, свідчить про упередженість судді та порушення права Панченка Андрія Михайловича на справедливий судовий розгляд.

Проте, означені доводи і аргументи заявника не підтверджують наявності обов`язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

В свою чергу, жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, позивачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.

Незгода заявника з процесуальними діями/рішеннями судді під час розгляду цієї справи не може бути підставою для відводу судді.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).

В силу приписів частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, здійснюючи оцінку балансу ризиків між обставинами, повідомленими заявником у заяві про відвід та дотриманням фундаментальних принципів здійснення правосуддя, суд виходить з того, що право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді.

Суд виходить з того, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що доводи й обставини, якими обґрунтована заява, є припущеннями, які не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді Київського окружного адміністративного Саса Є.В.

Інших обставин, які б могли викликати сумніви в необ`єктивності і упередженості судді Саса Є.В., заявником не наведено.

З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені заявником обставини в обґрунтування заяви про відвід зводяться виключно до незгоди з процесуальними рішеннями та діями судді, а тому заява позивача про відвід судді не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Саса Є.В. від участі у розгляді адміністративної справи №320/19307/26.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Василенко Г.Ю.