Ухвала суду № 137966372, 06.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2026 року м. Київ Справа № 320/24405/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління справами Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління справами Міністерства оборони України , в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління справами Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 24978319) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

2. Зобов`язати Головне управління справами Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 24978319) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно за нормами забезпечення, виходячи із закупівельної вартості предметів речового майна станом на 1 січня року, в якому здійснюється виплата.

3. Зобов`язати Головне управління справами Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 24978319) подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність: 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником): 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161. 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 5 ст. 122 КАС України обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання, пов`язані з реалізацією передбачених законом гарантій для військовослужбовця, навіть якщо подання відповідного позову про компенсацію відбувається після його звільнення з публічної (військової) служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст. 122 КАС України.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2025 року у справі № 240/5940/24 наголошено, що Верховний Суд уже сформував висновки щодо застосування норм статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, відповідно до яких у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців (постанова Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20).

Верховний Суд не заперечує, що військовослужбовець після звільнення його з військової служби зберігає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання відповідної заяви. Однак, це не свідчить про можливість подання вказаної заяви на отримання компенсації поза межами будь-яких строків.

Позивач звільнений з військової служби на підставі наказу Міністра оборони України № 1752 від 19.12.2025 року, заяву, в якій просив нарахувати йому грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно подав до Міністерства оброни України 31.05.2026 року, за результатом розгляду якої листом від 04.06.2026 року вказано, що видання наказу про виплату грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно (згідно з довідкою про вартість речового майна від 25.12.2025 № 390, складеною Головним управлінням справами Міністерства оборони України) не належить до функцій та перебуває поза межами компетенції Департаменту матеріального забезпечення Міністерства оборони України.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач ще 25.12.2025 року знав про порушення своїх прав, коли отримав довідку № 390 про вартість речового майна, що належить до видачі майору ОСОБА_1 та наказу від 24.12.2025 № 71нст в якому було зазначено, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно позивачу не виплачувалось, однак, з даним позовом до суду звернувся тільки 11.06.2026 року, тобто з порушенням строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Подання відповідачу заяви від 31.05.2026 року про нарахування і виплату грошової компенсації за неотримане речове майно та отримання листа-відмови у відповідь не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації права і ця дата не пов`язана з початком перебігу строку звернення до суду.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не подав.

Отже, для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для поновлення з наданням доказів на підтвердження цих підстав.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску.

При цьому, необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління справами Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Войтович І. І.