Ухвала суду № 137966144, 02.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання

02 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/805/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Готра В.В.,

за участю:

представника позивача Джуган Н.Б.,

представника відповідача Олексій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 липня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 06 липня 2026 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 191 о/с від 11.11.2025 По особовому складу, в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та призначення на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; 2) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо неналежного виконання рішення суду від 24.10.2025 в частині фактичного допуску до посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області; 3) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління поліції в Закарпатській області щодо незвільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за поданим рапортом від 11.11.2025 року та попереднього 16.06.2024 року; 4) Зобов`язати Головне управління поліції в Закарпатській області прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за поданим рапортом від 11.11.2025 року; 5) Стягнути на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні між посадами слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та посадою інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за період з 11.11.2025 року до дня видання наказу про звільнення.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02 квітня 2026 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої виклав позовні вимоги в наступній редакції:

1) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 191 о/c від 11.11.2025 «По особовому складу», в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та призначення на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області;

2) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо неналежного виконання рішення суду від 24.10.2025 в частині фактичного допуску до посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області;

3) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління поліції в Закарпатській області щодо несвоєчасного незвільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за поданим рапортом від 11.11.2025 року;

4) Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Закарпатській області № 41 о/с від 17.03.2026 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади «інспектор стрілецького батальйону» та зобов`язати відповідача змінити формулювання наказу № 41 о/с, зазначивши посаду звільнення: «слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області»;

5) Зобов`язати ГУНП провести перерахунок та виплатити різницю у грошовому забезпеченні за період з 12.11.2025 по 20.03.2026 між фактично виплаченим на посаді «інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» та належним до виплати на посаді «слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області», включаючи всі надбавки у тому числі за таємність;

6) Зобов`язати Відповідача видати Позивачу належним чином оформлені довідки про грошове забезпечення для призначення пенсії, врахувавши в них: статус Позивача як слідчого; виплати за час вимушеного прогулу, встановлені судом;

7) Стягнути з Відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 21.03.2026 по день фактичного розрахунку (згідно зі ст. 117 КЗпП).

Крім того, 11 травня 2026 року позивач надав до суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги виклав у наступній редакції:

1) Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 191 о/c від 11.11.2025 «По особовому складу», в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та призначення на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області;

2) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо неналежного виконання рішення суду від 24.10.2025 в частині фактичного допуску до посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області;

3) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління поліції в Закарпатській області щодо несвоєчасного незвільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за поданим рапортом від 11.11.2025 року;

4) Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Закарпатській області № 41 о/с від 17.03.2026 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади «інспектор стрілецького батальйону» та зобов`язати Відповідача змінити формулювання наказу № 41 о/с, зазначивши посаду звільнення: «слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області»;

5) Зобов`язати ГУНП провести перерахунок та виплатити різницю у грошовому забезпеченні за період з 12.11.2025 по 20.03.2026 між фактично виплаченим на посаді «інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» та належним до виплати на посаді «слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області», включаючи всі надбавки у тому числі за таємність;

6) Зобов`язати відповідача видати позивачу належним чином оформлені довідки про грошове забезпечення для призначення пенсії, врахувавши в них: статус позивача як слідчого; виплати за час вимушеного прогулу, виплачені 24.04.2026, встановлені судом;

7) Стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 21.03.2026 по день фактичного розрахунку 24.04.2026 - 37692, 60 грн.

Вказані клопотання прийняті судом до розгляду.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що однією із заявлених вимог є вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Закарпатській області № 191 о/с від 11.11.2025 року про призначення позивача на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУ НП в Закарпатській області. Однак, з позовною заявою позивач звернувся до суду 17.02.2026 року, тобто з пропуском строку звернення до суду. Вважає, що зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску не є об`єктивними, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просив його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами ч. 5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач, зокрема просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за № 191 о/с від 11.11.2025 «По особовому складу», в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (0073023) з посади слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області та призначення на посаду інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

В той же час, позовна заява надійшла до суду 17 лютого 2026 року, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018р. у справі №569/16060/17 роз`яснив, що у визначенні моменту і виникнення права на позов мають значення дві обставини: об`єктивна - наявність факту порушеного права, суб`єктивна - особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов`язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою. При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.

Також суд касаційної інстанції роз`яснив, що обов`язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд наголошує, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування правових наслідків його пропуску (повернення позовної заяви позивачу/залишення позову без розгляду), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Ухвалою судді від 23 лютого 2026 року залишено позовну заяву без руху та для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.

Позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, було зазначено, що оскаржуваний наказ від 11.11.2025 року № 191 о/с не був оголошений позивачу у встановленому законом порядку безпосередньо в день його видання та про такий наказ позивач дізнався 07.01.2026 року з відповіді на свій запит. Також зазначав, що з 12.11.2025 року і станом на день подання заяви перебував на безперервному лікуванні, що підтверджується інформацією про листки непрацездатності з особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Вирішуючи подану позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 23.02.2026 року заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, суд в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 02.03.2026 року дійшов висновку, що обставини, на які вказував позивач, мають об`єктивний характер, є поважними, а отже, строк звернення до суду підлягає поновленню.

Згідно з ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що питання дотримання строку звернення до суду та поважності причин його пропуску вже було вирішене судом, в той же час, викладені у клопотанні відповідача про залишення позовної заяви без розгляду доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

При цьому, суд враховує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справіV. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Всі вищезазначені обставини, дають суду можливість дійти обґрунтованого висновку, що строки на звернення з даним позовом позивачем пропущені з поважних на те причин, відтак такі підлягали поновленню, у зв`язку з чим, в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

СуддяН.Д. Маєцька