Рішення № 137966065, 18.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/3904/25 Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання - Грига Н.В.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представників позивача - Козак С.В. та Резуненко О.А.,

представник відповідача - Сливка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 червня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 06 липня 2026 року.

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника адвоката Резуненка Олександра Анатолійовича (далі представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати наказ №50 від 30.01.2025 року про проведення перевірки;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 року №UA3050002025109;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 року №UA3050002025108;

4) стягнути з Відповідача понесені Позивачем судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що донарахування грошових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями зумовлено не підтвердженням походження товарів з Європейського Союзу за наслідками документальної невиїзної перевірки. Позивач стверджує, що відповідач безпідставно переглянув та відмовив позивачу у застосуванні преференційного режиму оподаткування товарів, що увозилися з території Європейського Союзу та були випущені у вільний обіг на території України за наслідками їх митного оформлення. Зазначає, що ні у іноземних митних органів, ні митних органів України на час митного оформлення товарів, які увозилися на територію України, не виникало сумнівів щодо документів, які подавалися позивачем для митного оформлення товарів. Такі документи в повній мірі відповідали встановленим вимогам, ідентифікували товари, підтверджували походження товарів з Європейського Союзу та надавали позивачу право на застосування преференційного режиму оподаткування при їх митному оформленні. Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували відомості про Європейське походження товарів та встановлювали, що країною походження товарів є країна, яка не входить до числа країн Європейського Союзу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

02 червня 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову вказує, що відповідно до наказу Закарпатської митниці від 30.01.2025 року №50, проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно митних декларацій типу ІМ 40 АА від 08.08.2020 №UA305090/2020/005416, від 25.08.2020 №UA305090/2020/005883 та типу ІМ 40 ДЕ від 08.10.2020 №UA305130/2020/024188, від 13.10.2020 №UA305130/2020/024719, від 13.11.2020 №UA305130/2020/028037, від 03.12.2020 №UA305130/2020/029902, від 15.01.2021 №UA305130/2021/000730, від 04.02.2021 №UA305130/2021/002565, від 21.04.2021 №UA305130/2021/009804, від 01.06.2021 №UA305130/2021/013861, за результатами якої встановлено відсутність підстав для застосування преференційної ставки ввізного мита, встановленої Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII (далі Угода). Так, позивачем ввозились товари з поданням, в якості підстави для застосування преференційної ставки ввізного мита сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.1 за 10 вказаними митними деклараціями (МД), а саме за МД: від 08.08.2020 №UA305090/2020/005416, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 07.08.2020 №A 685831. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 25.08.2020 №UA305090/2020/005883, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 21.08.2020 №A 685842. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 08.10.2020 №UA305130/2020/024188, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 06.10.2020 №A681574. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 13.10.2020 №UA305130/2020/024719, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 12.10.2020 №A697315. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 13.11.2020 №UA305130/2020/028037, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 11.11.2020 №A 697390. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 03.12.2020 №UA305130/2020/029902, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 30.11.2020 №A695621. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 15.01.2021 №UA305130/2021/000730, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 14.01.2021 №A697709. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 04.02.2021 №UA305130/2021/002565, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 03.02.2021 №A697731. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 21.04.2021 №UA305130/2021/009804, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 20.04.2021 №A698470. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%; від 01.06.2021 №UA305130/2021/013861, з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 31.05.2021 №A697159. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0%. Діючи добросовісно та застосовуючи тарифну преференцію по сплаті ввізного мита за зниженим рівнем ставки ввізного мита, суб`єкт господарювання безсумнівно повинен переконатися, що поставлені експортерами товари дійсно є товарами «преференційного походження» відповідно до положень вищезазначеної Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортерів відповідних декларацій інвойс, декларацій походження та сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.1. Тобто, платником податків, в обґрунтування мотивів вибору контрагента, в ході проведення перевірки не надано достатніх доказів обставин укладання і виконання зовнішньоекономічних договорів, та можливості і необхідності проведення перевірки ділової репутації контрагентів, а також повноважень осіб, які діють від імені таких підприємств. У зазначених зовнішньоекономічних відносинах обов`язок з декларування та визначення і сплати мита та податків, згідно вимог українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України, має саме позивач, а тому саме український учасник зовнішньоекономічної діяльності, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити, з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Закарпатською митницею направлено запит №7.7-08-2/7.7-15/18/709 до профільного департаменту Державної митної служби з метою перевірки уповноваженим органом іноземної держави преференційного походження товару, оформленого за сертифікатом з перевезення (походження) товару форми EUR.1.

Державна митна служба України листом від 22.06.2022 року № 15/15-03 01/7/2072 проінформувала митницю щодо результатів перевірки уповноваженим органом Словацької Республіки про походження товару, якою не підтверджено преференційне походження товарів. У зв`язку з вищевикладеним, до товарів, оформлених за митними деклараціями від 13.11.2020 № UA305130/2020/028037, від 03.12.2020 № UA305130/2020/029902 та від 04.02.2021 № UA305130/2021/002565, не може бути застосовано преференційний режим оподаткування товарів на умовах Угоди та виникають податкові зобов`язання зі сплати митних платежів у розмірі наданої пільги..

30 січня 2025 року наказом Закарпатської митниці № 50 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи» наказано провести документальну невиїзну перевірку дотримання ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями типу ІМ 40 АА від 08.08.2020 №UA305090/2020/005416, від 25.08.2020 №UA305090/2020/005883 та типу IM 40 ДЕ від 08.10.2020 №UA305130/2020/024188, від 13.10.2020 №UA305130/2020/024719, від 13.11.2020 №UA305130/2020/028037, від 03.12.2020 №UA305130/2020/029902, від 15.01.2021 №UA305130/2021/000730, від 04.02.2021 №UA305130/2021/002565, від 21.04.2021 №UA305130/2021/009804 та від 01.06.2021 №UA305130/2021/013861, тривалістю 7 робочих днів з 10 лютого 2025 року у приміщенні Закарпатської митниці за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 220, каб. 8.

Перевірка проводилась з 10.02.2025 року по 18.02.2025 року.

24 лютого 2025 року за результатами перевірки складено акт № 0016/25/7.7-19/3288614995.

Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- пункту 1 статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан -євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом України від 08 листопада 2017 року № 2187-VIII, в частині відсутності підтвердження статусу походження товарів, ввезених за сертифікатами з перевезення (походження) товарів форми EUR.1, як таких, що походять з певної країни в розумінні Доповнення І та підпадають під дію Угоди, частини першої статті 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями типу ІМ 40 АА від 08.08.2020 №UA305090/2020/005416, від 25.08.2020 №UA305090/2020/005883 та типу IM 40 ДЕ від 08.10.2020 №UA305130/2020/024188, від 13.10.2020 №UA305130/2020/024719, від 13.11.2020 №UA305130/2020/028037, від 03.12.2020 №UA305130/2020/029902, від 15.01.2021 №UA305130/2021/000730, від 04.02.2021 №UA305130/2021/002565, від 21.04.2021 №UA305130/2021/009804 та від 01.06.2021 №UA305130/2021/013861, на загальну суму 441880,13 гривень, з них:

за МД від 08.08.2020 №UA305090/2020/005416 на суму 7342,47 гривень; за МД від 25.08.2020 №UA305090/2020/005883 на суму 5197,69 гривень; за МД від 08.10.2020 №UA305130/2020/024188 на суму 46547,23 гривень; за МД від 13.10.2020 №UA305130/2020/024719 на суму 54917,32 гривень; за МД від 13.11.2020 №UA305130/2020/028037 на суму 48155,26 гривень; за МД від 03.12.2020 №UA305130/2020/029902 на суму 56504,73 гривень; за МД від 15.01.2021 №UA305130/2021/000730 на суму 56241,95 гривень; за МД від 04.02.2021 №UA305130/2021/002565 на суму 55680,90 гривень; за МД від 21.04.2021 №UA305130/2021/009804 на суму 55819,92 гривень; за МД від 01.06.2021 №UA305130/2021/013861 на суму 55472,66 гривень;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями типу IM 40 AA від 08.08.2020 №UA305090/2020/005416, від 25.08.2020 №UA305090/2020/005883 та типу ІМ 40 ДЕ від 08.10.2020 №UA305130/2020/024188, від 13.10.2020 №UA305130/2020/024719, від 13.11.2020 №UA305130/2020/028037, від 03.12:2020 №UA305130/2020/029902, від 15.01.2021 №UA305130/2021/000730, від 04.02.2021 №UA305130/2021/002565, від 21.04.2021 №UA305130/2021/009804 та від 01.06.2021 №UA305130/2021/013861, на загальну суму 88376,02 гривень, з них:

за МД від 08.08.2020 №UA305090/2020/005416 на суму 1468,50 гривень; за МД від 25.08.2020 №UA305090/2020/005883 на суму 1039,54 гривень; за МД від 08.10.2020 №UA305130/2020/024188 на суму 9309,44 гривень; за МД від 13.10.2020 №UA305130/2020/024719 на суму 10983,46 гривень; за МД від 13.11.2020 №UA305130/2020/028037 на суму 9631,05 гривень; за МД від 03.12.2020 №UA305130/2020/029902 на суму 11300,95 гривень; за МД від 15.01.2021 №UA305130/2021/000730 на суму 11248,39 гривень; за МД від 04.02.2021 №UA305130/2021/002565 на суму 11136,18 гривень; за МД від 21.04.2021 №UA305130/2021/009804 на суму 11163,98 гривень; за МД від 01.06.2021 №UA305130/2021/013861 на суму 11094,53 гривень.

17 березня 2025 року, на підставі акту від 24 лютого 2026 року № 0016/25/7.7-19/3288614995 Закарпатською митницею прийнято податкові повідомлення рішення:

- № UA33050002025109, яким збільшили ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем - 14070100 в розмірі 88376,02 грн.;

- № UA3050002025108, яким збільшили ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем - 15010100 в розмірі 441880,13 грн..

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Отже, сума податку на додану вартість залежить від розміру мита, що підлягає сплаті та включається до ціни товару.

Частиною 1 статті 270 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 276 МК України визначає, що платниками мита є: 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом; 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях; 3) особа, на яку покладається обов`язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог; 4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу); 5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом; 6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 277 МК України об`єктами оподаткування митом є: 1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; 2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України; 3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 цього Кодексу.

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що платники податків, визначені статтею 272 МК України, при ввезені відповідного товару (який є об`єктом оподаткування відповідно до частини першої статі 277 Кодексу) на митну територію України зобов`язані сплачувати ввізне мито.

Частиною першою статті 280 МК України передбачено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Відповідно до частин 3-4 статті 280 МК України ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування. Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Згідно з частиною п`ятою статті 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частинами 1-3 статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Відповідно до частини шостої статті 36 МК України особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Статтею 41 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат. Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару. Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару. У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Стаття 42 МК України визначає порядок підтвердження країни походження товару.

Згідно з статтею 42 МК України у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару:

1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;

3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються в разі, якщо:

1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу;

2) товари ввозяться громадянами;

3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування;

4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту;

5) це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об`єктах України, розташованих у полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що становлять науковий інтерес для України.

Відповідно до частини другої статті 43 МК України у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною (далі - Угода про асоціацію), з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16 вересня 2014 року № 1678 VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Відповідно до пункту 1 статті 29 Угоди про асоціацію кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до графіків, встановлених у додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу ІІ «Визначення концепції «походження товарів» Протоколу І до Угоди про асоціацію, з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу : (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною першою статті 16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію, встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію.

Згідно з положеннями цієї статті сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Таким чином, наявність сертифікату з перевезення товару EUR.1 є обов`язковою та визначальною умовою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного позивачем товару.

Статтею 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5 статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію).

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з наявністю відповіді компетентного органу, що видав документ, або компетентної організації країни, зазначеної як країна походження товару, щодо проведення перевірки документів про походження товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ввіз на митну територію України:

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 07.08.2020 №A 685831, за митною декларацією типу ІМ 40 АА від 08.08.2020 №UA305090/2020/005416 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Ущільнюючі матеріали для ремонтно-будівельної галузі: герметизуючі мастики, не містять в своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, озоноруйнуючих речовин, не в аерозольній упаковці: однокомпонентний еластичний герметик з нейтральною системою затвердіння, вміст наповнювачів (50%), у вигляді пасти, розфасований для роздрібної торгівлі в тюбики по 600мл: Modesil NO33 CZARNY 600ml - 900шт., Мodesil NO14 SZARY 600ml - 445шm., Modesil NO14 BEZBARWNY 600ml - 1360шт., Торговельна марка: LAKMA. Виробник: LAKMA SAT Sp. z o. о. Країна виробництва: Польща», за кодом згідно з УКТЗЕД 3214101090, фактурна вартість 4057,50 євро, заявлена декларантом митна вартість 146849,46 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 21.08.2020 №A 685842, за митною декларацією типу IM 40 АА від 25.08.2020 №UA305090/2020/005883 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Ущільнюючі матеріали для ремонтно-будівельної галузі: герметизуючі мастики, не містять в своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, озоноруйнуючих речовин, не в аерозольній упаковці: однокомпонентний еластичний герметик з нейтральною системою затвердіння, вміст наповнювачів (50%), у вигляді пасти, розфасований для роздрібної торгівлі в тюбики по 600мл: Modesil NO33 CZARNY 600ml - 900шт., Modesil NO14 BIALY 600ml -900шт., Торговельна марка: LAKMA. Виробник: LAKMA SAT Sp. z o. о. Країна виробництва: Польща», за кодом згідно з УКТЗЕД 3214101090, фактурна вартість 2700,00 євро, заявлена декларантом митна вартість 103953,81 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 06.10.2020 №А681574, за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 08.10.2020 №UA305130/2020/024188 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Вироби з теплоізоляційних матеріалів: великогабаритні, теплоізоляційні плити марки Skamoenclosure, на основі силікату кальцію, розмірами 1000x610x30мм - 2760шт. Торговельна марка: Skamol Виробник: Skamol Країна виробництва: PL», за кодом згідно з УКТЗЕД 6806900000, фактурна вартість 17056,80 євро, заявлена декларантом митна вартість 581840,38 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 12.10.2020 №A697315, за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 13.10.2020 №UA305130/2020/024719 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Вироби з теплоізоляційних матеріалів: великогабаритні, теплоізоляційні плити марки Skamoenclosure, на основі силікату кальцію, розмірами 1000x610x30мм - 2840шт. розмірами 1220х1000х30мм - 142шт. розмірами 1000x610x50мм - 86шт. Торговельна марка: Skamol Buробник: Skamol Країна виробництва: PL», за кодом згідно з УКТЗЕД 6806900000, фактурна вартість 20190,00 євро, заявлена декларантом митна вартість 686466,48 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 11.11.2020 №A 697390, за митною декларацією типу IM 40 ДЕ від 13.11.2020 №UA305130/2020/028037 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Вироби з теплоізоляційних матеріалів: великогабаритні, теплоізоляційні плити марки Skamoenclo, на основі силікату кальцію, розмірами 1000x610x30мм - 2840шт. Торговельна марка: Skamoenclosure Виробник: Skamol Країна виробництва: PL», за кодом згідно з УКТЗЕД 6806900000, фактурна вартість 17551,50 євро, заявлена декларантом митна вартість 601940,71 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 30.11.2020 №A695621, за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 03.12.2020 №UA305130/2020/029902 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Вироби з теплоізоляційних матеріалів: великогабаритні, теплоізоляційні плити марки Skamoenclo, на основі силікату кальцію, розмірами 1000x610х30мм - 2840шт. Торговельна марка: Skamoenclosure Виробник: Skamol Країна виробництва: PL», за кодом згідно з УКТЗЕД 6806900000, фактурна вартість 20182,50 євро, заявлена декларантом митна вартість 706309,07 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 14.01.2021 №A697709, за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 15.01.2021 №UA305130/2021/000730 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Вироби з теплоізоляційних матеріалів: великогабаритні, теплоізоляційні плити марки Skamoenclosure, на основі силікату кальцію, розмірами 1000x610x30мм - 3266шт. Торговельна марка: Skamol Виробник: Skamol Країна виробництва: PL», за кодом згідно з УКТЗЕД 6806900000, фактурна вартість 20184,00 євро, заявлена декларантом митна вартість 703024,34 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 03.02.2021 №A697731, за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 04.02.2021 №UA305130/2021/002565 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Вироби з теплоізоляційних матеріалів: великогабаритні, теплоізоляційні плити марки Skamoenclosure, на основі силікату кальцію, розмірами 1000x610х30мм - 3124шт. розмірами 1000x610x50мм - 86шт. Торговельна марка: Skamol Виробник: Skamоl Країна виробництва: PL», за кодом згідно з УКТЗЕД 6806900000, фактурна вартість 20191,59 євро, заявлена декларантом митна вартість 696011,29 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 20.04.2021 №A698470, за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 21.04.2021 №UA305130/2021/009804 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Вироби з теплоізоляційних матеріалів: великогабаритні, теплоізоляційні плити марки Skamoenclosure, на основі силікату кальцію, Skamoenclosure board розмірами 1000x610x30мм - 2840шт. Skamoenclosure board розмірами 1220х1000х30мм - 213 шт. Торговельна марка: Skamol Виробник: Skamol Країна виробництва: PL», за кодом згідно з УКТЗЕД 6806900000, фактурна вартість 20182,50 євро, заявлена декларантом митна вартість 697748,96 грн.;

- відповідно до сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 31.05.2021 №A697159, за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 01.06.2021 №UA305130/2021/013861 задекларовано до митного оформлення та здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар №1: «Вироби з теплоізоляційних матеріалів: великогабаритні, теплоізоляційні плити марки Skamoenclosure, на основі силікату кальцію, Skamoenclosure board розмірами 1000x610x30мм - 3124шт. Skamoenclosure board розмірами 1000x610х50мм - 86шт. Торговельна марка: Skamol Виробник: Skamol Країна виробництва: PL», за кодом згідно з УКТЗЕД 6806900000, фактурна вартість 20191,59 євро, заявлена декларантом митна вартість 693408,29 грн.

Крім того, відповідачем було надано лист від 22.06.2022 року №15/15-03-01/7/2072, Державної митної служби України про результати перевірки документів про походження на Львівській, Волинській, Вінницькій, Запорізькій, Закарпатській, Одеській, Рівненській, та Дніпровській митниці.

Відповідно до результатів перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.1 №№ А 697375, А697390, А695610, А695621, А697731, А685625 листом від 16.06.2022 №261522/2022-2000102/69Не уповноваженого органу Словацької Республіки Фінансового управління Словацької республіки митний відділ Братислава (доведених листом Держмитслужби України від 22.06.2022 №15/15-03-01/7/2072), повідомлено про невідповідність вищевказаних товарів преференційним вимогам у відповідності до Доповнення І, а саме:

- сертифікат з перевезення товару EUR.1 № А 697375 був виданий та засвідчений Митним управлінням Міхаловце. Результати додаткової перевірки товарів, поставлених з інших держав-членів ЄС, показали, що товари були правильно зазначені як такі, що походять з ЄС, отже вони відповідають вимогам щодо походження, визначеним у Додатку І до «Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» (Протокол І до Угоди про асоціацію між ЄС та його державами членами з однієї сторони та Україною з іншої сторони). Перевірений сертифікат EUR.1 є автентичним і правильним, інформація, що в ньому міститься, є точною, тому він є дійсним доказом походження;

- сертифікати з перевезення товару EUR.1 № А697390, А695621, А697731 були видані та засвідчені Митним управлінням Міхаловце. Результати перевірки товарів, поставлених з інших держав-членів ЄС, показали, що товари були неправильно зазначені як такі, що походять з ЄС. Ці товари не мають права на преференційний режим відповідно до зазначеного Додатку І. Перевірені сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам щодо достовірності, отже не є дійсними доказами походження;

- сертифікати з перевезення товару EUR.1 А695610, А685625 були видані та засвідчені митними органами Словацької Республіки. Результати додаткової перевірки транспортних засобів, поставлених з інших держав-членів ЄС, показали, що транспортні засоби були неправильно зазначені як такі, що походять з ЄС. Транспортні засоби не мають права на преференційний режим відповідно до зазначеного Додатку І. Перевірені сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам щодо достовірності, отже не є дійсними доказами походження.

Відповідно до результатів перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 листом від 12.12.2022 №527924/2022-2000102/216Не уповноваженого органу Словацької Республіки Фінансового управління Словацької республіки митний відділ Братислава (доведених листом Держмитслужби України від 29.12.2022 №15/15-03 01/7.7/4921), повідомлено про невідповідність вищевказаних товарів преференційним вимогам у відповідності до Доповнення І, а саме:

- сертифікати EUR.1 були видані та засвідчені Митним управлінням Міхаловце. Оскільки експортер транспортних засобів, на які поширюються сертифікати EUR.1, не зміг надати належні документи, що підтверджують їхній статус походження, ці транспортні засоби не можуть вважатися такими, що походять з ЄС, відповідно до положень Додатка до «Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» (Протокол І до Угоди про асоціацію між ЄС та його державами-членами з однієї сторони та Україною з іншої сторони). На підставі вищезазначених фактів перевірені сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам щодо достовірності та, відповідно, не є дійсними доказами походження у розумінні Протоколу.

Отже, уповноваженим органом Словацької Республіки повідомлено Державну митну службу України, що статус походження товарів, зазначених у сертифікаті переміщення EUR.1, не може бути підтверджено постфактум, оскільки необхідні підтверджуючі документи не були надані експортером. Товари, на які поширюється цей документ, не можуть вважатися товарами за походженням, у розумінні відповідних положень щодо статусу походження товарів. Крім того, звертають увагу, що надана інформація має використовуватися виключно з метою перевірки походження відповідно до Регіональної конвенції пан-євро-середземноморських преференційних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 МКУ предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Пунктом 2 ч. 2 цієї норми передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України

Отже, приписами ст.33 Протоколу І Угоди та вимогами статті 345, 351 МК України, визначено законодавче право суб`єкта владних повноважень адміністративного розсуду при вчиненні дій чи прийнятті рішення. В даному випадку суд виходить із суті самого права, де держава через контролюючий (митний) орган переслідує законні цілі державної політики, в тому числі щодо сприяння торгівлі, безпеці і запобіганню шахрайству, а також збалансованому підходу до них.

Крім того, стаття 32 Протоколу 1 визначає, що метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що оскільки експортером не підтверджено преференційне походження товару, вказаного у сертифікаті відповідно до Угоди, то відповідно товар не може вважатися таким, що походить з Європейського Союзу та не підлягає митному оформленню із застосуванням преференційної ставки ввізного мита.

У даному випадку формальна наявність сертифікату походження товару, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для отримання спірних преференцій. Діючи добросовісно та застосовуючи пільгові тарифи, позивач мав безсумнівно переконатися, що поставлений ним товар дійсно є товаром відповідного походження згідно з положеннями вищезазначеної Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідного сертифікату.

У спірних правовідносинах обов`язок з декларування, визначення і сплати мита та податку має саме позивач, а тому саме він, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

Отже, оскільки відомості про опис товару, країну походження, код преференції та відомості про нарахування митних платежів заповнюються у митній декларації декларантом самостійно, то з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення саме декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність таких відомостей.

Враховуючи вищезазначене, так як позивачем самостійно у митній декларації зазначено код пільги « 410» (звільнення від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України), водночас, сертифікатом з перевезення товару EUR.1, країна походження товару не підтверджена, як наслідок, суд вважає, що позивач не має права на застосування преференційного режиму і повинен при митному оформленні сплатити митні платежі у повному обсязі.

Отже, Закарпатською митницею правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення про донарахування ФОП ОСОБА_1 грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита і податку на додану вартість.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Іванчулинець Д.В. у відпустці з 22 червня 2026 року по 03 липня 2026 року (включно), рішення в повному обсязі складено та підписано 06 липня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець