Ухвала суду № 137965593, 06.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2026 року Справа №160/33704/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо виконання судового рішення в адміністративній справі №160/33704/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/33704/24, яке набрало законної сили 17.06.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 з обмеженням встановленої індексації з 01.03.2023 у розмірі 436,89 грн замість визначення граничної суми нарахування індексації пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести належний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

16.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення від 15.04.2025 у справі №160/33704/24, у якій позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести належний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні та подати до суду у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення по справі №160/11581/22 з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/33704/24 задоволено частково, встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/33704/24.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/33704/24 у місячний строк з моменту отримання цієї ухвали. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

09.04.2026 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів. Вказує, що відповідач ігнорує вимоги суду, не провів коригування складових пенсії, а фактично продублював попередній протиправний розрахунок від 27.02.2026.

14.04.2026 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення.

У поданому звіті відповідач зазначає, що на виконання рішення проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні. Борг за період з 01.03.2024 по 28.02.2025 у сумі 5242,68 грн включено відомості на виплату пенсії у квітні 2026 року. Розмір пенсії у березні 2026 року становить 15677,50 грн. Зазначає, що фактичне у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Залишок доплати на виконання рішення становить 5242,68 грн та обліковується в «Реєстрі судових рішень», виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Невиконання судового рішення пенсійним органом в частині невиплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відповідач просить прийняти та затвердити звіт, звільнити керівника від сплати штрафу.

15.04.2026 позивачем подано до суду заяву, у якій зазначає, що з поданим відповідачем звітом не погоджується. Вказує, що відповідачем проведено перерахунок у березні 2024 року, у березні 2025 року та у грудні 2025 року, останній раз у березні 2026 року, і кожен раз розрахований загальний розмір пенсії було зменшено на 436,89 грн, які у відповідних протоколах визначались як обмеження індексації з 01.03.2023 року. Зауважує, що рішення до цього часу так і не виконано відповідачем.

28.04.2026 представником позивача подано до суду заперечення, у яких зазначає, що йому надійшли кошти в сумі 5242,68 грн, вважає, що такі дії не є виконанням рішення, рішенням не стягувались кошти з відповідача, вважає за необхідне накласти на відповідача штраф.

29.04.2026 представником позивача подано до суду клопотання про долучення доказів, зазначає, зменшення загального розміру пенсії позивача відбувається виключно за рахунок введення в алгоритм розрахунку штучного показника «обмеження індексації з 01.03.2023», якщо буде прибрано цей показник саме починаючи з 01.03.2023 де він був введений вперше, розрахунки набудуть правильного вигляду.

Суд зазначає, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, сторонами у письмовому вигляді подані відповідні пояснення з приводу заявленого питання, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення та розгляду питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні.

Розглянувши питання про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Згідно ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною другою цієї статті визначено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина третя статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 4 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 5 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно із ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (абзац перший частини першої цієї статті).

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої цієї статті).

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята цієї статті).

21.11.2024 Верховною Радою України прийнято Закон України №9462 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль», а саме: якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або взагалі звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у боржника суб`єкта владних повноважень та вжиття керівником боржника всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які на переконання суду на момент розгляду звіту є достатніми та вичерпними.

Належить зауважити, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, котрий він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту чи невиконання рішення суду.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт свідчить про вжиття ним заходів з метою виконання рішення, однак з наданого звіту та поданих доказів неможливо встановити виконання рішення у повному обсязі.

Так, судовим рішенням встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачу здійснено перерахунок, що підтверджується протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсій від 28.02.2024, з якого відомо, що страховий стаж позивача складає 44 роки 2 місяці 23 дні, складові пенсійної виплати:

- розмір пенсії за віком 12705,55 грн;

- доплата за понаднормовий стаж 212,49 грн;

- обмеження в індексації з 01.03.2023 «-» 436,89 грн;

- розмір пенсії з надбавками 12481,15 грн.

До матеріалів справи долучені розрахунки пенсії від 27.02.2026 (вид перерахунку індексація заробітку (масовий) та від 20.03.2026 (вид перерахунку макетна обробка, підстава коригування складових) з аналогічними показниками:

- розмір пенсії за віком 15880,84 грн;

- доплата за понаднормовий стаж 233,55 грн;

- обмеження в індексації з 01.03.2023 «-» 436,89 грн;

- розмір пенсії з надбавками 15677,50 грн.

Враховуючи зазначене, суд робить висновок про відмову у прийняті поданого звіту та необхідність надання відповідачу нового строку для подання звіту, у якому належить зазначити вжиті заходи задля виконання судового рішення з наданням підтверджуючих доказів, зокрема, розрахунків/протоколів/розпоряджень, які свідчать про проведення перерахунку на виконання судового рішення, та письмових пояснень.

Суд зазначає, що на момент розгляду звіту відповідачем надані докази щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі, у зв`язку з чим не вбачає підстав для накладення штрафу на керівника.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, поданий на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/33704/24.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №160/33704/24, який становить 30 (тридцять) днів, з дати отримання копії цієї ухвали.

Зобов`язати Головне управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати: докази перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 (протоколи/розпорядження) на виконання рішення у справі №160/33704/21; пояснення щодо нарахованої позивачеві суми у розмірі 5242,68 грн; пояснення щодо нарахованої на виконання рішення суду індексації із зазначенням її розрахунку; розрахунок виплаченої суми пенсії з 01.03.2024, пенсії, що підлягала виплаті 3 01.03.2024 з урахуванням рішення у справі №160/33704/24 та різниці.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський