Рішення № 137965477, 06.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 рокуСправа №640/12671/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний край" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідний край» з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06.03.2019 № 0195121207;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 01.04.2019 № 107713-17;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 01.04.2019 № 107713-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулася не з його вини, а внаслідок злочинного (рейдерського) захоплення товариства, у результаті якого відомості про позивача було незаконно виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а взаємодію товариства з інформаційними системами податкових органів заблоковано, що позбавило позивача технічної можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні. З огляду на це позивач вважає застосування до нього штрафних санкцій за відсутності вини протиправним. Оскаржувані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу позивач вважає протиправними, оскільки податковий борг у нього не виник: грошове зобов`язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не набуло статусу узгодженого, а сам позивач має переплати, а не заборгованість перед бюджетом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX справа № 640/12671/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, ухвалою якого справу прийнято до провадження.

У зв`язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України та її територіальних органів судом здійснено заміну первісного відповідача Головного управління ДФС у м.Києві його правонаступником Головним управлінням ДПС у м.Києві.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Відповідач зазначає, що камеральною перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, у зв`язку з чим на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2019 № 0195121207 про застосування штрафу в розмірі 55649,03 грн. Відповідач вказує, що позивачем не надано доказів дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених у встановленому законодавством порядку, які б спростовували висновки акта перевірки. Податкову вимогу форми «Ю» від 01.04.2019 № 107713-17 винесено, за твердженням відповідача, на підставі наявності податкового боргу станом на 31.03.2019 у сумі 49497,94 грн відповідно до статті 59 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною 5 статті 262 цього Кодексу суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідний край» (код ЄДРПОУ 32378885) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку як платник податку на додану вартість.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку товариства з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої 05.02.2019 складено акт № 496/26-15-12-07/32378885. Актом перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування за 20172018 роки.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві 06.03.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0195121207, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 55 649,03 грн.

Судом з позовної заяви встановлено, що наприкінці липня 2018 року стосовно ТОВ «Рідний край» вчинено злочинне захоплення майна, внаслідок якого з володіння товариства вибуло сім об`єктів нерухомого майна, а невідомими особами вчинено дії, спрямовані на виключення відомостей про товариство з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. 19.07.2018 легітимного директора товариства Мороза Олега Володимировича незаконно замінено на іншу особу, а 20.07.2018 встановлено, що відомості про товариство за кодом ЄДРПОУ 32378885 у зазначеному реєстрі відсутні. У період з 19.07.2018 по 17.08.2018 відомості про товариство в Єдиному державному реєстрі були відсутні.

За фактом рейдерського захоплення підприємства внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100090008325 від 21.07.2018. Відомості про товариство в Єдиному державному реєстрі відновлено лише 17.08.2018 із застосуванням механізму звернення до комісії Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Відсутність ТОВ «Рідний край» в Єдиному державному реєстрі у період з 19.07.2018 по 17.08.2018 унеможливила здійснення підприємством обміну інформацією з податковими органами засобами телекомунікаційного зв`язку. За таких обставин товариство не мало технічної можливості своєчасно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ним податкові накладні № 1 від 01.07.2018, № 2 від 02.07.2018, № 3 від 02.07.2018, № 4 від 03.07.2018, № 5 від 18.07.2018, № 6 від 18.07.2018 та № 7 від 30.07.2018 на загальну суму 291 320,36 грн, попри вжиті ним заходи щодо їх реєстрації.

Позивач неодноразово письмово звертався до податкових органів різних рівнів з проханням забезпечити технічну можливість реєстрації податкових накладних та подання податкової звітності. Лише 21.08.2018 інформаційний обмін з державними реєстрами було тимчасово відновлено, і позивач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних накопичені податкові накладні № 1 № 7.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0195121207 від 06.03.2019 позивач отримав 02.04.2019 та у встановлений строк розпочав процедуру його адміністративного оскарження, звернувшись зі скаргою № 39 від 08.04.2019 до ДФС України. Рішеннями ДФС України № 25679/6/99-99-11-06-01-25 від 10.06.2019 та № 25831/6/99-99-11-06-01-25 від 05.06.2019 у задоволенні скарги відмовлено.

22.04.2019 позивач отримав податкову вимогу форми «Ю» № 107713-17 від 01.04.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу № 107713-17 від 01.04.2019.

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена у встановлений цим пунктом строк. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у визначених цим пунктом розмірах, що диференціюються залежно від кількості днів прострочення реєстрації.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Разом з тим, вирішуючи спір щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 111.2 статті 111 ПК України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом; фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Аналіз наведених норм у їх взаємозв`язку дає підстави для висновку, що застосування до платника податку відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних можливе лише за наявності його вини, тобто за умови, що порушення строку реєстрації сталося внаслідок протиправної поведінки самого платника, а не з причин, що не залежали від його волі.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який розцінює податкові правопорушення, за які передбачено санкції каральної спрямованості, як різновид кримінального обвинувачення у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною другою якої закріплено принцип презумпції невинуватості (рішення у справі «Компанія «Вестбергатаксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції»).

Аналогічна правова позиція щодо можливості застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної лише за наявності його вини викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17.

Судом встановлено, що несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зумовлена не протиправною поведінкою самого платника, а протиправними діями невстановлених осіб щодо рейдерського захоплення підприємства та незаконного виключення відомостей про товариство з Єдиного державного реєстру, внаслідок чого у період з 19.07.2018 по 17.08.2018 позивач був позбавлений технічної можливості здійснювати обмін інформацією з податковими органами та реєструвати податкові накладні засобами електронного зв`язку. Позивач вчинив усі залежні від нього дії для реєстрації податкових накладних та зареєстрував їх у найкоротший строк після відновлення технічної можливості такої реєстрації 21.08.2018.

За таких обставин вина позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних відсутня, що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 ПК України. Відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06.03.2019 № 0195121207 є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на ненадання позивачем доказів дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених у встановленому порядку, суд відхиляє, оскільки висновок про відсутність вини платника у несвоєчасній реєстрації податкових накладних не залежить від засвідчення форс-мажорних обставин у спеціальному порядку. Об`єктивна неможливість реєстрації податкових накладних, спричинена рейдерським захопленням підприємства та виключенням відомостей про нього з Єдиного державного реєстру, сама по собі виключає вину платника незалежно від такого засвідчення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Таким чином, єдиною підставою для надсилання податкової вимоги є наявність у платника податків податкового боргу.

За приписами пункту 56.15 статті 56 та пункту 57.3 статті 57 ПК України грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженим протягом усього часу процедури його адміністративного, а в подальшому судового оскарження.

Судом встановлено, що позивач у встановлений строк розпочав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.03.2019 № 0195121207, звернувшись зі скаргою до ДФС України, а отже, визначене цим рішенням грошове зобов`язання статусу узгодженого не набуло. За таких обставин податковий борг у позивача не виник, у зв`язку з чим правові підстави для надсилання йому податкової вимоги форми «Ю» від 01.04.2019 № 107713-17 були відсутні. Відповідно, вказана податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 та пункту 89.1 статті 89 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків активи платника, який має податковий борг, передаються у податкову заставу; право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу.

Оскільки податковий борг у позивача не виник з наведених вище підстав, право податкової застави також не виникло, а тому рішення Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 01.04.2019 № 107713-17 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень правомірності оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу належними та допустимими доказами не довів.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на задоволення позову судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 3842,00 грн, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний край» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06.03.2019 № 0195121207.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві форми «Ю» від 01.04.2019 № 107713-17.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 01.04.2019 № 107713-17.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний край» (02152, м. Київ, вул. Івана Миколайчука, буд. 3/1, кв. 39, код ЄДРПОУ 32378885) судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова