Рішення № 137964963, 03.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4025/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради (далі Департамент, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у виділенні грошової допомоги на лікування та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу на лікування.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що будучи особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, звернувся до Департаменту з питань соціальної політики Луцької міської ради із заявою про виділення грошової допомоги на лікування. Однак, листом №42-27/3704/2026 від 06.03.2026 Департамент з питань ветеранської політики Луцької міської ради повідомив, що фінансування даного виду допомоги здійснюється з бюджету громади відповідно до Комплексної програми підтримки ветеранів / ветеранок війни та членів їх сімей на 2024 - 2028 роки.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки вважає, що має право користуватися пільгами, які встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Стверджує, що він повному обсязі відповідає вимогам норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також вимогам Порядку виплати грошової компенсації вартості відпочинку ветеранів/ветеранок та членів їх сімей, затвердженої рішенням Луцької міської ради від 24.12.2019 №68/62, та має право отримати грошову компенсацію відпочинку для ветеранів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник Департаменту проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечила. Вказала, що 02.03.2026 позивач звернувся до Департаменту із заявою про виплату грошової допомоги з бюджету громади на лікування і проведення оперативного втручання, до якої надано виписку з медичної карти стаціонарного хворого, медичне направлення на оперативне втручання (катаракта).

Вказує, що рішенням Луцької міської ради від 24.12.2019 №68/62 затверджено Комплексну програму підтримки ветеранів / ветеранок війни та членів їх сімей на 2024-2028 роки, одним із заходів якої є надання допомоги на лікування або для вирішення соціально-побутових питань, в порядку та на умовах, визначених відповідним рішенням виконкому. Відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.01.2026 №33-1 для розгляду та вирішення питань надання грошової допомоги на лікування або для вирішення соціально-побутових питань створена комісія з питань надання грошової допомоги ветеранам / ветеранкам війни та членам їх сімей (далі - комісія) та затверджено Положення про комісію з питань надання грошової допомоги ветеранам / ветеранкам війни та членам їх сімей (далі - Положення), яка за розглядом звернення ухвалює рішення про надання допомоги або відмову в її наданні. При розгляді заяв на засіданнях комісії її члени вивчають питання наявних діагнозів, тривалості захворювань, призначеного лікування, можливості участі заявників в Програмі «Доступні ліки». Дана Програма впроваджена саме для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та завдяки ній люди з хронічними захворюваннями мають змогу отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою.

Відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 №1303 затверджено перелік груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах. До такого переліку включені також учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, постраждалі учасники Революції Гідності та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу їх сім`ї). Однак, за результатами розгляду поданих позивачем документів, беручи до уваги наявні у нього діагнози та призначене лікування, а також можливість забезпечення окремими ліками через Програму «Доступні ліки», комісією прийнято рішення про відмову в наданні грошової допомоги. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 у відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026, яким головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №140/4025/26 було визначено суддю Лозовського О.А., справу прийнято до провадження.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 від 04.08.2022 (а. с.14)

02.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради із заявою про надання грошової допомоги з бюджету громади на лікування і проведення оперативного втручання

Листом №42-27/3704/2026 від 06.03.2026 Департамент повідомив позивача, що рішенням, яке оформлене протоколом №2 від 04.03.2026 позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги у зв`язку з обмеженням фінансування міських цільових програм в поточному році, оскільки кошти з бюджету громади першочергово спрямовуються на підтримку Збройних Сил України (а. с. 7, 23-24)

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової компенсації відпочинку протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, зокрема осіб з інвалідністю внаслідок війни, та гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України №3551-XII від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551).

Статтею 13 Закону №3551 передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації; позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами; позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергова госпіталізація; медична допомога в закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, особам, визначеним пунктами 7, 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, без оплати такої допомоги з боку її отримувача та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Згідно статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеві органи влади наділені повноваженнями затверджувати місцеві цільові програми, в рамках яких передбачати санаторно-курортне лікування осіб з інвалідністю, ветеранів війни та інших категорій осіб, за кошти місцевих бюджетів.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради (стаття 52 Закону №280/97-ВР).

З метою реалізації державної ветеранської політики в частині підтримки ветеранів/ ветеранок та членів їх сімей, покращення їх умов життя, сприяння їх фізичному відновленню та оздоровленню, рішенням Луцької міської ради від 24.12.2019 №68/62 затверджено Комплексну програму соціальної підтримки ветеранів війни та членів їх сімей, якою, серед іншого, передбачено видатки на забезпечення відпочинком ветеранів/ветеранок війни та членів їх сімей, в тому числі шляхом виплати грошової компенсації.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.01.2026 №33-1 для розгляду та вирішення питань надання грошової допомоги на лікування або для вирішення соціально-побутових питань створена комісія з питань надання грошової допомоги ветеранам / ветеранкам війни та членам їх сімей (далі - комісія) та затверджено Положення про комісію з питань надання грошової допомоги ветеранам / ветеранкам війни та членам їх сімей (далі - Положення).

Згідно з пунктом 1.3. Положення комісія створюється з числа працівників виконавчих органів міської ради, також до складу комісії можуть входити представники громадських організацій. Склад комісії затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

Відповідно до затвердженого рішенням виконкому від 21.01.2026 №33-1 складу комісії до нього входять, зокрема, посадові особи управління охорони здоров`я, лікарі.

Комісія за розглядом звернення ухвалює рішення про надання допомоги або відмову в її наданні.

При розгляді заяв на засіданнях комісії її члени вивчають питання наявних діагнозів, тривалості захворювань, призначеного лікування, можливості участі заявників в Програмі «Доступні ліки», яка впроваджена саме для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та завдяки ній люди з хронічними захворюваннями мають змогу отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 №1303 затверджено перелік груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах. До такого переліку включені також учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, постраждалі учасники Революції Гідності та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» (незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу їх сім`ї).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» передбачено, що заклади охорони здоров`я державної та комунальної форми власності, що частково або повністю фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також місцеві державні адміністрації (військові адміністрації) та їх структурні підрозділи здійснюють закупівлі лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні або на які видано дозвіл на паралельний імпорт лікарського засобу та включені до Національного переліку основних лікарських засобів.

З наведеного слідує, що на місцевому рівні установлено порядок використання коштів, передбачених бюджетом Луцької міської територіальної громади для забезпечення відпочинком ветеранів/ветеранок війни та членів їх сімей шляхом виплати таким особам грошової допомоги на лікування.

За обставин цієї справи, ОСОБА_1 , який зареєстрований у місті Луцьку, 02.03.2026 звернувся до Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради із заявою про виплату грошової допомоги на лікування.

Однак, відповідач відмовив у задоволенні даної заяви, мотивуючи це тим, що обмеженням фінансування міських цільових програм в поточному році, оскільки кошти з бюджету громади першочергово спрямовуються на підтримку Збройних Сил України.

Загальноприйнятним є принцип тлумачення закону на користь особи, що є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.

Цей принцип також відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини».

Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

Такий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 10.01.2024 по справі №240/4894/23.

У спорах, пов`язаних із захистом соціальних прав осіб, Велика Палата Верховного Суду послідовно застосовує принцип найбільшого сприяння особи, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20.

Європейський суд з прав людини у п. 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Суд зазначає, що метою діяльності Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради є забезпечення реалізації державної ветеранської політики з питань соціального захисту ветеранів/ветеранок та членів їх сімей, зокрема забезпечення психологічною реабілітацією, санаторно-курортним лікуванням, соціальною та професійною адаптацією, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці (пункт 3.2.2 Положення про департамент з питань ветеранської політики Луцької міської ради).

Отже, своєю діяльністю Департамент повинен сприяти громадянам, які згідно із законодавством мають право на пільги, компенсації, допомоги та інші заходи соціальної підтримки.

Суд зазначає, що право ветеранів війни та осіб з інвалідністю внаслідок війни на соціальний захист гарантується державою, однак конкретні види соціальної підтримки, які здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, надаються у порядку та на умовах, визначених відповідними місцевими програмами та нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування.

Не є спірним, що одним із заходів Комплексної програми підтримки ветеранів/ветеранок війни та членів їх сімей на 2024-2028 роки, яка затверджена рішенням Луцької міської ради від 24.12.2019 №68/62, є надання допомоги на лікування або для вирішення соціально-побутових питань, в порядку та на умовах, визначених відповідним рішенням виконкому.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання грошової допомоги на лікування. Подані ним документи були розглянуті комісією з питань надання грошової допомоги ветеранам/ветеранкам війни та членам їх сімей Луцької міської територіальної громади, яка за результатами розгляду прийняла рішення про відмову у наданні такої допомоги.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до Положення про комісію з питань надання грошової допомоги ветеранам/ветеранкам війни та членам їх сімей, саме цей колегіальний орган уповноважений розглядати подані заяви, оцінювати надані документи та вирішувати питання щодо надання або відмови у наданні грошової допомоги.

При цьому, рішення комісії приймається з урахуванням усіх обставин конкретного звернення, у тому числі характеру захворювання, поданих медичних документів, необхідності лікування та інших обставин, що мають значення для вирішення відповідного питання.

Зі змісту протоколу засідання комісії вбачається, що під час розгляду заяв позивача та інших заявників членами комісії враховувалися подані медичні документи, наявні захворювання, призначене лікування, а також можливість забезпечення окремими лікарськими засобами в межах державних програм.

Крім того, комісією враховано, що фінансування відповідної міської програми у 2026 році здійснюється в умовах обмеженого бюджетного ресурсу.

Доводи позивача про те, що сам факт наявності статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та проходження лікування є достатньою підставою для обов`язкового надання грошової допомоги, суд вважає необґрунтованими.

Зокрема, законодавство не встановлює безумовного права кожної особи зазначеної категорії на отримання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету. Її надання здійснюється в межах відповідної місцевої програми після розгляду заяви та оцінки всіх обставин уповноваженою комісією.

При цьому суд, здійснюючи перевірку рішень суб`єктів владних повноважень, не підміняє собою орган, якому законом або відповідними нормативними актами надано повноваження щодо вирішення певного питання по суті. Завдання суду полягає у перевірці того, чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, а також чи є воно обґрунтованим і не свавільним.

Під час розгляду справи позивачем не доведено, що комісія діяла поза межами наданих їй повноважень, порушила встановлену процедуру розгляду заяви, не дослідила подані документи або врахувала обставини, які не повинні були братися до уваги.

На думку суду, відповідачем наведено належні мотиви прийняття рішення про відмову у надання грошової допомоги на лікування, а суд не встановив обставин, які б свідчили про його необґрунтованість або невідповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сама по собі незгода позивача з результатом розгляду заяви не свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати позицію суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує її обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено протиправності дій відповідача при відмові у наданні грошової допомоги на лікування.

За таких обставин, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущення з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури прийняття спірного рішення, оскільки відповідно до вимог місцевих нормативно-правових актів саме до компетенції комісії належить вирішення питання про призначення грошової допомоги на лікування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту з питань ветеранської політики Луцької міської ради (вулиця Сергія Тимошенка, 2, місто Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 45736155) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський