Постанова № 137964466, 29.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/4566/26

Провадження №3/751/1170/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Стрижак В.П.

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -

В с т а н о в и в :

22.04.2026 о 21 год 53 хв у м. Чернігові по вул. Тероборони, 28, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Дніпро МТ10-36, нз НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та заперечив факт перебування у стані наркотичного сп`яніння. Пояснив, що 22.04.2026 керував мотоциклом, коли його було зупинено працівниками поліції. На його думку, зупинка транспортного засобу була здійснена некоректно, оскільки один із поліцейських фактично повис у нього на руках, у зв`язку з чим він зазнав значного стресу. Зазначив, що саме стресовим станом, а не перебуванням у стані наркотичного сп`яніння, можна пояснити його поведінку під час спілкування з працівниками поліції. При цьому вказав, що поліцейські повідомляли про наявність у нього тремтіння рук та блідого кольору обличчя, однак, за його словами, зіниці очей не перевіряли. Також пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а лише запропонував провести його на місці зупинки транспортного засобу. На це працівники поліції відповіли, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно в медичному закладі. За словами ОСОБА_1 , наслідків відмови від проходження такого огляду він не зрозумів, у зв`язку з чим вважає некоректним твердження про те, що він відмовився від проходження огляду. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що у 2025 році відносно нього вже складався протокол про адміністративне правопорушення, і тоді він погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , допитавши поліцейського, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, частина 2 статті 266 КУпАП визначає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення;

- рапортом інспектора взводу № 1 роти № 3 БУПП в Чернігівській області ДПП, відповідно якого зазначено причину зупинки транспортного засобу;

- направленням на медичний огляд водія, у якому зазначені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук;

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, що містяться на доданому до протоколу оптичному диску, відповідно до якого 22.04.2026 о 21 год 52 хв працівники поліції здійснювали переслідування мотоцикла, водій якого не реагував на вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою увімкнених проблискових маячків. О 21 год 57 хв водія було зупинено у пішому порядку. На запитання працівників поліції щодо причин невиконання вимоги про зупинку ОСОБА_1 пояснив, що був у мотошоломі та не почув відповідних сигналів. Після перевірки документів працівник поліції запитав водія, чи вживав він алкогольні напої або наркотичні речовини, на що останній відповів, що не вживав. О 22 год 03 хв працівник поліції перевірив реакцію зіниць очей водія на світло, підсвітивши їх ліхтариком, а також перевірив наявність тремтіння пальців рук. О 22 год 05 хв працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: блідий вираз обличчя, тремтіння пальців рук та розширені зіниці очей, які не реагують на світло, після чого запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Спочатку ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд. О 22 год 15 хв працівник поліції роз`яснив йому порядок проходження огляду у зв`язку з наявністю ознак наркотичного сп`яніння. Однак о 22 год 25 хв ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, після чого працівник поліції повторно роз`яснив йому права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, а також правові наслідки відмови від проходження огляду. О 22 год 53 хв працівник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення та ознайомив із його змістом ОСОБА_1 , а о 23 год 18 хв повідомив останнього про відсторонення від керування транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_2 поліцейський 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області, в судовому засіданні показав, що 22.04.2026 по вул. Вячеслава Чорновола був зупинений транспортний засіб. Після встановлення особи, водій не реагував на спец сигнали (проблискові маячки). У зв`язку з цим працівники поліції здійснили його переслідування у пішому порядку, після чого заблокували подальший рух мотоцикла, внаслідок чого водій зупинився. Після зупинки транспортного засобу під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагували на світло. У зв`язку з наявністю зазначених ознак водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі та видано відповідне направлення. Щодо роз`яснення водію його процесуальних прав свідок пояснив, що через значний проміжок часу, який минув з моменту події, достеменно не пам`ятає всіх обставин оформлення адміністративних матеріалів, однак не виключає, що права були роз`яснені у встановленому законом порядку.

Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що він не мав ознак наркотичного сп`яніння, є непереконливими.

Згідно з вимогами розділу І п.п. 3, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У розділі ІІ п. 12 даної Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно відеозапису, поліцейський при спілкуванні з водієм повідомив та перевірив наявні в останнього ознаки наркотичного сп`яніння. Крім того, всі ці ознаки відображені не тільки в протоколі про адміністративне правопорушення, а і в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Також, саме відмова від проходження огляду водія міститься на відеозаписі та є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП, що настає в цьому випадку, саме за відмову водія у проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, що знайшло своє підтвердження у не спростованих відомостях протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього доказах та інших відомостях, наявних у матеріалах справи. При цьому, відмова від проведення огляду може надаватись водієм у вербальній або не вербальній формах, а також шляхом вчинення дій, які надають об`єктивних підстав сторонньому спостерігачу сприймати дії особи, як відмову від проведення огляду.

З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 поліцейським повідомлено про наслідки відмови від проходження огляду, роз`яснені права та обов`язки.

Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою особою. Докази сторони обвинувачення жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ПДР водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння до складання протоколу про адміністративне правопорушення, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду.

Отже, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Стосовно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №268 від 22.04.2026, результатів токсикологічних досліджень, відповідно до яких ОСОБА_1 22.04.2026 здав біологічне середовище, і за результатами досліджень «Тверезий, ознак сп`яніння не виявлено», суд уважає дані докази неналежними, оскільки даний результат було отримано ОСОБА_1 на підставі його самозвернення, без присутності працівників поліції, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст. 266 КУпАП.

Крім того, проходження водієм огляду на стан наркотичного сп`яніння самостійно без присутності поліцейських не спростовує того факту, що він керував транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився пройти огляд на вимогу поліцейського, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

На виконання приписів статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.

За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також слід зазначити, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, якою передбачено єдиний вид стягнення, а саме - накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що позбавляє суд можливості застосовувати більш м`яке стягнення, ніж визначено санкцією цієї статті.

У розпорядження суду не надано відомостей про те, що керування транспортним засобом було пов`язано із реалізацією прав військовослужбовця, зокрема, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом виконуючи службове завдання або повертаючись із екстреного виклику на службу, а отже, правових підстав для звільнення від сплати судового збору в межах даної справи суд не знаходить.

Отже, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючи ст.ст. 1, 9, 23, 33-35, ч. 1 ст. 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Повний текст постанови суду складено 02.07.2026.

Суддя: Н.В. Маслюк