Ухвала суду № 137963895, 01.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1952/25

Провадження № 1-кп/591/61/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 111 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч.2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 111 та ч.1 ст. 263 КК України,

та установив:

На розгляді Зарічного районного суду м. Суми перебуває вказане кримінальне провадження, у якому триває судовий розгляд.

23.06.2026 до суду від прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_13 надійшли клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Прокурор мотивував подані клопотання тим, що ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 травня 2026 р. у цій справі продовжено щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 02.07.2026 без визначення розміру застави.

Прокурор зазначає, що необхідність продовження строку дії тримання під вартою обумовлена тим, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підозри підтверджується доказами, які вже досліджувались судом при обранні їм запобіжного заходу, а встановлені під час досудового розслідування та судового провадження ризики, визначені пп.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України (можливість обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення), не зменшилися та продовжують існувати. На думку сторони обвинувачення запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2 КК України, за наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України застосовується запобіжний захід тримання під вартою, безальтернативно.

Прокурор в судовому засіданні подані клопотання підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен окремо, заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність їх вини, фальшування доказів, тривалий строк перебування обвинувачених під вартою, а також на незадовільний стан здоров`я останніх. Захисники вважають, що наразі відсутні ризики, які б зумовлювали необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо їх підзахисних.

Оцінка та мотиви Суду

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22024200000000160, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ухвали Зарічного районного суду м. Суми на стадії судового провадження про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування "обґрунтована підозра", який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання продовження запобіжного заходу.

При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, за найвищим стандартом доказування "поза розумним сумнівом" у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що висунуте ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачення є необґрунтованим та спростовується матеріалами кримінального провадження, то суд зазначає, що питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діях особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості, а також вірності кваліфікації дій обвинуваченого суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Прокурор у поданих клопотаннях зазначив, що наразі продовжують існувати встановлені під час досудового розслідування ризики, а саме переховування ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від суду, незаконно впливати на свідків кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд погоджується із твердженням прокурора та вважає, що на даний час ризик переховування ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від суду, ризик незаконно впливати на свідків кримінального провадження, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є актуальними та достатньо високими.

Злочини, передбачені ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , є особливо тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Означене покарання в разі визнання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 винуватими повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинувачених переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі "Ilijkov v. Bulgaria" (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Крім цього, обвинувачені обізнані про місце проживання свідків кримінального провадження та їх близьких родичів, перебуваючи на свободі, матимуть можливість впливати на них.

Оскільки інкримінований обвинуваченим злочин спрямований проти національної безпеки України, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення. Останні мають стійкі проросійські погляди та зважаючи на той факт, що рф продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, тривають бойові дії в тому числі поблизу міста Суми та на частині території Сумської області, по всій території України діє воєнний стан. Існує ризик, що обвинувачені можуть продовжити здійснювати дії направлені на шкоду Національній безпеці України. Крім того, необхідно врахувати, що злочинна діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 була припинена лише за втручання правоохоронних органів.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених стст. 109-114-2, за наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України застосовується запобіжний захід визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто тримання під вартою, безальтернативно.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою. Вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , про які вказує прокурор, є досить високою.

Рішення про продовження одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і спростовують припущення прокурора щодо можливих неправомірних та недобросовісних вчинків обвинуваченого.

Жодних об`єктивних даних, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою та даних, які свідчать про наявність обставин, що можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та в ході судового розгляду справи не встановлено.

Таким чином, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії тримання під вартою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , оскільки лише цей запобіжний захід зможе запобігти встановленим ризикам переховування від суду, незаконно впливати на свідків кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні суд не вбачає.

Керуючись ст. 7, 9, 177, 178, 181,193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

Постановила:

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 29 серпня 2026 року включно.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 29 серпня 2026 року включно.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 29 серпня 2026 року включно.

Встановити строк дії ухвали до 29 серпня 2026 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особами, що перебувають під вартою з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 03.07.2026 о 13.10 год.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3