Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36548/26-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В.,
при секретарі судових засідань Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Парковий-2» про забезпечення позову до його пред`явлення,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла заява Лісовець М.С. який діє в інтересах ТОВ «Парковий-2» про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом:
- заборонити відповідачу Громадській організації «Центр протидії корупції», ОСОБА_1 , Громадській організації «СЛІДСТВО.ІНФО» до вирішення справи по суті оприлюднювати та поширювати у будь-який спосіб у медіа та мережі Інтернет персональні дані ОСОБА_2 , відомості про його майновий стан, укладені ним правочини, суми та графіки здійснення інвестицій, а також адреси, технічні характеристики та реєстраційні номери придбаних об`єктів нерухомості, а також відомості щодо господарської та фінансової діяльності ТОВ «Парковий-2», що становлять його комерційну таємницю.
Предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду є наступні вимоги:
- Припинити дії відповідачів стосовно незаконного збирання, зберігання та обробки персональних даних фізичних осіб, з якими Заявником укладено господарські угоди.
- Заборонити відповідачам оприлюднювати, публікувати, демонструвати або поширювати у будь-який інший спосіб відомості, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію Заявника, зокрема щодо укладених господарських договорів.
- Заборонити відповідачам оприлюднювати, публікувати, демонструвати або поширювати у будь-який інший спосіб персональні дані фізичних осіб, з якими Заявником укладено господарські угоди, зокрема, саме відомості про факт укладення господарських договорів, суми та графіки здійснення інвестицій, а також адреси, технічні характеристики та реєстраційні номери придбаних об`єктів нерухомості.
Заява обґрунтовувалась тим, що 24 червня 2026 року будівельною компанією СТРОЙ СІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ, до структури якої входить Заявник, за допомогою електронної пошти було отримано запит, підписаний від імені «журналістки Центру Протидії Корупції ОСОБА_1 ». У вказаному запиті запропоновано надати відеокоментар для спільного сюжету редакцій ГО «ЦПК» та «Слідство.Інфо» у строк з 24 червня 2026 року по 7 липня 2026 року та було зазначено ряд питань щодо фізичних осіб. Зокрема, ряд запитань стосувалися фізичної особи - ОСОБА_2 .
Причини запиту були сформульовані ОСОБА_1 у вступній його частині та містили наступну інформацію: «"Центр протидії корупції" у співпраці з незалежною українською агенцією журналістських розслідувань "Слідство.Інфо" готує сюжет, у якому, зокрема, буде висвітлюватися інформація щодо набуття рідним братом директора ДБР ОСОБА_2 143 об`єктів нерухомості за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . А також 40% житлового багатоквартирного будинку в Харкові.»
Із зазначеного вбачається, що, найближчим часом має вийти «сюжет» про те, що зазначеною фізичною особою набуто у власність 143 об`єкта нерухомості за конкретною адресою та з конкретною вартістю, за яку нібито було придбано ці об`єкти.
В заяві зазначається, що інформація наведена в запиті є такою, що не відповідає дійсності, при цьому інша частина інформації, яка могла б розглядатися як така, що відповідає дійсності містить персональні дані фізичної особи та комерційну таємницю Заявника, а тому не підлягає збиранню та розголошенню.
Заявник зазначає, що отримав запит керівника СТРОЙ СІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ з проханням надати відповідну інформацію. Це було зроблено з огляду на те, що господарські договори с фізичним особами укладаються в компанії від імені Заявника.
Заявник, в свою чергу, в порядку ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» звернувся до зазначеної в запиті фізичної особи для отримання згоди на розголошення персональних даних, в частині запиту, що стосується інтересів цієї фізичної особи. Проте такої згоди надано не було
Заявник посилається на частину другу статті 21 Закону України «Про інформацію», в якій зазначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Також заява містить запит, підписаний ОСОБА_1 який містить певні персональні дані фізичної особи, а також містить питання які спрямовані на додаткове збирання персональних даних та комерційної таємниці Заявника. Ці відомості є предметом захисту відповідно до внутрішніх документів Заявника та вимог чинного законодавства, як такі, що належать до конфіденційних.
Заявник наголошує на тому, що відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини
Аналогічні приписи містить стаття 11 Закону України «Про інформацію» Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Частина 1, 2 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» встановлює, що об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. При цьому обробкою персональних даних визнається будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Згідно ч.ч. 2, 5, 6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Також заявник наголошує на тому, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
В заяві зазначено, що наразі відсутня згода на поширення конфіденційної інформації, стосовно приватного життя фізичної особи, зазначеної в запиті, стосовно об`єктів нерухомості, що перебувають або перебували в її власності, а також щодо укладених цією особою господарських угод. Вказана фізична особа не надавала згоди на збирання, обробку та поширення такої інформації третіми особами. При цьому така фізична особа не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Отже збирання та розголошення такої інформації є протиправним та незаконним та суперечить положенням законодавства та режиму охорони відповідної інформації, встановленому внутрішніми документами Заявника.
Крім, того відомості, які запитує та збирає ОСОБА_1 містять не лише персональні дані але і дані, що становлять комерційну таємницю Заявника, режим охорони якої встановлено відповідно до наказу Заявника «Про встановлення режиму комерційної таємниці та конфіденційної інформації» (додається).
З огляду на це, Заявник вбачає всі підстави для звернення до суду за вжиттям заходів забезпечення позову до розгляду справи по суті.
Заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому унеможливить захист прав Заявника, адже після потрапляння в Інтернет конфіденційних даних, а саме персональних даних та інформації, що становить комерційну таємницю, такі дані неможливо буде «видалити» повністю
При цьому, необхідність вжиття заходів забезпечення позову також обумовлена тим, що зі змісту запиту на надання інформації вбачається, що автор запиту володіє явно викривленими відомостями щодо майна та корпоративних прав. Поширення конфіденційних персональних даних у сукупності з їх викривленням завдасть невідворотної шкоди правам Заявника, що повністю нівелює можливість ефективного захисту прав після виходу публікації. Також публікація інформації, що становить комерційну таємницю Заявника, призведе до її розповсюдження, втрати цінності такої інформації, та, як наслідок, значних майнових втрат у подальшому.
Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Частина десята статті 151 ЦПК України встановлює, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. З цього приводу слід зауважити, що заходи забезпечення позову, за якими звертаються заявник не є тотожнім предмету позову. Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та є необхідними лише на час розгляду справи по суті.
При цьому заявлений нижче захід забезпечення позову не вирішує спору по суті та не є тотожним задоволенню позовних вимог у розумінні частини десятої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки не встановлює остаточно факту порушення прав Заявника та не покладає на потенційних відповідачів безстрокового обов`язку, а лише тимчасово, до набрання законної сили рішенням суду у справі, зберігає існуючий стан речей з метою унеможливити втрату можливості ефективного захисту порушеного права, який матиме місце у разі оприлюднення відповідного матеріалу до вирішення спору.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою позову, суд приходить до висновку про доцільність задовольнити заяву про забезпечення позову, а саме вжити захід забезпечення позову, передбачений пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України, як достатній на даній стадії судового розгляду для забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Парковий-2» про забезпечення позову до його пред`явлення- задовольнити.
Заборонити відповідачу Громадській організації «Центр протидії корупції», ОСОБА_1 , Громадській організації «СЛІДСТВО.ІНФО» до вирішення справи по суті оприлюднювати та поширювати у будь-який спосіб у медіа та мережі Інтернет персональні дані ОСОБА_2 , відомості про його майновий стан, укладені ним правочини, суми та графіки здійснення інвестицій, а також адреси, технічні характеристики та реєстраційні номери придбаних об`єктів нерухомості, а також відомості щодо господарської та фінансової діяльності ТОВ «Парковий-2», що становлять його комерційну таємницю.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Суддя С. В. Вовк
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парковий-2»; адреса: 61068, Харківська обл., місто Харків, проспект Московський, будинок 118, код ЄДРПОУ 4068305.
Боржник: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_3 .
Боржник: Громадська організація «Центр протидії корупції»; адреса; 01010, м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, оф.905, код ЄДРПОУ 38238280.
Боржник: Громадська організація «СЛІДСТВО.ІНФО»; адреса: 04060, м. Київ, вул. Грекова, буд. 22-а, кв. 27, код ЄДРПОУ 39593820.
Судове рішення № 137962992, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 06.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/36548/26-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: