Постанова № 13796265, 31.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2011 року           10:35           № 2а-18355/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОЛГА"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0004962309/0 від 07.07.2009; № 0004962309/1 від 05.08.2010; №004962309/2 від 24.11.2010; № 0004972309/0 від 07.07.2010; № 0004972309/1 від 05.08.2010; №004972309/2 від 24.11.2010 повністю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача про завищення валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованими.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства. Представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову відмовити.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

22.06.2010 відповідачем була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «ОЛГА»(позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств за період з 01.04.2008 по 31.12.2009.

Результати перевірки оформлені Актом № 1473/23-09/30575865.

За наслідками перевірки було встановлено, що позивач за 4 квартал 2008 року завищив валові витрати на суму 1000000 грн.

Відповідачем встановлено, що зазначене завищення мало місце у зв’язку з укладанням позивачем договору від 01.09.2008 № 01/12 з ТОВ «Олга-торг»про надання послуг з маркетингових досліджень, пов’язаних з просуванням продукції замовника в торгівельних мережах м. Києва та Київської області, а саме щодо вивчення попиту на товар, аналіз динаміки попиту; дослідження кон’юнктури ринку; впровадження, розвиток та/або аналіз перспективних видів торгових операцій.

Вартість робіт за цим договором складає 1200000 грн., з урахуванням ПДВ.

Як зазначено в акті перевірки, на підтвердження виконання цього Договору сторонами складено акт виконаних робі № б/н від 30.12.08, де визначено найменування послуг: виконавцем здійснювався моніторинг споживчого попиту на товари замовника, що їх він реалізує на ринках України, щотижня засобами телефонного зв’язку надавалися замовнику рекомендації щодо управління запасами товарів, що постачаються замовником покупцям, та коригування їх обсягів відповідно до попиту споживачів цільового товарного рику, що його охоплює виконавець своєю господарською діяльністю; виконавець щодня телефоном подавав інформацію замовнику про продаж товарів, що постачаються замовником покупцям; виконавцем здійснювався моніторинг та аналіз товарообігу замовника, щодня телефоном подавалися замовнику рекомендації щодо його зростання.

Також в акті перевірки зазначено, що виконавцем виписано податкову накладну від 31.12.2008 № 196 на суму 1000000 грн., крім того ПДВ 200000 грн.

Таким чином, як зазначено в акті перевірки, позивач в порушення п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст.11,абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.8 ст.26, ст.27 Закону України «Про інформацію»відніс до складу валових витрат витрати з маркетингових послуг, що не підтверджені відповідними первинними документами, що призвело до завищення валових витрат на суму 1000000 грн.

Одночасно, під час перевірки було встановлено завищення податкового кредиту на 200000рн., яке сталося внаслідок включення до складу податкового кредиту за грудень 2008 року операції з придбання послуг, що не використовуються в господарській діяльності підприємства, у зв’язку з укладення та виконанням позивачем з ТОВ «Олга торг»договору від 01.09.2008 про надання маркетингових послуг.

Відповідно до виявлених під час проведення перевірки порушень податкового законодавства, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004962309/0 від 07.07.2010 та № 0004972309/0 від 07.07.2010.

Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу було донараховано податок на прибуток в сумі 250000 грн. та штрафні санкції в сумі 125000 грн., а також податку на додану вартість 200000 грн. і штрафні санкції в розмірі 100000 грн., відповідно.

За результатами оскарження позивачем вказаних повідомлень-рішень, відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0004962309/1 від 05.08.2010 та № 0004972309/0 від 05.08.2010, № 0004962309/2 від 24.11.2010 та № 0004972309/2 від 24.11.2010.

Проаналізувавши вказані вище обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Кількість та склад первинних документів визначають сторони на підставі діючого законодавства, укладаючи відповідний договір.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.2 цього Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п.2.5 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 2.7 цього Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п. 5.1 та п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зі змісту наведених вище норм вбачається, що підтвердження витрат первинними документами є обов’язковою умовою для нарахування податкового кредиту, а пов’язаність витрат суб’єкта господарювання з його господарською діяльністю –при визначенні суми валових витрат під час обрахунку податку на прибуток підприємств.

Як вбачається з акта перевірки, встановлені з боку позивача порушення, відповідач обґрунтував нормами з різних законодавчих актів –порушення порядку визначення податку на прибуток - положеннями із Закону України «Про податок на прибуток підприємств», а завищення суми податкового кредиту –положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на це, суд вважає, що висновки акта перевірки про завищення суми валових витрат та про завищення суми податкового кредиту є нормативно необґрунтованими.

Щодо висновків відповідача про непідтвердження здійснених позивачем витрат первинними документами та про незастосування отриманих послуг у господарській діяльності, то суд зазначає наступне.

Первинними документами, що підтверджують отримання позивачем послуг з маркетингового дослідження в даному випадку є договір №01/12 від 01.09.2008 про надання послуг, Акт приймання наданих послуг від 30.12.2008, податкова накладна від 31.12.2008, складена ТОВ «Олга торг», а також звіти про виконання договору –копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

З аналізу викладених в акті перевірки доводів відповідача судом встановлено, що висновок про не підтвердження витрат за договором про надання послуг від 01.09.2008 № 01/12 первинними фінансовими документами не ґрунтується на фактичних обставинах. Станом на час розгляду справи зазначений вище договір, що був укладений позивачем з ТОВ «Олга трейд», акт приймання наданих послуг від 30.12.2008 та податкова накладна від 31.12.2008 не визнані недійсними, у тому числі і податковим органом.

Одночасно, відповідачем не враховано, що згідно з абз.2 п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на це, оскаржувані позивачем рішення є необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі доводи позивача не були спростовані.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛГА" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва:

№0004962309/0 від 7 липня 2010 року ;

№0004962309/1 від 5 серпня 2010 року ;

№0004962309/2 від 24 листопада 2010 року;

№0004972309/0 від 7 липня 2010 року ;

№0004972309/1 від 5 серпня 2010 року ;

№0004972309/2 від 24 листопада 2010 року .

          Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛГА" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій