Ухвала суду № 137961435, 06.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

(про відкриття провадження у справі)

м. Хмельницький

"06" липня 2026 р. Справа № 924/676/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "САНТОРІНІ" м. Хмельницький

до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації м. москва

про стягнення 133050990грн завданих збитків, що еквівалентно 3023618,14 доларів США, 50000грн витрат на правничу допомогу, що еквівалентно 1113,08 доларів США та 130000грн витрат за послуги експерта, що еквівалентно 2894,03 доларів США

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства "САНТОРІНІ" м. Хмельницький до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації м. москва про стягнення 133050990грн завданих збитків, що еквівалентно 3023618,14 доларів США, 50000грн витрат на правничу допомогу, що еквівалентно 1113,08 доларів США та 130000грн витрат за послуги експерта, що еквівалентно 2894,03 доларів США.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.04.2026 підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації нанесено удар БПЛА по виробничому приміщенню за адресою м. Хмельницький, вул. Пілотська, 71А, власником якого є Приватне підприємство "САНТОРІНІ", у зв`язку з чим було завдано збитки на суму 133050990грн завданих збитків, що еквівалентно 3023618,14 доларів США.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004, держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.

Згідно ст. 7 зазначеної Конвенції, держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі №308/9708/19 щодо судового імунітету рф у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що рф, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства рф в Україні запитів щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням рф збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з рф.

У постановах від 18.05.2022 у справах у справах № 428/11673/19 та №760/17232/20-ц КЦС ВС розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.

Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд констатує, що звертаючись із позовом до російської федерації позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.

Також, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про застосування у даній справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на території України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх такими, що відповідають вимогам статей 162, 164 ГПК України, є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Враховуючи предмет та підстави позову, справа підлягає одноособовому розгляду в порядку загального позовного провадження.

За приписами ст.365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до ч.1 ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Листом №72/11-612/1-81401 від 13.10.2022 "Щодо припинення дії міжнародного договору" Міністерство закордонних справ України повідомило про розірвання дипломатичних відносин, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992 з 24.02.2022.

У зв`язку з широкомасштабною збройною агресією рф проти України має місце зупинення функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльності її дипломатичних установ на території України.

За зверненням Мін`юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з поштою росії та білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

12.01.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності", яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, №9, ст. 66), який набрав чинності 05.02.2023.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі №924/676/26 у порядку статті 367 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, у встановленому порядку повідомлення відповідача неможливо як шляхом застосування дипломатичних інституцій, так і органами поштового зв`язку.

Проте суд, незважаючи на всі обставини, наведені вище, повинен зі своєї сторони вжити всіх максимально можливих заходів задля дотримання вимог щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та його хід, та забезпечити об`єктивний розгляд справи.

З огляду на це, суд вважає за необхідне використати додаткові альтернативні засоби повідомлення відповідача, а саме - запропонувати позивачу здійснити переклад ухвали Господарського суду Хмельницької області про відкриття провадження у справі №924/676/26 на російську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, та здійснити подальше її поштове відправлення на адресу посольства російській федерації у країні за вибором позивача.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювати шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Керуючись ст.ст. 12, 20, 122, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №924/676/26.

2. Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

3. Призначити підготовче засідання у справі №924/676/26 на 14год. 30хв. "10" серпня 2026 року, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Хмельницької області за адресою: 29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

4. Запропонувати позивачу здійснити переклад ухвали Господарського суду Хмельницької області про відкриття провадження у справі №924/676/26 від 06.07.2026 на російську мову, з нотаріальним засвідченням його вірності, та здійснити поштове відправлення вказаної ухвали на адресу посольства російській федерації у країні за вибором позивача. Докази направлення та вручення документів надати суду.

5. Зобов`язати позивача надати суду для огляду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви.

6. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання письмових відзивів на позовну заяву і доказів, що підтверджують заперечення проти позову. Звернути увагу відповідачів на вимоги ст. 165 ГПК України щодо відзиву та необхідність подання суду доказів направлення відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.

7. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзивів для подання до суду відповіді на відзиви із врахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч. 3-6 ст. 165 ГПК. Надати суду докази направлення відповіді на відзив з доданими до неї документами на адреси інших учасників справи.

8. Звернути увагу учасників справи на те, що додаткові письмові докази подаються в порядку та у строки, визначені ст. 80 ГПК України, клопотання, заяви, пояснення, подаються з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 ГПК України.

9. Роз`яснити учасникам справи, що:

- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подала, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї;

- копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи; суд не бере до уваги докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;

- клопотання про витребування доказів судом надається у строки, визначені в ч. ч. 2, 3 ст. 80, ст. 81 ГПК України.

10. Заяви, клопотання та заперечення (з процесуальних питань) подавати тільки в письмовій формі (ч. 2 ст. 169 ГПК України).

11. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.

12. Повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у цій справі здійснювати шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 06.07.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 2 примірники:

1-до справи (в паперовому екз.),

2-позивачу (до електронного кабінету).