Рішення № 137961241, 26.05.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 травня 2026 рокуСправа № 921/765/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

розглянувши заяву без номера від 15.05.2026 (вх.№3773 від 15.05.2026), подану через систему "Електронний суд", Товариства з обмеженою відповідальністю Підволочиськ тепло про ухвалення додаткового рішення

за позовом Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв, м.Теребовля Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Підволочиськ тепло м. Тернопіль

про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити дії

За участі представників сторін та їх учасників:

Позивача: Сиванич Христина Олегівна (в залі суду) - юрисконсульт Теребовлянського фахового коледжу, довіреність №2 від 10.12.2025;

Відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Теребовлянський фаховий коледж культури і мистецтв, м.Теребовля Тернопільського району Тернопільської області звернувся 22.12.2025 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПІДВОЛОЧИСЬК ТЕПЛО м. Тернопіль, про:

- визнання неправомірними дій щодо застосування тарифу для бюджетних установ до гуртожитку позивача;

- зобов`язання здійснити перерахунок вартості теплової енергії із застосуванням тарифу для населення;

- зобов`язання відповідача у подальшому застосовувати тариф, що відповідає житловому характеру об`єкта споживання.

Рішенням від 12.05.2026 у задоволенні позову відмовлено.

15.05.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Підволочиськ тепло надійшла заява без номера від 15.05.2026 (вх.№3773 від 15.05.2026), подана через систему "Електронний суд" про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/765/25.

У цій заяві просить суд стягнути з Позивача понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 21 000, 00 грн.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2026, суддя Андрусик Н.О. з 18.05.26 по 31.05.26 перебуватиме у відпустці та призначено повторний автоматизований розподіл у справі №921/765/25 для розгляду заяви.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 для розгляду заяви визначено суддю Гевка В.Л.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято заяву без номера від 15.05.2026 (вх.№3773 від 15.05.2026), подану через систему "Електронний суд", Товариства з обмеженою відповідальністю Підволочиськ тепло про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/765/25. Призначено судове засідання для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 921/765/25 на 26.05.2026.

В судовому засіданні представник позивача просила відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/765/25. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для компенсації витрат на професійну правничу допомогу зменшити їх розмір до 3 000 грн як такий, що відповідає принципам розумності, співмірності та справедливості.

В судовому засіданні 26.05.2026 судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частину додаткового рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументи відповідача.

15.05.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Підволочиськ тепло" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою від 15.05.2026 (вх. № 3773 від 15.05.2026) про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з Позивача понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 21 000, 00 грн.

В обґрунтування зазначає, що у Господарському суді Тернопільської області розглядалась справа №921/765/25 за позовом Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підволочиськ тепло" про визнання неправомірними дій по застосуванню тарифу на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води встановленого для бюджетних установ; зобов`язання здійснити перерахунок вартості теплової енергії із застосуванням тарифу для населення; зобов`язати відповідача у подальшому застосовувати тариф, що відповідає житловому характеру об`єкта споживання.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12 травня 2026 року по даній справі відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відтак, Відповідачем понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 21 000,00 грн., згідно акту виконаних робіт та квитанції про оплату відповідних витрат в межах орієнтовно зазначених у відзиві на позов.

2.2. Аргументи позивача.

25.05.2026 від Теребовлянського фахового коледжу культури та мистецтв надійшли заперечення від 24.05.2026 (вх. № 3999 від 25.05.2026), у яких позивач просить відмовити ТОВ "Підволочиськ тепло" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/765/25. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для компенсації витрат на професійну правничу допомогу зменшити їх розмір до 3 000 грн як такий, що відповідає принципам розумності, співмірності та справедливості.

В обґрунтування зазначає, що заявлена відповідачем сума витрат у розмірі 21 000 грн є неспівмірною зі складністю справи, обсягом фактично виконаних робіт та критеріями розумності і пропорційності судових витрат.

Також зазначає, що на момент подання цих заперечень до матеріалів справи не подано: договору про надання правничої допомоги; додаткових угод; актів приймання-передачі послуг; рахунків; платіжних документів; детального опису виконаних адвокатом робіт; погодинного розрахунку часу; будь-яких доказів фактичної сплати коштів або виникнення обов`язку їх сплати. Водночас саме лише зазначення у відзиві орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу та подання ордера адвоката не є належним підтвердженням фактичного понесення таких витрат. Ордер адвоката підтверджує лише повноваження представника у справі, однак не підтверджує: обсяг наданих послуг; вартість правничої допомоги; факт оплати послуг; виникнення обов`язку щодо їх оплати. Для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу сторона повинна надати належні та допустимі докази. Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Таким чином, за відсутності належних доказів понесення витрат правові підстави для їх стягнення відсутні

Крім цього, позивач наголошує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також має врахувати, що Теребовлянський фаховий коледж культури і мистецтв є комунальним закладом фахової передвищої освіти, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Тернопільського обласного бюджету, а тому стягнення надмірних витрат на правничу допомогу суперечитиме принципам розумності, співмірності та справедливості.

Розглянувши матеріали заяви та додані до неї докази, доводи та заперечення представників сторін, суд зважає на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частина перша статті 123 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в розумінні п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України в сумі по 30 000,00 грн.

Водночас, приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України вирішення судом питання про розподілу судових витрат після прийняття рішення у справі пов`язується з поданням учасником справи доказів їх понесення до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Товариством з обмеженою відповідальністю Підволочиськ тепло в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після прийняття рішення у справі подано заяву від 3773 від 15.05.2026 про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено надано суду Договір про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2026 року, додаток № 1 до означеного Договору, Акт виконаних робіт від 14.05.2026 року, відповідно до яких загальна вартість наданої адвокатським об`єднанням відповідачу професійної правничої допомоги по даній справі становить 21 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 16.01.2026 (надалі Договір від 16.01.2026), укладеного між Адвокатом Парійчук Юлією Дмитрівною, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підволочиськ Тепло", Клієнт доручає, а Адвокат приймає доручення від Клієнта про надання йому правничої допомоги, а саме:

- Представництво та захист законних прав та інтересів клієнта з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, адміністративних, правоохоронних, господарських та інших органах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах державної влади та управління, органах внутрішніх справ та прокуратури, в поштових відділеннях, в органах юстиції (в тому числі відділах державної виконавчої служби), податкової служби, у всіх банківських установах, з усіх питань що стосуються Клієнта особисто, в судах всіх інстанцій і здійснювати професійну діяльність Адвоката відповідно умов даного Договору зі всіма правами представника, (захисника) які передбачені чинним законодавством України;

- Підготовка, підписання та подання необхідних заяв, позовних заяв, скарг, клопотань та інших документів;

- Отримання в інтересах клієнта рішень, витягів, протоколів, постанов, виконавчих листів та інших документів.

Клієнт зобов`язується оплатити правничу допомогу в розмірі та в порядку передбаченому цим договором. (п.1.4. Договору).

Вартість правничої допомоги встановлюється за домовленістю. (п.4.1. Договору).

Клієнт оплачує вартість правничої допомоги в день підписання договору. (п.4.2. Договору).

Згідно з додатком №1 до Договору від 16.01.2026 сторонами підписано Акт виконаних робіт від 14.05.2026 згідно якого:

- ознайомлення у даній справі, вироблення правової позиції стосовно участі в судовому процесі, вивчення судової практики 3години,вартість години 1500,00грн, до оплати 4500,00грн;

- підготовка до подання відзиву на позов 3 години, вартість години 1500,00грн, до оплати 4500,00грн;

- підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив 3 години, вартість години 1500,00грн, до оплати 3000,00грн;

- участь в судовому засіданні (6шт.) 6 годин, вартість години 1500,00грн, до оплати 9000,00грн.

Як зазначено у вказаному Акті виконаних робіт від 14.05.2026 загальна вартість наданої відповідачу професійної правничої допомоги становить 21 000,00 грн.

Позивачем подано клопотання про зменшення заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого позивач просить відмовити в задоволенні заяви відповідача, посилаючись на те, що розмір заявлених витрат є завищеним та неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Також зазначив, що у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для компенсації витрат на професійну правничу допомогу зменшити їх розмір до 3 000 грн,як такий, що відповідає принципам розумності, співмірності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у пунктах 6.46, 6.48, 6.49, 6.52 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 зазначив, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18);

- у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;

- із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Оцінивши подані представником відповідача докази на підтвердження понесених відповідачем витрат, беручи до уваги заперечення позивача, суд дійшов висновку, що розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи в розмірі 21 000, 00 гривень є неспівмірним зі складністю розгляду цієї справи та з обсягом наданих відповідачу адвокатом послуг та виконаних робіт, є необґрунтовано завищеним, з огляду на що цей розмір підлягає зменшенню до 7 000, 00 гривень.

Згідно з частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на предмет позову, обсяг та зміст наданих адвокатом відповідача послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими є витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000, 00 гривень, які мають йому бути відшкодовані позивачем. Інша частина витрат відповідача на професійну правничу допомогу покладається на відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 42, 233, 236, 241, 244 з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву без номера від 15.05.2026 (вх.№3773 від 15.05.2026), подану через систему "Електронний суд", Товариства з обмеженою відповідальністю Підволочиськ тепло про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.

2. Стягнути з Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв, м. Теребовля Тернопільського району Тернопільської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підволочиськ тепло м. Тернопіль 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви, відмовити у задоволенні.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

Позивач: Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв, м.Теребовля Тернопільського району Тернопільської області, 48100, Тернопільська область, м.Теребовля, вул.. Шевченка,1 (код ЄДРПОУ 02214811) ;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Підволочиськ тепло м. Тернопіль, 46011, місто Тернопіль, вул. Монастирського Антіна,будинок 49А(код ЄДРПОУ 45594737).

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне додаткове рішення, з урахуванням перебування судді у відпустці, складено 06.07.2026. Повний текст додаткового рішення надіслати учасникам справи до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко