Ухвала суду № 137960330, 02.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 185/10013/25

Провадження №: 2/752/1840/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва,

головуючого по справі судді Мазур Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Беляєвої К.Д.,

розглянувши цивільну справу у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», в особі представника Кеню Д.В., звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

У жовтні 2025 року вищевказана справа надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.11.2025 року відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом поряду.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом поряду. Надав до суду заяву про застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства та зупинення провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним направити матеріали справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва, виходячи з наступного.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

Визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

За змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа - учасник приватноправових відносин.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Глава 2 ЦПК України визначає цивільну юрисдикцію, до якої входить: предметна та суб`єктна юрисдикція; інстанційна юрисдикція та територіальна юрисдикція.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Територіальна підсудність - компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Цивільне процесуальне законодавство виділяє кілька видів територіальної підсудності: загальна територіальна підсудність, альтернативна підсудність, договірна підсудність, територіальна підсудність.

Отже, виходячи із змісту ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд може передати справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Нормами ЦПК України не передбачено передачу справи до іншого суду, якщо позивачем порушена предметна та суб`єктна юрисдикція (підвідомчість).

Як встановлено судом, Господарським судом міста Києва від 11.02.2026 відкрито провадження у справі №910/602/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2026 введено процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ). Призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Заріцького Юрія Михайловича. Ухвалено вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони фізичній особі ОСОБА_1 укладати правочини (договори) та заборони розпоряджатися його нерухомим майном.

Разом з цим, 18.10.2018 Верховною Радою України прийнято Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

21.10.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року № 2597-VIII (опубліковано в газеті «Голос України» від 20.04.2019 року № 77 та введений в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, тобто з 21.10.2019 року).

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Як зазначив Касаційний господарський суд у постанові від 20.07.2021 у справі №910/10306/20(910/21682/15) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98560718): «36. Системний аналіз норм законодавства про банкрутство дає підстави вважати, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває у спеціальному статусі, відтак, певні процедурні та процесуальні дії мають відбуватись відповідно до норм такого законодавства. 37. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)».

Слід зазначити, що саме забезпечення балансу та можливості виконання судового рішення залежить від того, чи знаходиться підприємство, керівник якого подав позовну заяву у справі про банкрутство, і на якій саме стадії.

Так за ч.1 ст.28 КУзПБ «Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).»

Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст.50 КУзПБ: «1. Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації. 2. Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих. 3. Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її по становлення. 4. З моменту постановлений ухвали про введення процедури санації: члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.

Органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов`язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.»

Таким чином, вимоги ТОВ «Цикл Фінанс», які є предметом даної справи, виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підлягають розгляду виключно в межах цієї процедури у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

Саме з метою недопущення таких колізійних ситуацій, законодавство України, зокрема Кодекс України з процедур банкрутства та Господарський процесуальний кодекс України передбачають концентрацію спорів, у яких стороною є Боржник, у тому числі і щодо поновлення на посаді посадових осіб Боржника в межах справи про банкрутство.

Те, що даний спір має розглядатися саме в межах справи про банкрутство висловлювалася також і Велика Палата Верховного суду. Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц за аналогічними правовідносинами було висловлено правову позицію, відповідно до якої, вказаний спір підлягає до розгляду в порядку господарського судочинства у Господарському суді, яким порушене провадження у справі про банкрутство Боржника, (https://reyestr.court. gov.ua/Review/87115553).

За висновками Верховного Суду, суди повинні були передати справу до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника чи члена виконавчого органу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі №510/456/17 (провадження №14-1цс19), від 08.11.2019 у справі №667/1/16 (провадження №14-562цс19) зробила висновки про те, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу такого товариства міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тобто не є предметом регулювання трудового права.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №145/166/18 (провадження №14- 524цс19) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що рішення про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Оскільки цей спір стосується саме правомірності припинення повноважень виконавчого органу товариства, то він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У постанові від 15.09.2020 у справі №205/4196/18 (провадження №14-670цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила узагальнюючий висновок щодо розмежування юрисдикційності спорів між керівниками чи членами органу управління суб`єктів господарювання та зазначила, що: «За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України). До юрисдикції господарського суду належать спори, в яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення)».

У постанові від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц (провадження №14-113цс20) Велика Палата Верховного Суду встановила, що повноваження позивача як голови правління та його звільнення із займаної посади відбулося на підставі пункту 5 частині першої статті 41 КЗпП України, тому з урахуванням установлених обставин дійшла висновку, що цей спір потрібно розглядати за правилами господарського судочинства.

Так урегулювання процедури розгляду спорів з роботодавцем, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до боржника, щодо якого порушено процедуру банкрутства. Відповідні висновки щодо юрисдикції справ з позовними вимогами до боржника-банкрута викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц.

Тому, враховуючи наведені обставин, суд приходить до висновку про те, що дана цивільна справа підлягає направленню на розгляд до Господарського суду міста Києва, у провадженні якого перебуває справа № 910/602/26 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , оскільки передача справи для подальшого розгляду від неналежного суду до належного суду, відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року про право особи на справедливий суд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 353-355 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - передати до Господарського суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, буд. 44-В, м. Київ, 01054) для розгляду у межах справи № 910/602/26 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Мазур Ю.Ю.