Ухвала суду № 137959790, 03.07.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/1514/26

Провадження 2/636/2465/26

УХВАЛА

Іменем України

03.07.2026 м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Грошова Н.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластнікової Людмили Вадимівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 1448105 від 18.04.2024 у розмірі 9200,00 грн,

в с т а н о в и в:

17.02.2026 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 1448105 від 18.04.2024, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем, у розмірі 9200,00 грн та судові витрати.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 13 березня 2026 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ «Державний ощадний банк України».

На виконання ухвали про витребування доказів до суду надійшли відповідні матеріали з АТ «Державний ощадний банк України».

12.05.2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластікова Л.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арештуна грошові кошти, що належать що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 відкритого у АТ «Ощадбанк» (до якого емітовано картку НОМЕР_3 ), а також на рахунках в інших банківських та фінансових установах, у межах суми фактично отриманого Відповідачем тіла кредиту 2 000,00 грн (Дві тисячі гривень 00 копійок).

В обґрунтування заяви посилається на те, що на підставі ухвали Чугуївського міського суду від 13.03.2026 року, АТ «Ощадбанк» надало виписку по рахунку Відповідача № НОМЕР_2 (до якого емітовано картку № НОМЕР_3 ), що підтверджує його активний статус. Грошові кошти на банківських рахунках є найбільш мобільним і високоліквідним активом. Це дає відповідачу можливість оперативно, за допомогою мобільного банкінгу, переказати їх на рахунки третіх осіб або зняти готівкою. Як неодноразово наголошував Верховний Суд, для забезпечення позову достатньо обґрунтованого припущення про те, що майно (кошти) може зникнути.

За весь час з моменту отримання кредитних коштів боржник не сплатив жодної гривні ані за основним боргом, ані за відсотками. Загальний повний строк прострочення та свідомого ігнорування зобов`язань становить понад 663 дні. Це не випадковість і не тимчасові фінансові труднощі, а системне невиконання зобов`язань. Ця обставина беззаперечно підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень та порталу «Судова влада України». Зокрема, щодо ОСОБА_1 ініційовано низку інших судових справ про стягнення заборгованості.

Недобросовісність відповідача доводиться даними з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП). Відносно боржника наявна інформація про низку виконавчих, що свідчить про систематичне та цілеспрямоване ухилення відповідача від повернення боргів. Така поведінка є абсолютно обґрунтованим припущенням того, що Відповідач, маючи значний досвід ухилення від виконання рішень судів, гарантовано вживатиме заходів для виведення коштів зі своїх рахунків одразу після того, як дізнається про перспективу примусового стягнення за позовом. Позивач діє виключно в межах правового поля та принципів розумності. Незважаючи на загальну суму боргу у розмірі 9 200,00 грн, Позивач просить накласти арешт виключно в межах суми фактично отриманого відповідачем тіла кредиту 2 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам статті 153 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву представника позивача ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» - Сластнікової Л.В. про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема арешт.

Відповідно до частини четвертої статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням. У даному випадку позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 910/16370/20, від 24 червня 2022 року у справі № 904/3783/21, від 26 вересня 2022 року у справі № 911/3208/21.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та доданих до позову доказів вбачається, що між сторонами наявний спір щодо стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту від 18.04.2024 у розмірі 9200,00 грн.

Отже, зважаючи на предмет позову, яким є стягнення боргу за договором споживчого кредиту, суд вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, адже можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на її його рахунку, відкритому в АТ «Ощадбанк, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Тому, є доцільним забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку відповідача № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Ощадбанк», у межах зазначеної представником позивача суми 2000,00 гривень, що не перевищує розмір позовних вимог.

Належність зазначеного рахунку в АТ «Ощадбанк» відповідачу підтверджена наданими АТ «Ощадбанк» відомостями від 06.04.2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Такий вид забезпечення позову є співмірним та відповідає змісту заявлених позовних вимог з метою захисту прав позивача, та недопущення необґрунтованих обтяжень для відповідача. Крім того, арешт майна є тимчасовим заходом, майно продовжуватиме перебувати у володінні власника, і обмежується тільки можливість розпорядження ним, істотної шкоди інтересам відповідача та інших осіб завдано не буде. Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача у частині забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 на будь-яких інших рахунках в інших банківських та фінансових установах.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору від 18.04.2024 року про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який укладено між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_3 .

Відповідно до ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 13.03.2026 у АТ «Ощадбанк» було витребувано інформацію по рахунку за карткою № НОМЕР_3 , яка належить відповідачу, та яка вказана в пункті 2.1. договору.

Представник позивача в клопотанні про забезпечення позову жодним чином не обґрунтував необхідність накладення арешту, як заходу забезпечення позову на будь-які інші карткові рахунки відповідача, які знаходяться поза межами спірних кредитних відносин, представником позивачем не наведено відомостей щодо наявності у відповідача інших банківських рахунків, такі вимоги представника є необґрунтованими, оскільки не містять конкретних даних щодо наявних у відповідача інших банківських рахунків та грошових коштів, способів реалізації.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову суд дотримується принципів співмірності та пропорційності застосування заходів забезпечення позову, які полягають в дотриманні балансу вимог позивача з можливими негативними наслідками для відповідача.

Керуючись статтями 149-151, 247 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» Сластнікової Людмили Вадимівни про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 відкритому у АТ «Ощадбанк» (до якого емітовано картку НОМЕР_3 ), у межах суми тіла кредиту 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, окрім коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з його складення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали для виконання направити АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, адреса: 01001, місто Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г), сторона для відома.

Головуючий: суддя Н.М. Грошова