Рішення № 137959389, 01.07.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/4924/25

01.07.2026 м. Козятин

встановив:

До суду 30.12.2025 надійшла позовна заява позовною заявою ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту зі спадкового майна.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .

За життя спадкодавиця на праві спільної часткової власності володіла зазначеною часткою квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10 грудня 2007 року.

Позивач вказала, що є спадкоємцем за заповітом, посвідченим 25 липня 2017 року державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори, та у встановлений законом строк прийняла спадщину, звернувшись до нотаріуса із заявою про її прийняття.

Під час оформлення спадкових прав було встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про арешт нерухомого майна спадкодавця, накладений на підставі повідомлення Державної виконавчої служби Козятинського району № 305 від 07 березня 2002 року, який зареєстровано 30 липня 2007 року Козятинською державною нотаріальною конторою.

За твердженням позивача, Козятинський відділ державної виконавчої служби повідомив, що матеріали виконавчого провадження, які могли б бути підставою для зняття арешту, відсутні у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, унаслідок чого скасувати арешт у позасудовому порядку неможливо. При цьому виконавчий документ на виконанні не перебуває.

Позивач вважає, що подальше існування арешту без чинного виконавчого провадження безпідставно обмежує її право на оформлення спадщини та розпорядження спадковим майном, а тому просить суд зняти арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі повідомлення Державної виконавчої служби Козятинського району № 305 від 07 березня 2002 року.

Просила суд скасувати (зняти) арешт з нерухомого майна, відомості про який містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: архівний запис про арешт, реєстраційний номер обтяження 5392393, зареєстрований 30 липня 2007 року Козятинською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Державної виконавчої служби Козятинського району № 305 від 07 березня 2002 року, щодо квартири АДРЕСА_1 , власником якої зазначена ОСОБА_3 .

Позиція відповідача.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, про дату, час та місце проведення судового засідання, своїм правом на відзив не скористався.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Судом витребувано в Козятинської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії документів, (за відсутності відомості) на підставі яких було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 , який зареєстровано 30 липня 2007 року Козятинською державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі повідомлення державної виконавчої служби Козятинського району № 305 від 07 березня 2002 року, реєстраційний номер обтяження 5392393.

До суду 01.07.2026 надійшла заява представника позивача, адвоката Пронівої Н.Р., щодо розгляду справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Інших заяв, клопотань чи відводів від учасників справи до суду не надходило. Клопотань про витребування доказів, виклик свідків або вчинення інших процесуальних дій учасниками справи не заявлялося.

Відзиву на позовну заяву відповідачі не подали, інших заяв чи клопотань до суду не надсилали. У зв`язку з цим справа розглянута судом за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 22 квітня 2020 року Козятинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 130.

Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 09 червня 2018 року, виданим Козятинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 10, ОСОБА_3 після розірвання шлюбу змінила прізвище на дошлюбне - ОСОБА_5 .

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавицею ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27 травня 1976 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 05 липня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .

Право власності спадкодавиці на зазначену частку квартири підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10 грудня 2007 року, виданим Козятинською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету від 31 серпня 2007 року № 611, згідно з яким співвласниками квартири є ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

Із заповіту, посвідченого 25 липня 2017 року державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 781, убачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої. У встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Під час оформлення спадкових прав було встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься архівний запис про арешт нерухомого майна спадкодавиці. Арешт накладено на підставі повідомлення Державної виконавчої служби Козятинського району № 305 від 07 березня 2002 року та зареєстровано 30 липня 2007 року Козятинською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером обтяження 5392393.

Наявність зазначеного обтяження підтверджується інформаційною довідкою № 234498902 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як убачається з відповіді Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, матеріали виконавчого провадження та документи, які могли б бути підставою для зняття арешту, у відділі відсутні у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. У зв`язку з цим зняття арешту в позасудовому порядку є неможливим.

Крім того, із зазначеної відповіді вбачається, що виконавчий документ, на підставі якого було накладено арешт, на виконанні не перебуває.

Таким чином, на час розгляду справи арешт, накладений на частку квартири, яка входить до складу спадкового майна, продовжує існувати за відсутності виконавчого провадження та документів, що підтверджували б підстави його подальшого збереження, що перешкоджає позивачу оформити спадкові права на нерухоме майно.

Отже, предметом судового розгляду є питання щодо наявності правових підстав для подальшого існування арешту нерухомого майна, накладеного органом державної виконавчої служби, та можливості його скасування у судовому порядку з метою усунення перешкод у реалізації позивачем спадкових прав.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Оцінивши доводи позивача, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм оцінку відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтями 317, 319, 321 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які здійснюються ним на власний розсуд. Право власності є непорушним, а ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до її спадкоємців. Згідно зі статтями 1218, 1223, 1268 ЦК України до складу спадщини входять усі належні спадкодавцю права та обов`язки, які не припинилися внаслідок його смерті, а спадкоємець, який прийняв спадщину, набуває право на її оформлення та реалізацію своїх спадкових прав.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за заповітом, у встановлений законом строк прийняла спадщину та звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав.

Разом із тим під час оформлення спадщини було встановлено наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна архівного запису про арешт зазначеного нерухомого майна, накладеного на підставі повідомлення Державної виконавчої служби Козятинського району № 305 від 07 березня 2002 року.

Із відповіді Козятинського відділу державної виконавчої служби вбачається, що виконавче провадження, у межах якого був накладений арешт, у відділі відсутнє, а документи, які могли б підтвердити підстави існування арешту або бути підставою для його скасування, знищені у зв`язку із закінченням строків їх зберігання. Будь-які відкриті виконавчі провадження щодо спадкодавця відсутні.

Таким чином, відповідач не підтвердив існування правових підстав для подальшого перебування арешту в державному реєстрі.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що арешт накладено на майно безпідставно або подальше його існування порушує її права, має право звернутися до суду з позовом про зняття арешту.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що арешт майна є заходом забезпечення виконання рішення і не може існувати без наявності законної мети його застосування. Якщо виконавче провадження завершене, а державний виконавець не може підтвердити існування підстав для подальшого збереження арешту, такий арешт підлягає скасуванню в судовому порядку як такий, що безпідставно обмежує право власності особи (зокрема, постанови Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц).

Суд враховує, що арешт був накладений понад двадцять років тому, при цьому відповідач не надав суду жодних доказів існування невиконаного рішення суду, чинного виконавчого документа або будь-яких інших обставин, які б свідчили про необхідність подальшого обмеження права власності спадкодавця та його спадкоємця.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майно особи, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій зі сторони стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм май (постанова Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11).

Фактично існування такого арешту має виключно формальний характер і зберігається лише як архівний запис у державному реєстрі, однак саме його наявність унеможливлює оформлення позивачем спадкових прав на належне їй майно.

Збереження арешту за відсутності виконавчого провадження, виконавчого документа та будь-яких доказів існування заборгованості є невиправданим втручанням у право мирного володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що будь-яке втручання держави у право мирного володіння майном повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства і правами особи. За відсутності законних підстав подальше обмеження права власності є непропорційним втручанням у гарантовані Конвенцією права особи.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що арешт нерухомого майна, зареєстрований за реєстраційним номером обтяження 5392393, втратив правові підстави для свого існування, а його подальше збереження безпідставно перешкоджає позивачу оформити спадкові права та реалізувати належні їй правомочності власника.

За таких обставин суд вважає, що заявлений позивачем спосіб захисту є належним та ефективним, відповідає положенням статей 15, 16, 391 ЦК України, статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає задоволенню шляхом зняття арешту з нерухомого майна, внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Судові витрати.

Позивач питання про розподіл судових витрат не порушував та не просив про їх стягнення з відповідача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, однак позивач не заявив вимоги про стягнення понесених ним судових витрат, суд не вирішує питання щодо їх розподілу.

Керуючись статтями 41 Конституції України, статтями 15, 16, 317, 319, 321, 391, 1216, 1218, 1223, 1268 Цивільного кодексу України, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту зі спадкового майна - задовольнити.

Скасувати (зняти) арешт з нерухомого майна, відомості про який містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: архівний запис про арешт, реєстраційний номер обтяження 5392393, зареєстрований 30 липня 2007 року Козятинською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Державної виконавчої служби Козятинського району № 305 від 07 березня 2002 року, щодо квартири АДРЕСА_1 , власником якої зазначена ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Козятинським РС УДМС України у Вінницькій області 14 серпня 2014 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: Козятинський відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ - 34939084, електронна адреса - dvs_kazatin@ukr.net, що знаходиться за адресою: 22100, м. Козятин, вул. П. Орлика, 5,

Повний текст рішення виготовлено 06.07.2026.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА