Ухвала суду № 137958958, 06.07.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про забезпечення позову

06.07.2026 Справа № 917/1339/26

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за заявою ГОРІШНЬОПЛАВНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про забезпечення позову у справі

за позовною заявою ГОРІШНЬОПЛАВНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (адреса: 39800, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, місто Горішні Плавні, вул. Миру, будинок 24, ЄДРПОУ 24388291)

до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОПОМОГА" (адреса: 39800, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, місто Горішні Плавні, пр.Героїв Дніпра, будинок 67, ЄДРПОУ 30222011)

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «ДОПОМОГА», оформлених протоколом № 48 від 04.06.2026

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Полтавської області 02.07.2026 надійшла позовна заява Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОПОМОГА» про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «ДОПОМОГА», оформлених протоколом № 48 від 04.06.2026.

Предметом заявленого позову є захист корпоративних прав Горішньоплавнівської міської ради як учасника ТОВ «ДОПОМОГА» шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, прийнятих із порушенням права позивача на участь в управлінні товариством.

03.07.2026 позивачем (Горішньоплавнівською міською радою Кременчуцького району Полтавської області) подана заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ «ДОПОМОГА» (код ЄДРПОУ 30222011), а саме:

зміни складу учасників товариства;

зміни структури власності;

зміни розміру часток учасників товариства;

виключення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області зі складу учасників товариства;

переходу, відчуження або перерозподілу частки Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області у статутному капіталі ТОВ «ДОПОМОГА».

Необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що після прийняття зазначених рішень, з боку іншого учасника ОСОБА_1 , були вчинені дії, спрямовані на державну реєстрацію змін щодо складу учасників ТОВ «ДОПОМОГА» та виключення Горішньоплавнівської міської ради зі складу учасників товариства. Відповідні документи (протокол №48) вже подавалися для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, однак державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у проведенні відповідної реєстраційної дії.

З огляду на вищевказані факти, позивач має обгрунтоване припущення, що міська рада може бути фактично позбавлена належних їй корпоративних прав вже протягом однієї доби з моменту подання відповідних документів державному реєстратору, тоді як розгляд корпоративного спору в суді потребує значно тривалішого часу.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальну загрозу у будь який час втрати Горішньоплавнівською міською радою належної їй частки (50,82%) у статутному капіталі ТОВ «ДОПОМОГА», а також права на участь в управлінні товариством, права на отримання інформації про діяльність товариства, права на участь у прийнятті рішень загальними зборами та інших корпоративних прав, що унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача в межах даного судового провадження.

Відповідач заперечень на заяву про забезпечення позову не надав.

При розгляді поданої заяви суд враховує таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; (п.1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Водночас, суд зазначає, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідна правова позиція викладена в п. 15-18 постанови Верховного Суду від 14.04.2026 у cправі № 907/992/25.

Як встановлено судом, предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «ДОПОМОГА», оформлених протоколом № 48 від 04.06.2026.

Підставою для пред`явлення вказаного позову, як зазначає позивач, стало прийняття загальними зборами учасників товариства рішень, оформлених протоколом №48 від 04.06.2026, які, на переконання позивача, порушують його корпоративні права як учасника товариства та підлягають визнанню недійсними.

За змістом рішення, оформленого протоколом №48 від 04.06.2026, з третього питання порядку денного до учасника ТОВ «ДОПОМОГА» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області застосовано наслідки невнесення вкладу, передбачені ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме виключити Горішньоплавнівську міську раду Кременчуцького району Полтавської області зі складу учасників ТОВ «ДОПОМОГА», як такого, що має заборгованість перед ТОВ «ДОПОМОГА» із внесення вкладу до статутного капіталу та протягом наданого додаткового строку не вніс вклад для погашення заборгованості; в зв`язку з виключенням учасника, який не вніс вклад, визначити розмір статутногокапіталу ТОВ «ДОПОМОГА» у сумі 13 693,75 грн, що відповідачє фактично внесеному вкладу ОСОБА_2 ; визначити, що єдиним учасником ТОВ «ДОПОМОГА» є ОСОБА_2 , якому належить частка у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 13 693,75 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 47-50 постанови Верховного Суду від 14.04.2026 у cправі № 907/992/25, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява № 32715/06).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16 та ін.).

У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача та його учасників, чи баланс інтересів будуть порушені.

Разом з тим, суд враховує, що згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018р. у справі № 915/508/18, від 12.03.2020р. у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020р. у справі №902/1051/19.

При цьому, господарський суд зауважує, що вжиті судом заходи забезпечення позову за своєю юридичною природою є тимчасовими на період вирішення спору, з метою запобігання розширенню кола осіб, прав і інтересів яких може стосуватись вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду спору дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а у разі встановлення, за результатами розгляду позову, що підстави для задоволення заявлених вимог відсутні, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, в тому числі з власної ініціативи, як то передбачено приписами статті 145 ГПК України.

За таких обставин, суд вбачає наявність підстав для заборони державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до набрання законної сили судовим рішенням у справі вчиняти реєстраційні дії щодо:

- виключення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області зі складу учасників ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОПОМОГА" (код ЄДРПОУ 30222011);

- зміни відомостей про розмір статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОПОМОГА" (код ЄДРПОУ 30222011) та розміру частки Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області у статутному капіталі зазначеного товариства.

З огляду на вказане, заява ГОРІШНЬОПЛАВНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про забезпечення позову (вх. №9194 від 03.07.2026) підлягає задоволенню частково.

Невжиття такого заходу може позбавити позивача можливості захистити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду (див. постанову Верховного Суду від 14.04.2026 у cправі № 907/992/25).

Разом з тим, слід зауважити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Із урахуванням зазначеного, господарський суд зазначає, що будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Крім того, суд погоджується з доводами заявника стосовно того, що зазначені заходи не обмежують господарську діяльність відповідача, не перешкоджають діяльності товариства та спрямовані виключно на збереження існуючого стану корпоративних прав сторін до вирішення спору по суті.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ГОРІШНЬОПЛАВНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про забезпечення позову (вх. №2-9194 від 03.07.2026) задовольнити частково.

2. Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації та іншим особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до набрання законної сили судовим рішенням у справі вчиняти реєстраційні дії щодо:

- виключення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області зі складу учасників ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОПОМОГА" (код ЄДРПОУ 30222011);

- зміни відомостей про розмір статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОПОМОГА" (код ЄДРПОУ 30222011) та розміру частки Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області у статутному капіталі зазначеного товариства.

Стягувачем за цією ухвалою є: (адреса: 39800, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, місто Горішні Плавні, вул. Миру, будинок 24, ЄДРПОУ 24388291);

Боржником за цією ухвалою є: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОПОМОГА" (адреса: 39800, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, місто Горішні Плавні, пр.Героїв Дніпра, будинок 67, ЄДРПОУ 30222011).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили 06.07.2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку ст. 256 ГПК України

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 06.07.2029.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ч. 8 ст. 140, ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.І. Пушко