Ухвала суду № 137958809, 03.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5710/26

Номер провадження 2/629/2293/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відкриття провадження

03 липня 2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши цивільну справу №629/5710/26 за позовом представника позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - адвоката Смірнової Наталії Андріївни до Акціонерного товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, адреса: вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, третя особа: виробничий підрозділ «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ 40081305, адреса: вул. Заводська, буд. 5, с-ще Лиманівка, Харківська область, 64660, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та матеріальної допомоги на оздоровлення

в с т а н о в и в:

Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом про стягнення з АТ «Укрзалізниця» матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток за 2022 рік у розмірі 7 007,50 грн., за 2023 рік у розмірі 7 008,00 грн., за 2024 рік у розмірі 8 784,50 грн.; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за власним бажанням за період з 20.08.2024 року по 19.02.2025 року у розмірі 146 345,76 грн. та понесених судових витрат, а саме 5000 гривень за послуги адвоката.

Щодо клопотання представника про поновлення строку, суд зазначає наступне.

Так, Конституційний Суд визнав ч.1 ст.233 КЗпП України щодо строку звернення до суду про стягнення заробітної плати неконституційною.

11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення №1-р/2025, яким визнала неконституційною частину першу статті 233 КЗпП України щодо встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших належних виплат.

У вересні 2024 року Верховний Суд звернувся із Конституційний поданням щодо відповідності Конституції України ч.1 ст.233 КЗпП України у зв`язку із зверненням судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. від 20 червня 2024 року у справі №233/3407/24.

19 липня 2022 року набрав чинності Закон №2352-ІХ, яким були внесені зміни до ст. 233 КЗпП України в частині строку звернення працівника із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк із дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

До набрання чинності Законом №2352-ІХ КЗпП не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Частина друга статті 233 КЗпП України до 19.07.2022 року передбачала, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд у своєму Рішенні №1-р/2025 вказав, що згідно з ч.1 ст. 233 КЗпП України строк звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а ст. 234 КЗпП передбачає, що в разі пропуску з поважних причин суд може поновити його лише якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові під час звільнення, минуло не більше одного року. Отже, початок перебігу строку звернення працівника до суду залежить від суб`єктивної поінформованості працівника, але водночас передбачено й об`єктивний критерій («повинен був дізнатися»). Відповідно до ст. 234 КЗпП України в разі пропуску з поважних причин тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суд може поновити цей строк лише тоді, коли з часу настання таких юридичних фактів, як отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення працівника або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові під час звільнення, минуло не більше одного року.

Отже, пов`язування строку звернення працівника до суду лише з актами, якими оформлюють припинення трудових відносин, свідчить про те, що законодавець виходив із логіки «остаточного розрахунку після звільнення», але не врахував специфіки правовідносин, що тривають.

Конституційний Суд України у Рішенні №1-р/2025 звернув увагу на те, що відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України строк звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати обмежувався трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. Водночас стаття 234 КЗпП України передбачала можливість поновлення цього строку лише за умови, що з дня отримання працівником копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, минуло не більше одного року.

Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду законодавець пов`язував із суб`єктивною проінформованістю працівника про порушення його права, доповнюючи її об`єктивним критерієм - моментом, коли працівник повинен був дізнатися про таке порушення. Разом із тим механізм поновлення пропущеного строку був прив`язаний виключно до юридичних фактів, що супроводжують припинення трудових відносин.

За таких умов пов`язування строків звернення працівника до суду лише з актами, якими оформлюється звільнення, говорить про те, що законодавець виходив із моделі «залишкового розрахунку після звільнення», не врахувавши специфіки продовжуваних трудових правовідносин та постійного обов`язку роботодавця щодо своєчасної виплати доходу працівнику.

Конституційний Суд в Рішенні встановив, що ч.1 ст.233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є такою, що не відповідає Конституції України.

Крім того, у рішенні Суд звернув увагу, що введення воєнного стану в Україні об`єктивно створює умови, які не можна вважати звичайними. Законодавець, встановлюючи строки звернення працівника до суду, має враховувати надзвичайний характер правового режиму воєнного стану та пов`язані з ним об`єктивні перешкоди в доступі до правосуддя.

З огляду на це та інші аргументи, викладені в рішенні, Конституційний Суду України констатував, що установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав.

Частина 1 статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 11.12.2025 року, з даним позовом позивач звернувся 30.06.2026, тобто в передбачені Законодавством строки.

Представник позивача звернулася до суду з причини неможливості вирішення питання самостійно та через інші установи.

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Враховуючи положення статті 274 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказана заява подана з додержанням вимог ст.ст.184-185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.13,187,274 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Поновити позивачу строк на звернення до суду, визнавши поважними причини його пропуску.

Відкрити провадження по справі №629/5710/26 за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Смірнової Наталії Андріївни до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: виробничий підрозділ «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та матеріальної допомоги на оздоровлення та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи (позивачу). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Також у строк для подання відзиву, відповідач може надати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву (у разі його надіслання відповідачем) для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (відповідачу).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив (у разі його надіслання позивачем) для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (позивачу).

Запропонувати третій особі в порядку ст.181 ЦПК України, подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову, та докази, якими вони обґрунтовуються, за правилами, встановленими частинами третьою-шостою ст.178 цього Кодексу, до початку розгляду справи по суті, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити сторонам по справі їх право на звернення до суду, в передбачений ч.5 ст.279 ЦПК України строк, з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на веб-адресі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: court.gov.ua/fair/sud2025/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.О.Каращук