Ухвала суду № 137958535, 01.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.2026 р. справа № 914/1633/26

м. Львів

за позовом: ОСОБА_1 , м.Полтава

до відповідача-1: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м.Львів

про скасування державної реєстрації товариства шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Василь КРАВЕЦЬ

Представники сторін:

від позивача: Павленко О.А., Павленко А.І. адвокат;

від відповідача-1: Гондзьор Д.В. представник.

від відповідача-2: Кіх О.Г. представник

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області у якому просить: «скасувати державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпортні товари» (код ЄДРПОУ 41321043), зареєстровану 10 травня 2017 року та перереєстровану 20 червня 20217 року на моє ім`я по підробленому договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі, в якому я значуся з 22 червня 2017 засновником, зобов`язавши державного реєстратора виключити мене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та всі відомості щодо мене».

Ухвалою суду від 08.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2026.

26.06.2026 від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить:

- поновити процесуальний строк, встановлений законом, для звернення до Господарського суду Львівської області з цими позовами.

- залучити в якості відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпортні товари» та ОСОБА_2 .

- визнати недійсним договір купівлі продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпортні товари», заключеного 20 червня 2017 року по підробленим документам між ОСОБА_2 і позивачем.

- скасувати реєстраційні дії щодо перереєстрації керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпортні товари» (код ЄДРПОУ 41321043), перереєстровану 20 червня 2017 року на ім`я позивача по підробленому договору купівлі продажу (відступлення) частки у статутному капіталі, в якому ОСОБА_1 значиться з 22 червня 2017 року засновником, зобов`язавши державного реєстратора виключити ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та всі інші відомості про мене.

- стягнення судових витрат.

Поряд з цим у поданій заяві позивач зазначає, що підтримує позовні вимоги стосовно незаконності незаконності перереєстрації вказаного товариства, яка відбулася 20 червня 2017 року по договору купівлі продажу (відступлення) частки у статутному капіталі, де ОСОБА_1 значиться покупцем, а ОСОБА_3 продавцем

Водночас, позивач зазначає, що змінює підстави позову і просить не розглядати вимогу про скасування державної реєстрації юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпортні товари» (код ЄДРПОУ 41321043), зареєстрованого 10 травня 2017 року на ім`я А.В. Гончара.

В підготовче засідання 01.07.2026 з`явилася позивачка та її представник. Просили прийняти до розгляду уточнену позовну заяву.

В підготовче засідання 01.07.2026 з`явилися представники відповідачів, заперечили проти прийняття до розгляду заяви.

Розглянувши вказану уточнено позовну заяву, суд вважає, що така не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У силу приписів частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (пункт 71 постанови).

У разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до усталеної судової практики предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 26 листопада 2024 року у справі № 910/15342/23 зазначає, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Предметом первісно заявлених у даній справі позивачем позовних вимог до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та до відповідача-2: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області були вимоги: «скасувати державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпортні товари» (код ЄДРПОУ 41321043), зареєстровану 10 травня 2017 року та перереєстровану 20 червня 2017 року на моє ім`я по підробленому договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі, в якому я значуся з 22 червня 2017 засновником, зобов`язавши державного реєстратора виключити мене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та всі відомості щодо мене».

Водночас, за змістом прохальної частини поданої до суду уточненої позовної заяви вбачається, що позивачем первісні позовні вимоги доповнені позовною вимогою про визнання недійсним договору купівлі продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпортні товари», заключеного 20 червня 2017 року по підробленим документам між ОСОБА_2 і позивачем, та відповідно заявлено клопотання про залучення до участі в якості співвідповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпортні товари» та ОСОБА_2 до яких пред`явлено означену вимогу.

Разом з тим, сам позивач у поданій заяві зазначає, що він уточнює свої позовні вимоги одночасно змінює підстави позову, і як вбачається з прохальної частини зазначеної заяви також змінює і предмет позову доповнюючи його новими вимогами.

Відтак, заява позивача про уточнення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами.

У разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 11.11.2021 у справі № 904/6468/20, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 16.05.2024 у справі № 905/36/22.

Оскільки подана заява направлена на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд приходить до висновку відмовити в прийнятті такої заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних прав всіх учасників справи, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, суд приходить до висновку про відкладення підготовчого засідання.

Крім того, в засіданні представник позивача заявив клопотання про проведення наступного засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Полтавської області (36000, м.Полтава, вул.капітана Володимира Кисельова,1).

Розглянувши подану заяву, суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 197 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Відповідно до п. 45 Положення «Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув`язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі. За наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (п.46 Положення).

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час) (п.50 Положення).

З урахуванням наведеного, суд, попередньо з`ясувавши технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції у Господарському суді Львівської області та Господарському суді Полтавської області вважає за можливе клопотання позивача задовольнити.

Керуючись ст. ст. 46, 48, 177, 182, 183, 197, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову - відмовити.

2. Відкласти підготовче засідання на 16.07.26 о 11:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх, зал судових засідань.

3. Призначене у справі підготовче засідання 16.07.2026 о 11:00 год. проводити в режимі відеоконференції.

4. Доручити проведення відеоконференції у справі №914/1633/26 Господарському суду Полтавської області (36000, м.Полтава, вул.капітана Володимира Кисельова,1).

5. В судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь позивач ОСОБА_1 та її адвокат Павленко А.І.

6. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.