Ухвала суду № 137958447, 06.07.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7611/25

Провадження № 2/639/384/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи адвоката Константинової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/7611/25 за позовом ОСОБА_2 до Харківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, третя особа Єдина- ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

установив:

09.10.2025 до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Харківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, третя особа Єдина- ОСОБА_3 , в якій позивач просила: визнати незаконним та скасувати наказ № 337-К від 27.06.2024 про звільнення ОСОБА_2 з посади завідувача ветеринарно-санітарної експертизи на ринку № 7 «Кінний ринок» - лікаря ветеринарної медицини; поновити ОСОБА_2 на посаді завідувача ветеринарно-санітарної експертизи на ринку № 7 «Кінний ринок» - лікаря ветеринарної медицини в Харківській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.06.2025 по дату винесення судового рішення; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 09.10.2025 та підписані представником позивача адвокатом Шматько Тетяною Миколаївною, яка діє на підставі ордеру (том 1 а.с.9).

22.10.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (том 1 а.с.76-77).

В цій справі представник позивача ОСОБА_2 адвокат Шматько Т.М. бере участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (том 2 а.с.9).

В судове засідання, призначене на 17.02.2026 позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Шматько Т.М. не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача адвокат Шматько Т.М. подала до суду клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 16.02.2026, в якому просила відкласти судове засідання у зв`язку з її перебуванням у службовому відрядженні, на підтвердження чого надала копію посадкового талону на рейс (том 2 а.с.160-162).

В судовому засіданні 17.02.2026 суд на місці постановив ухвалу про відкладення судового засідання, за клопотанням представника позивача, до 14 години 00 хвилин 12.03.2026 (том 2 а.с.163-164).

В судове засідання, призначене на 12.03.2026, позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Шматько Т.М. не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. 11.03.2026 представник позивача адвокат Шматько Т.М. подала до суду клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 11.03.2026, в якому просила відкласти розгляд справи, у зв`язку з її участю в іншому судовому засіданні по кримінальній справі № 645/8154/25, яке призначене на 12 годину 30 хвилин 12.03.2026, на підтвердження чого надала копію судової повістки.

12.03.2026 суд постановив ухвалу про відкладення судового засіданні, в якій роз`яснив стороні позивача, що відповідно до положень пункту 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (том 2 а.с.174).

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначене на 20.05.2026 о 14 год 30 хв, позивач ОСОБА_2 (згідно з вимогами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України) та її представник адвокат Шматько Т.М. (згідно з вимогами ч. 8 ст. 128 ЦПК України), до суду не з`явилися, представник позивача на відеоконференцзв`язок не вийшла; про поважність причин неявки до суду сторона позивача не повідомила, жодних клопотань чи заяв від них до суду не надходило (том 2 а.с.189,190).

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначене на 06.07.2026 о 14 год 30 хв, позивач Дятлова Н.В. (згідно з вимогами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України) та її представник адвокат Шматько Т.М. (згідно з вимогами ч. 8 ст. 128 ЦПК України), до суду не з`явилися, представник позивача на відеоконференцзв`язок не вийшла, про поважність причин неявки до суду сторона позивача не повідомили, жодних клопотань чи заяв від них до суду не надходило.

В судовому засіданні 06.07.2026 представник третьої особи адвокат Константинова Г.В. заявила усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання сторони позивача.

Представник відповідача Смородська М.С. підтримала заявлене представником третьої особи клопотання про залишення позову без розгляду.

Суд, заслухавши думку представника відповідача та представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 44 цього Кодексу.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

За змістом ч. 5 ст. 212 ЦПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Частиною другою статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.

Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд зауважує, що ухвалою суду від 12.03.2026 суд роз`яснив позивачу положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та наслідки повторної неявки позивача у судове засідання за відсутністю заяви про розгляд справи без його участі.

В цій справі, суд не вбачає зацікавленість позивача як у своєчасному розгляді справи так і у розгляді цієї справи взагалі.

Згідно з приписами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та її представник повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, у судові засідання, призначені на 20.05.2026 та 06.07.2026 позивач та її представник не з`явилися, неявка у судове засідання є повторною (позивач та її представник другий раз поспіль не з`явилися у судове засідання), на підтвердження поважності причин неявки до суду будь-яких документів не надали, заяви про розгляд справи по суті за відсутності позивача та її представника до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення вказаного позову без розгляду, оскільки позивач та її представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явилися в судове засідання, не повідомивши про поважність причин неявки та від позивача (її представника) не надходило заяви про розгляд справи без їх участі. Нез`явлення позивача в судове засідання перешкоджає розгляду справи.

Суд роз`яснює позивачеві те, що згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 12, 43, 44, 128, 223, ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 259, 260, 274-279, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Харківської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, третя особа Єдина- ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 06.07.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО