Ухвала суду № 137958281, 06.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 липня 2026 рокуСправа № 912/956/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., ознайомившись з матеріалами скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» від 03.07.2026 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича, поданої у справі № 912/956/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут"

про стягнення 72 025 929,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут» (далі скаржник) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із скаргою на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича, в якій просить:

1. Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича щодо розподілу стягнутих з боржника ТОВ «Світловодськпобут» грошових сум під час примусового виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20 травня 2025 року у справі № 912/956/25 у виконавчому провадженні № 80810272 та у зведеному виконавчому провадженні № 80822653.

2. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича та Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити перерозподіл стягнутих з боржника ТОВ «Світловодськпобут» грошових сум під час примусового виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20 травня 2025 року у справі № 912/956/25, перерахувавши на користь стягувача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» зайво віднесені кошти на стягнення виконавчого збору, який повинен становити 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

3. Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича стосовно відкриття виконавчого провадження № 81336069 по стягненню з ТОВ «Світловодськпобут» виконавчого збору.

4. Визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича:

- постанову про відкриття виконавчого провадження № 81336069 від 23.06.2026 року про стягнення з ТОВ «Світловодськпобут» виконавчого збору у розмірі 7139434,16 грн;

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 23.06.2026 року прийняту у виконавчому провадженні № 81336069.

У пункті 5 скарги скаржник клопоче про скарги за участю його представника.

Ознайомившись із скаргою, суд установив, що скаржник об`єднав у скарзі вимоги, які підлягають розгляду як господарським судом, так і адміністративним судом.

Зокрема, за статтями 339, 339-1 ГПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (на яку посилається скаржник у скарзі), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Підвідомчість вимог, заявлених у пунктах 1 і 2 прохальної частини скарги, регулюється частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 339 ГПК України, оскільки такі вимоги стосуються оскарження дій державного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/956/25. Суд також бере до уваги, що, як видно з листа органу ДВС від 30.06.2026 № 95905/117498-33-26/20.1, до зведеного виконавчого провадження № 80822653 входило 3 виконавчих провадження з примусового виконання наказів Господарського суду Кіровоградської області, в тому числі № 912/956/25.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Підвідомчість вимог, заявлених у пунктах 3 та 4 скарги, регулюється частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче првадження», оскільки в них оскаржуються дії та рішення, вчинені під час примусового виконання рішення іншого органу, а саме: під час виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.04.2026 № 80810272. Зокрема, оскаржується постанова від 23.06.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81336069 з примусового виконання постанови від 20.04.2026 № 80810272 та як такі дії щодо відкриття відповідного виконавчого провадження, а також постанова від 23.06.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесена у виконавчому провадженні №81336069.

Суд роз`яснює, що в разі оскарження самої постанови про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду такі вимоги розглядає господарський суд, який видав виконавчий документ, а в разі оскарження рішень, дій, бездіяльності виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору (тобто в разі якщо сама постанова є виконавчим документом) такі вимоги підсудні відповідному адміністративному суді в порядку позовного провадження згідно із статтею 287 КАС України.

Отже, скаржник об`єднав в одній скарзі вимоги, які належить розглядати за правилами господарського і адміністративного судочинства.

За частиною четвертою статті 173 ГПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За частиною десятою статті 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Застосувавши до поданої скарги за аналогією норми статті 174 ГПК України, суд дійшов висновку про її повернення.

Суд роз`яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в порядку, визначеному законодавством.

Керуючись статтями 11, 173, 174, 340 ГПК України, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» від 03.07.2026 на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Копії ухвали направити скаржнику до Електронного кабінету.

Дата складення повної ухвали 06.07.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна